Плату за комунальні послуги розділять на всіх мешканців будинку незалежно від наявності у них лічильників

Мінрегіон наказом від 22 листопада 2018 № 315 затвердив Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, яка розроблена на виконання Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Цей наказ  набирає чинності з дня його офіційного опублікування і тим самим врегулює питання розподілу обсягів спожитих комунальних послуг між мешканцями багатоквартирних будинків. Ця Методика встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів.

Так, згідно з документом, встановлено такі загальні правила розподілу спожитих комунальних послуг: 1) для розподілу приймаються показання лічильника або приладів-розподілювачів теплової енергії за станом на дату розрахункового періоду, отримані виконавцем відповідної комунальної послуги або виконавцем розподілу, у спосіб, визначений договором. Якщо дата зняття показань відрізняється від розрахункової, то враховуються скоректовані показання. Для цього об’єм спожитих послуг у відповідному розрахунковому періоді ділиться на кількість днів, що пройшли від початку розрахункового періоду до дня передачі показань включно, а отримане значення множить на кількість днів в розрахунковому періоді; 2) у разі розбіжностей показань лічильника або приладу-розподілювача теплової енергії, знятих виконавцем розподілу, і показань, переданих споживачем, для розподілу приймаються показання, зняті виконавцем комунальної послуги чи виконавцем розподілу. Об’єм комунальної послуги, який розподіляється між споживачами, не може перевищувати об’єм показань лічильника відповідної комунальної послуги відповідного розрахункового періоду, окрім періодів, вказаних у договорі, коли проводяться контрольні зняття показань або коригування обсягів спожитих послуг у будівлі; 3) для розподілу не приймаються показання лічильника чи приладу-розподілювача теплової енергії, які зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу з ладу такого пристрою до дати початку наступного розрахункового періоду з дати прийняття на абонентський облік відремонтованого або заміненого лічильника або приладу-розподілювача теплової енергії. Якщо лічильник знятий на повірку, то обсяг спожитої відповідної комунальної послуги в такому приміщенні визначається за середньодобовим споживанням в попередній розрахунковий період (для постачання теплової енергії — в попередній опалювальний період) або за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб (у разі роботи лічильника менше 12 місяців) і за кількістю днів від дати зняття з абонентського обліку до дати прийняття на абонентський облік повіреного лічильника. У разі, коли дві і більше будівель мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі із загальним лічильником, розподіл здійснюється як для однієї будівлі. Якщо одна будівля має два і більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащені вузлами комерційного обліку, розподіл здійснюється за сумою усіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі. За рішенням співвласників будівлі розподіл здійснюється для кожної окремої частини будівлі з вузлом комерційного обліку. У будівлях, які не обладнані лічильниками, базою для розподілу загального об’єму спожитої теплової енергії є опалювальна площа (об’єм), вказана в договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. Опалюваний об’єм визначається як добуток опалюваної площі приміщення на висоту стелі згідно з технічним паспортом приміщення. Якщо відомості про опалювальну площу не були надані споживачем, базою для розподілу є загальна площа приміщення в метрах квадратних, визначена за даними, вказаними в державному реєстрі прав на нерухоме майно, а у разі відсутності в ньому інформації про окремі приміщення — за даними, вказаними в документах, що посвідчують право власності на такі приміщення. Якщо у будинку є вбудований паркінг, то розподіл обсягів спожитої теплової енергії на опалювання у будівлі здійснюється також між власниками таких паркомісць. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалювання місць загального користування і допоміжних приміщень будівлі, визначається на підставі показань вузлів розподільного обліку або приладів-розподілювачів у разі оснащення ними 100 % місць загального користування і допоміжних приміщень. За відсутності вузлів розподільного обліку об’єм тепловою визначається як доля від загального об’єму споживання теплової енергії на опалювання будівлі: - одноповерхова будівля - 20%; - двоповерхова - 18%; - триповерхова - 16%; - чотириповерхова - 14%; - п'ятиповерховий - 12%; - шестиповерховий і вище - 10%. Разом із цим, за рішенням співвласників будівлі зазначені частки споживання теплової енергії можуть визначатися із застосуванням понижуючого коефіцієнта від 0,2 до 0,9 в залежності від теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій (характеристик заповнення дверних віконних, балконних і дверних блоків, наявності тамбурів, якості теплоізоляції інженерних систем і т. д.). Методика також передбачає застосування поправочних коефіцієнтів для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між споживачами в кутових квартирах, квартирах, розташованих на перших і останніх поверхах будівель і т.п. Поправочні коефіцієнти розраховуються на основі проектних величин тепловтрат приміщень для кожного окремого будинку. У разі відсутності проектних даних по тепловтрат окремої будівлі або аналогічних будівель використовуються спрощені поправочнікоефіцієнти, які застосовуються для кожної квартири:

Разом із цим, рішення співвласників багатоквартирного будинку про застосування поправочних коефіцієнтів приймається відповідно до вимог Закону про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку.

Водночас, цією методикою також встановлено порядок визначення обсягу втрат теплової енергії в трубопроводах і в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.