Закарпатців дістали ґвалтівники та убивці під маскою ГО «Доста»?

Серед «досягнень» цих псевдоактивістів і крадіжки у великих розмірах, і побиття, і зґвалтування групою осіб та у неприродній спосіб і навіть убивства. Не кажучи вже про систематичне хуліганство, котре з боку цих «лідерів» чомусь, не завжди помічають правоохоронні органи. Хто ж вони насправді — лідери ГО «Доста»? Далі подаємо текст мовою оригіналу статті "Новини Теза-Online Україна-Європа". Павло Павлов — голова ГО «Доста». Залишив помирати збиту людину 

Павло починав свою «активістську» кар’єру у складі організованого злочинного угрупування кримінального авторитета «Копчі» з Великого Березного, який займався переправкою нелегалів. За таку протиправну діяльність та ще за ряд суміжних злочинів, в основному, за нанесення тілесних ушкоджень, Павлов отримав перший реальний термін, яким навіть хизується сьогодні, мовляв, сидів за діло. У грудні 2011 року «хрещений батько» Павлова Копча привселюдно у центрі Великого Березного застрелив місцевого вчителя Павла Опаленика, якого вже напівмертвого добивав стусанами разом з «братками», серед яких був і Павлов. Через недолугість судово-правоохоронної системи, Копча гуляв на свободі до березня 2013 року, коли босим втік з дому від правоохоронців за кордон. Зрозумівши, що кишенькових грошей на розваги та життя від Копчі вже не буде, Павлов різко подався у активісти. Повізши кілька разів зібрану волонтерами допомогу учасникам АТО, він на кожному кроці досі розповідає, ніби сам брав участь у бойових діях на сході України. Прикриваючись волонтерством, у 2014 році Павлов заявив про себе, як захисник прав так званих «пересічників». Результатом такої «правозахисної» роботи стало блокування КПП з метою збирання Павловим та його оточенням грошей з тих же «пересічників» за вирішення питань перетину кордону. Сама ж «пересічка» завдяки образам  Павлова у бік прикордонників на Закарпатті стала неможливою. Паралельно Павлов почав «боротися» із нелегальними рубками лісу та нелегальними заправками з метою отримання так званої «мзди» та взяття під контроль цих же нелегальних рубок. Схема, за якою діяв Павлов була проста: він ловив ніби то незаконний лісовоз, затримував з братками, погрожуючи водіям фізичною розправою. А коли приходив власник лісу, то просив за те, щоб відпустити дрова, певну суму. За інформацією людей, чиї вантажівки затримував Павлов, мова йшла про вимагання від 500 до 2000 доларів за «ходку». Така ж ситуація склалася і з боротьбою з нелегальними заправками, на яких «активісти» ГО «Доста» за те, що залишать у спокої власників заправок, заправляли по 300 безкоштовних літрів на місяць. Коли ж перейшли межу доброти і почали заправляти 500, їм було відмовлено у «шаровому» дизелі. Так і почалося розвінчування незаконного бізнесу. У підтвердження можна навести нещодавній допис закарпатського журналіста Івана Тупиці у «Фейсбуці»: «Про ситуацію навколо "Доста Закарпаття" не висловився хіба Порошенко... Мав сьогодні розмову з сусідом, який й ініціював бесіду на цю тему. Каже, був свідком ситуації, коли молодики, представившись членами відповідної ГО, приїхали на АЗС, не розрахувавшись, заправили повні баки пального своїх авто, конфіскували касовий апарат і, залякавши погрозами з матюками персонал, поїхали тільки у їм відомому напрямку. Це неприпустимо! Мені це нагадує грантоїдів, які із трусів вистрибують, кричачи на кожному кроці про якусь несправедливість, а тим часом, тишком-нишком, заробляють "зелені" на стороні. Уявіть собі, коли, для прикладу, до ваших батьків додому приїде кілька озброєних амбалів і скаже: Відкривай комору, ми голодні! Давай консервацію, самогон і вино! А, у тебе ще й картопля є?! Неси у багажник! З такими, як на мене, треба діяти рішуче, звичайно, згідно чинного законодавства. Інакше Закарпаття перетвориться на якийсь бандитський регіон, де буде не сила права, а право сили".».  Та найгучнішим скандалом, у якому був “замішаний” Павло Павлов, є смертельна ДТП 5 грудня минулого року, на об’їзній дорозі в Ужгороді, у якій псевдоактивіста обґрунтовано підозрюють, у тому, що він, збивши залишив помирати 59-річного чоловіка. Слідством встановлено, що людину збив водій сірої «Шкоди» на іноземній реєстрації. Така ж одразу зранку ніби випадково після ДТП «згоріла» у селищі Великий Березний на вулиці Верховинській, де живуть батьки Павлова… Загалом особа та репутація Павлова у області давно відома, тож ми не маємо наміру детально зупинятися на ній, а хочемо зосередитися на персонах, які оточують цього псевдоактивіста та є прибічниками його організації. 21 серпня 2009 року Хуст облетіла жахлива звістка. Зранку на одній із вулиць міста було знайдено непритомну жінку з ознаками вчинення над нею особливо жорстокого насилля. Вже увечері за скоєне було затримано майбутнього керівника ГО «Доста» у Хустському районі Івана Бовкуна. Тоді прізвище цього «борця за справедливість» шокувало все Закарпаття. 

