Зворотний осмос: як працюють найдосконаліші системи фільтрації води

Принцип роботи фільтрів зворотного осмосу ґрунтується на проходженні молекул води під тиском крізь напівпроникну мембрану. Більшість сторонніх домішок при цьому відділяється. Вода очищується від органічних забруднень, мікроорганізмів, а також деяких йонів.

«Серцем» системи є дві ємності, об’єднані напівпроникною мембраною. В одній ємності міститься сольовий розчин, а в іншій – дистильована вода. В процесі осмосу молекули води переміщуються крізь мембрану у ту частину ємності, яка заповнена сольовим розчином – так компенсується різниця у концентрації. Система зворотного осмосу забезпечує рух молекул в протилежному напрямку, створюючи у ємності, насиченій солями, високий тиск. В обладнанні для очищення води використовують тиск 2-4 атмосфер і більше.

Втім, зворотний осмос – тільки один зі ступенів очищення у таких фільтрах. Перед тим, як потрапити на зворотноосмотичну мембрану, вода проходить кількаступеневу фільтрацію:

• Механічний картридж – видаляє з води пісок, іржу і грубі забруднення
• Вугільний фільтр – очищає від органічних домішок, активного хлору і важких металів
• Фільтр для тонкого доочищення води, який видаляє домішки, пропущені на попередніх етапах

Необхідно купить картриджи для фильтра воды зворотного осмосу і своєчасно їх замінювати. Справа в тому, що робота системи зворотного осмосу вимагає практично повної відсутності грубих механічних домішок у воді, тож попереднє очищення повинно бути якомога ретельнішим.

Найважливіший елемент у системі – власне мембрана зворотного осмосу. Розмір її пор співставний з розміром молекул води (до 1 мікрона), що дозволяє отримувати воду найвищого ступеня очищення. Крізь мембрану, неначе крізь сито, просіюються тільки молекули води або ще менших елементів, розчинених у ній – кисню, водню. 

Практично вся органіка і солі важких металів відсіюються. Загалом зворотноосмотична мембрана відфільтровує понад 99% домішок. Те, що залишилося перед фільтрами, зливається у каналізацію.

Вже очищена вода потрапляє у накопичувальний бак, оснащений іще одним вугільним картриджем. Крізь цей останній фільтр вона проходить перед тим, як витекти з крану і потрапити до споживачів.

Також у системах зворотного осмосу часто встановлюють мінералізатори – контейнери з природними мінеральними речовинами. Проходячи крізь мінералізатор, очищена вода насичується йонами калію, натрію, кальцію магнію, тощо. Це вважають за потрібне, бо зворотний осмос позбавляє воду не тільки від шкідливих, але й від корисних домішок, і мета ремінералізації – повернути їх. Втім, це опціональна частина системи. Дослідження не підтверджують гіпотезу, ніби споживання низькомінералізованої води, якою є вода після зворотного осмосу, чимось шкідливе для здоров’я. А що нефільтрована вода з іржавих труб шкідлива – це однозначно.