Фура за фурою: як вантажні перевезення на Закарпатті перетворилися у проблему

06.05.2021 20:05 806 0
Фура за фурою: як вантажні перевезення на Закарпатті перетворилися у проблему
Наша невеличка область є «воротами у Європу». Поділяючи спільний кордон з чотирма державами Євросоюзу, Закарпаття має постійно діючі пункти пропуску з трьома – Угорщиною, Словаччиною і Румунією. Перевізники, які прямують до ЄС або ж звідти, часто обирають місцем перетину кордону найзахідніший регіон України. Інтенсивний потік вантажівок, утім, обертається проблемами – починаючи розбитими дорогами та чергами на кордоні і завершуючи контрабандою. Скільки важить фура? Хитре питання, відповідь на яке знають не всі. Існує стандарт, згідно з яким навантаження на строєні осі фури має бути не більше 22 тонн, а загальна маса завантаженого транспортного засобу не повинна перевищувати 40 тонн. Проте власники вантажівок часто дбають лише про те, щоб провезти за один раз якнайбільше. З перевантаженням їде кожна третя фура – це з тих, які все ж зважили.  Для виявлення порушень на закарпатських трасах почали встановлювати системи WiM (Weight in Motion), які зважують вантажівки у русі. Проте місця, де відбувається контроль ваги, якщо вони відомі, порушники оминають десятою дорогою. Фури вантажать під зав’язку, ігноруючи навіть обмеження, передбачені технічними характеристиками транспортного засобу, і, звісно, без огляду на міцність дорожнього покриття. І воно не витримує. Дороги у багатьох прикордонних населених пунктах та об’їзні шляхи мають тенденцію перетворюватися на бездоріжжя. На Закарпатті у 2021 році збираються відновити більш як 80 кілометрів прикордонної дорожньої інфраструктури. Тим часом фури розбивають всі магістральні і не магістральні дороги, які ведуть до кордону, хоча й територіально від нього не настільки близько. Ямкові ремонти не в змозі зарадити – навіть там, де їх роблять. У ніби й не периферійному Мукачеві міст на Берегівській-об’їзній перетворюється на суцільну вибоїну відразу, як по залатаних ямах проїдеться кілька «важковаговиків», які прямують до/з КПП «Лужанка». А аварійну частину вулиці Пряшівської, котра роками чекала ремонту, підприємства-перевізники минулоріч полагодили самотужки – бо на такій дорозі ламалися і самі тягачі. Часто вантажівки, минаючи розбиті об’їзні, проїжджають манівцями через населені пункти. Коли величезна фура маневрує, намагаючись розвернутися на тісному перехресті так, щоб не зачепити огорожі прилеглих обійсть, на волосину від аварії – це досить напружене видовище. Власникам варто б стежити, де перебуває їхній транспорт https://microtronic.com.ua/gruzovoj-transport. Окрім ремонту старих доріг, багато йшлося про будівництво нових об’їзних, зокрема навколо Берегова і Ракошина, щоб розвантажити існуючі траси, однак ці плани давно гальмуються. На контрольно-пропускних пунктах Закарпаття ще один бич – регулярні черги з вантажівок, які простягаються іноді майже на десять кілометрів. Водії змушені чекати на перетин кордону по кілька діб. Прикордонники тим часом стверджують, що черги залежать не тільки від контролю на українських пунктах. Звісно, контроль з боку сусідів теж має значення. Але на закарпатських КПП ажіотаж часто починається наприкінці року, коли завершується дія угод щодо вантажних перевезень з іншими країнами, зокрема з Польщею. Минулого року ситуацію ускладнили обмеження, пов’язані з COVID-19: деякі водії фур, перетнувши кордон, розверталися, не бажаючи проходити самоізоляцію, якої вимагали сусіди. Але навіть попри пандемію міжнародні перевезення повністю не зупинялися. Експерти давно стверджують: аби зменшити черги, необхідно будувати нові пункти пропуску та модернізувати старі, збільшуючи їхню пропускну здатність. Закарпатська інфраструктура не розрахована на той потік великовагового транспорту, який крізь неї проходить, і потребує суттєвих інвестиційних вливань, щоб не розвалитися. Це потрохи починають розуміти, і це стосується не лише капітального ремонту автошляхів. Відновлення євроколій на залізниці та будівництво нового аеропорту також здатні допомогти диверсифікувати вантажні потоки – адже вони не менш важливі, ніж перевезення туристів і заробітчан. Все це кроки до розвитку області як великого транзитного хабу. Вона ним, по суті, вже є, але щоб перевезення перестали бути джерелом проблем, місцева інфраструктура повинна наздогнати рівень сусідніх країн.

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!