  Іван Бовкун (Хустський осередок ГО «Доста»), засуджений за зґвалтування неприроднім шляхом із нанесенням жертві важких тілесних ушкоджень У 2010 році цей славний «борець» за правду був засуджений Хустським районним судом Закарпатської області за (УВАГА) шістьма статтями Кримінального кодексу України за вчинення особливо тяжких злочинів: грабіж, розбій, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, залишення в небезпечному для життя стані, та задоволення статевої пристрасті неприроднім шляхом. Нижче публікуємо повний текст рішення суду від 02.11.2010 року, яким Бовкуна Івана було засуджено до 14 років позбавлення волі і в достовірності якого можна переконатися у Реєстрі судових рішень України. Чесно кажучи, читаючи текст вироку, у венах застигає кров і в голові не вкладається, як людина може вчинити такі дії! Однак, завдяки грошам мами, котра у Хусті торгує золотом, і київським адвокатам, у Закарпатському Апеляційному суді за 100 тисяч у.о. запобіжний захід із тримання цього «діяча» під вартою замінено на більш м’який. 

Відповідно, злочинець досі на свободі, а справу наразі успішно спускають на гальмах. У Хусті кажуть, що руками корумпованого судді Хустського райсуду Сергія Савицького, якому Бовкун до того ж погрожує розправою з боку «активістів» ГО «Доста».

Крім усього цього бруду, Іван Бовкун притягався також за нанесення тілесних ушкоджень та розкрадання лісу у великих розмірах у селі Крива, що під Хустом. Очевидно, здобуваючи досвід боротьби з незаконними вирубками…

Нікого і ні в чому не хочемо звинуватити, а лише цитуємо слова самого Івана особам із його оточення, з якими він часто спілкується: «бабло, побеждает зло»… Нині Бовкун намагається створити собі образ порядного сім’янина, батька та борця із беззаконням. Однак, як би не намагався наш активіст відбілити себе та ввести в оману оточуючих, слава та репутація в місті, як ми вже наголошували, випереджає його і майже кожен мешканець району диву дається, коли бачить такого «громадського діяча, активіста та борця за праву»… 

