Проксі-сервер: що це таке та як функціонує

Проксі-сервер – це проміжна ланка інтернет-з’єднання, яка поєднує пристрій користувача з сервером ресурсу. Такий віддалений сервер дозволяє користуватися інтернетом без прямого зв’язку між ПК і кінцевим ресурсом.

Кожен пристрій, який використовується для виходу в інтернет, повинен мати унікальну IP-адресу. Це стандартизоване цифрове маркування, яке дозволяє визначити регіон перебування користувача, його провайдера, а також ідентифікувати пристрій.

Проксі-серверам також присвоюються певні IP-адреси. І при з’єднанні через проксі запити передаються на зовнішні ресурси вже з адреси посередницького сервера, а не пристрою користувача. Це дозволяє приховати свою мережеву адресу, а отже, забезпечує анонімність. Сайт, на який заходять через анонімний проксі, бачить адресу цього сервера, але не кінцевого користувача. За цим же принципом, до речі, функціонує VPN (virtual private network, віртуальна приватна мережа) – метою в обох випадках є замаскувати справжній IP.

Найпростішим способом підключитись до проксі-сервера є внесення змін до налаштувань підключення до мережі у браузері. Для цього потрібно отримати адресу безкоштовного або платного проксі (наприклад, на proxy-seller.ru) і трохи підкорегувати налаштування. Після цього запити будуть передаватися та прийматися через сторонній сервер. Також існують спеціальні програми, які дозволяють вибирати різні проксі-сервери та підключатися до них без внесення змін до налаштувань браузера.

Для чого використовуються проксі-сервери?

• Приховати свою ідентичність. Сайти хочуть знати, хто їх відвідує, але не всі люди від цього у захваті.
• Підвищення безпеки при виході в мережу. Базові атаки будуть спрямовані на проксі.
• Отримати доступ до контенту, який існує тільки в певній локації. Наприклад, якщо у країні є вебсторінки, недоступні для іноземних користувачів, з проксі цієї країни вони матимуть до них доступ.
• Прискорити доступ до деяких ресурсів у мережі.
• Обмежити доступ з локальної мережі до зовнішньої. Наприклад, можна заборонити доступ до певних сайтів або встановлювати квоти на трафік. Це можуть робити, наприклад, у корпоративних мережах.
• Отримати доступ до заблокованих сторінок. Не в одній країні блокують «ворожі» сайти, але користувачі успішно це обходять.

Втім, є винятки, коли проксі-сервер відкрито ділиться даними про користувача з сайтом. Бо проксі теж бувають різними.

Прозорі

Такий проксі-сервер не приховує від відвідуваного сайту жодної інформації. По-перше, він чесно повідомить йому про те, що є проксі, а по-друге, передасть сайту IP-адресу користувача. З подібним типом проксі можна зустрітися у громадських закладах.

Анонімні

Найбільш затребуваний різновид проксі. На відміну від першого, вони також заявляють відвідуваному ресурсу про свою проксі-сутність, але дані клієнта не передають. Щоправда, невідомо, як поведеться сайт, який точно знає, що спілкується з проксі.

Спотворювачі

Такі проксі замість реальних даних передають фейкові. У такому випадку сайти подумають, що це реальна людина, і будуть поводитися відповідно. Наприклад, надаватимуть контент, доступний лише у конкретному регіоні.

Приватні

Регулярно змінюють IP-адреси, постійно видають фальшиві дані та помітно скорочують шанси ресурсів відстежити трафік і зв’язати його з користувачем.

Наскільки чесно користуватися анонімним, спотворюючим або приватним проксі-сервером? З одного боку, за бажанням анонімності можна запідозрити нехороші наміри. А з іншого, це всього-на-всього технологія.Причин, через які користувачі можуть хотіти приховати свою ідентичність, є дуже багато. А коли проксі застосовують у локальних мережах, щоб захистити їх від атак, то це взагалі тільки на користь.

Важливо розуміти, що оскільки проксі-сервер – посередник, через який проходять запити, при роботі з ним сторінки можуть завантажуватися повільніше. Проте часто основною буває не настільки швидкість, наскільки сама можливість доступу до певних ресурсів.