Мешканці трьох областей можуть насолоджуватись краєвидом Карпат

- Східні Бещади або Верховинський Вододільний хребет (Вододільний хребет) — гірський хребет в Українських Карпатах (східна, внутрішня смуга Бещад), на межі Закарпатської і Львівської та (частково) Івано-Франківської областей. Простягається від витоків річок Уж і Сян до верхів'я річки Ріки (від Ужоцького до Торунського перевалу). Висоти гір до 1405 м (г. Пікуй). Складається з пісковиків кросненської світи. Хребет має звивисті лінії гребенів, асиметричну форму: його південні схили круті, урвисті, північні — пологі. По вершинній лінії Верховинського Вододільного хребета проходить головний Карпатський вододіл, звідки беруть початок річки Карпат — Латориця, Стрий, Ріка та інші. Кілька зручних перевалів, зокрема Ужоцький перевал, Верецький перевал, а також пішохідний перевал Руська Путь. Схили до висоти 1200—1250 м вкриті смереково-буковими лісами (лісистість 30—47%), вище — полонини (напр. Буковецька полонина), переважно пустищні, біловусникові, з чагарниковими заростями чорниці. Переважають верховинські ландшафти. Є природоохоронні тетиторії: Либохорівський заказник, заказник Пікуй. Район пішохідного і гірськолижного туризму. - Ґорґа́ни — гірський масив, система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат. Розташований в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Масив простягається на 80 км з північного заходу (від Вишківського (Торунського) перевалу (941 м) на південний схід (до Татарського (Яблуницького) перевалу), ширина становить близько 40 км. На заході долини Мізунки і Ріки відмежовують їх від Бескидів, а на сході долини Прутця й Прута — від Чорногори та Покутсько-Буковинських Карпат. Ландшафти Ґорґан характеризуються доволі своєрідною будовою: мають не дуже великі висоти (в середньому 1400–1500 м), однак зі значними перепадами. - Полони́нський хребе́т (інша назва Полонинський бескид) — гірський масив (система хребтів) у внутрішній смузі Українських Карпат, у межах Закарпатської області. Простягається з північного заходу на південний схід між річками Ужем і Тересвою (за іншими джерелами: між річками Ужем і Тисою) на понад 150 км. На південному заході від Полонинського хребта простягаються Вигорлат-Гутинський хребет і Верхньотисинська улоговина, на північному сході — Вододільний хребет і масив Ґорґани. Переважні висоти 1400—1500 м, найвища — г. Стій (1681 м). Долинами річок Ужа, Латориці, Вічі, Тереблі, Тересви розчленований на окремі високі та широковерхі масиви, вершинні поверхні яких займають полонини (хребти) — Полонина Руна, Лаутанська Голиця, Гостра Гора, Боржава, Красна, яким властиві круті схили. У геоструктурному відношенні відповідає Дуклянському та Поркулецькому покривам. Складається з флішу. Полонинський хребет відзначається великими коливаннями відносних висот (до 1000—1200 м). Південно-східні схили більш пологі ніж інші. Між горами масиву беруть початок річки: Тур'я, Люта, Боржава, Мала і Велика Уголька, Лужанка та інші. Для Полонинського хребта характерна ярусність ландшафтів. Найпоширеніший ярус крутосхилового лісистого середньогір'я (до висоти 1200 м), який займає до 70% загальної площі. Тут переважають букові та буково-ялинові ліси на буроземах. Вище 1200—1400 м виділяється ярус полонинського середньогір'я з пустищними луками на гірськолучних і торф'яних ґрунтах. Вершини вкриті субальпійською рослинністю. Район рекреації. Північно-західна частина хребта лежить у межах Ужанського національного природного парку, у верхній течії річки Тереблі лежить частина Національного природного парку «Синевир», а у верхів'ях річок Угольки та Лужанки — Угольсько-Широколужанський заповідний масив (частина Карпатського біосферний заповідника). - Вну́трішні Схі́дні Карпа́ти — частина Східних Карпат, а також Внутрішніх Карпат. Розташована в Румунії, Україні та (частково) Словаччині. Простягаються з північного заходу на південний схід від річки Лаборець (у Словаччині) до міста Брашова (в Румунії). З північного сходу прилягають до Зовнішніх Східних Карпат. В Україні розташовані в межах Закарпатської та (частково) Івано-Франківської областей. До цієї частини Карпат належать Вигорлат-Гутинський хребет (Вулканічний хребет), Верхньотисинська улоговина, а також Рахівські гори і Чивчини (частини Мармароського масиву). Інформацію надав на своїй сторінці Фейсбук туризмознавець Федір Шандор. Нагадаємо, На Закарпатті створюють Національну мережу громадського здоров`я