Василь Білак, помічник голови ГО «Доста», засуджений за вбивство та групове зґвалтування Василь Білак — уродженець Мукачева та житель села Минай Ужгородського району, «прилип» до Павлова на хвилі блокування КПП та інших паралельних акцій псевдо активістів. Це — 1970 року народження, малого зросту і сумнівної зовнішності чоловік, який майже на всіх «акціях» викрикує з-за спини Павлова образи і погрози на адреси чиновників. Білак почав кримінальну кар’єру ще 18-річним «пацаном» у далекому 1988 році з крадіжки автомобіля. За це у 1989 році отримав, згідно з вироку Іршавського суду, 2 роки умовно. Уже за два роки після того, як сплив умовний термін, Білак пішов на важкий злочин. Так у 1994 році його притягнули за групове зґвалтування з нанесенням важких тілесних ушкоджень. Тоді Мукачівський суд виніс вирок майбутньому активісту: 5 років «зони» суворого режиму у львівській «зоні». Вийшовши із «зони» і трохи поправившись, рецидивіст узявся за старе. Цього разу пішов на вбивство.. Як наслідок, у 2004 році нинішній член ГО «Доста» був засуджений Іршавським міськрайонним судом на 7 років позбавлення волі за умисне вбивство під час пограбування. Тоді Білак відправив на той світ чоловіка, свідомо перерізавши йому на ногах вени, і залишвши помирати… Покарання відбував у кременчуцькій та львівській «зонах».

Парадокс, але під час останньої акції 4 лютого з «турботи» про стан доріг Закарпаття, будучи під дверима приймальні губернатора, тричі судимий, у тому числі за важкі злочини Білак у бік чиновників від Закарпатського Облавтодору викрикував слова: «Я вас усіх поріжу…». Це, фактично, є нічим іншим, як погрозою вбивством під носом у поліції… Може «доста» вже криміналу від «Доста»?

Того ж 4 лютого під часу тієї ж акції за вчинення злочину середньої тяжкості — нанесення тілесних ушкоджень інженеру облавтодору Йосипу Сабо та перешкоджання роботі поліцейських Павлову обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за злочин, передбачений ч. 3 ст. 296 КК України, тобто «хуліганство, пов’язане з опором представникові влади», санкція якої передбачає покарання у вигляді позбачвлення волі на строк до 5 років… І буквально днями у п’ятницю 8 лютого у селі Білки Іршавського району  четверо осіб із тієї ж «Доста» вчинили зухвалий напад на водіїв вантажівок з лісом із застосуванням зброї. Зі слів постраждалих, четверо молодиків Горзов Петро, Орос Олександр, Лендєл Євген та Полянко Михайло пили каву на заправці біля села Білки. На ту ж заправку заїхали дві вантажівки з лісом. Молодики, представившись учасниками ГО «Доста» у Іршавському районі, почали вимагати у водіїв документи на ліс… Водії взялися показувати документи, однак їм через погрози зброєю було наказано сідати у авто і їхати слідом. Заїхали на закинуту ферму чи то пак базу ГО «Доста». Там «активісти» порізали на вантажівках колеса, обібрали водіїв і, нанісши їм тілесні ушкодження, вигнали за межі ферми. Деякі з них раніше судимі, ще двоє є фігурантами інших кримінальних злочинів… За заявами потерпілих, того ж дня було затримано усіх учасників нападу і поміщено у ізолятор тимчасового утримання… Для доповнення портрету учасників ГО «Доста» — достовірна, офіційна інформація про притягнення до кримінальної відповідальності решти «активістів» організації по районам. Роман Пецка (Перечинський осередок) притягувався у 2013 році за розповсюдження порнографії. Чорней Євген (Свалявський осередок) — притягувався протягом 2016-2017 років за 11 крадіжок по всій області. Неймет Юрій (Виноградівський осередок) притягувався за вимагання. Сергій Мотринець (Воловецький осередок), притягувався за махінації з лісом… "Отож, як бачимо, колектив у ГО «Доста» зібрався однорідний або, як кажуть: «який ішов, такого знайшов…». Турбує лише те, як таких осіб можуть захищати справжні активісти? і коли, поліція, маючи достатньо інформації про діяльність кожного з цих ватажків, вжиє активних дій для їх нейтралізації і відокремлення від здорового суспільства…", - пише "Новини Теза-OnlineУкраїна-Європа" Нагадуємо, На Воловеччині малолітнім продають алкоголь (ФОТО) Читайте також: Навесні на Закарпатті змінять правила будівництва