Закарпаття неповторне: що таке норянка?

Різноманітні назви предметів та явищ, оточуючого світу, природи створюють палітру  мовних традицій краю. Цікавим прикладом  є говір верховинців, які називають отвір, що з нього витікає на поверхню землі «нора», а джерельну воду – «норянка». Як верховинці називають отвір, яким виходить вода на поверхню землі, в колодязь чи криницю ?

У переважній більшості населених пунктів Закарпаття такий отвір називають НОРА , а на Ужанській Верховині джерело води називають так тільки у Ставному, Лубні, Верховині Бистрій, Лузі, Волосянці, Ужку (відповідно Лінгвістичного Атласу ... Й. О. Дзензелівського). У русинському словнику, автор - Д. Поп, НОРА = джерело, а НОРЯНКА = джерельна вода ..., - вказують у спільноті «Верховина Ужанська».

Також поряд з назвою «нора», вживаються і назви «жыла», «жерело» та «булькот»:

Переважна більшість мешканців Березнянщини називає НОРУ (джерело) - ЖЬІЛА . Така її назва вживається навіть і там, де для означення нори переважає назва БУЛЬКОТ - Гусний, Тихий, Люта, Вішка, Загорб, Стужиця, і там, де нору іменують - ЖЕРЕЛО - Стричава, Забродь, Ростоцька Пастіль.

Читайте також: Піротехніки ДСНС Закарпаття знищили 27 вибухонебезпечних предметів