Економічні втрати від заходів із протидії пандемії коронавірусу можуть істотно перевищити втрати від самої пандемії

На Західній Україні різкий сплеск захворювань на пневмонію фіксується вже з січня нинішнього року, після того як додому на різдвяні та новорічні свята масово поверталися заробітчани з Європи. Але пов'язати це з COVID-19 зруйнована внаслідок «реформи» медицина та медична наука не змогли. Ситуація в країнах Європи, коли смертність від нового вірусу обчислюється тисячами, причому за добу може досягати декількох сотень людей, показує, що заходи протидії пандемії на її ранніх стадіях виправдані та мають бути досить жорсткими. Але жорсткість повинна бути розумною. Цього українська влада продемонструвати не змогла. Разом із цілком доцільними заходами були вжиті й такі, втрати від яких (і не лише економічні, а й людські) можуть багаторазово перевищити втрати від самої пандемії. Наведемо лише один приклад: як повідомив 20 березня президент Торгово-промислової палати України Г. Чижиков, через карантин зупинили роботу 600–700 тис. (!) підприємств. Зрозуміло, що українська влада й раніше не мала фінансових можливостей для протидії пандемії, які мають країни з набагато сильнішою економікою. І йдеться не тільки про США, які виділили безпосередньо на боротьбу з коронавірусом $8,3 млрд і ще $100 млн з цією метою надали Китаю. А в нас Кабінет міністрів 11 березня виділив 100 млн грн на закупівлю товарів індивідуального захисту і заборонив експорт масок, респіраторів. Зрозуміло, що можливості України щодо цього в порівнянні зі США просто мізерні. І ситуація ще погіршилася внаслідок бюджетного провалу початку 2020 року. Україна і без коронавірусу стояла перед необхідністю секвестру. У цій ситуації уряд прийняв катастрофічне рішення – перекласти основні витрати щодо боротьби з пандемією на місцеві бюджети і бізнес, перш за все малий і середній. Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» підрахувала, що через коронавірус і заходи, які вживаються в країні через його поширення, місцеві бюджети втратять 15,6 млрд грн. Адже під час так званої децентралізації величезна частина соціальних витрат була «скинута» на місцеві бюджети. Безграмотне рішення уряду призведе зокрема й до колосальних соціальних втрат на місцевому рівні. Передбачені деякі позитивні податкові послаблення й обмеження адміністративного тиску на малий і середній бізнес, на ФОПи. Але ефект від цього дорівнюватиме практично нулю, оскільки від вжитих заходів щодо боротьби з пандемією великою мірою постраждають роздрібна торгівля і сфера послуг. А вони переважно представлені саме підприємствами малого і середнього бізнесу, ФОПами. Обмеження транспортних перевезень – цілком розумний захід. Він вживається в багатьох країнах як у транспортному сполученні між країнами, так і всередині них. Але ніде він не доведений до такого абсурду, як в Україні. Можуть дуже постраждати українські авіакомпанії, які й до цього зазнавали суттєвих втрат від припинення авіасполучення з РФ. Але практично повне припинення пасажирського авіасполучення може поставити на грань банкрутства або навіть привести до нього зокрема й великі авіакомпанії. Абсурдом виглядає і припинення роботи метрополітену в трьох найбільших містах України. А як людям добиратися до роботи? Адже в дистанційному режимі може працювати абсолютна меншість населення. До Києва сотні тисяч працівників щодня приїжджають з області, тепер вони фактично відрізані від міста, зокрема через припинення руху електричок. Як і лівий берег міста – від правого. Станції метро зачиняються і в Лондоні. До 40 станцій у мережі лондонського метро мають бути закриті через коронавірус. Але в Лондоні 270 станцій метро, зупинка частини з них створює лише невеликі труднощі для жителів. У Києві ж зупинка метрополітену фактично призвела до транспортного колапсу. Хто порахує кількість жертв від того, що медики просто не змогли доїхати до роботи? Влада Харкова просить уряд відновити роботу метрополітену. Безрезультатно. Кількість пасажирів обмежена в маршрутках, автобусах, трамваях і тролейбусах. Але хто це контролюватиме? Тому громадський транспорт переповнений пасажирами. Адже людям треба працювати, отримувати зарплату, годувати сім'ї. Кількість абсурдів «боротьби з пандемією» можна перераховувати довго. Але виникає запитання: кому це вигідно? Відповідь на нього дав новоспечений прем'єр. Прем'єр-міністр Д. Шмигаль доручив розробити законопроект, який дозволив би президенту вводити надзвичайний стан у країні без узгодження Верховної Ради або взагалі дати право органам державної влади «делегувати» один одному свої повноваження. Раніше в країні був прем'єр-юрист, який не розумівся на економіці. Тепер – прем'єр-економіст, який, мабуть, нічого не чув про право і про те, що в країні все ще є Конституція, до грубого порушення якої він закликає. Їх об'єднує одне: це невідомі країні люди, у біографії яких немає нічого такого, що дозволяло б їм претендувати на пост прем'єра. Виникає запитання до президента: ну і де він, обіцяний прем'єр – «гуру економіки, який ніколи не був у політиці, незалежна, сильна людина, з професійною освітою, яку поважають в Україні та на Заході»? На підставі яких критеріїв глава держави реально обирає кандидатів у прем'єри? Можливо, президент під шумок боротьби з пандемією хотів протягнути через ВР земельний закон, проти якого виступає абсолютна більшість українських громадян. Поки не вийшло. А ось вина за негативні наслідки збитків, які завдасть така «боротьба» з пандемією коронавірусу, ляже саме на президента. В Україні головна відповідальність за вирішення основних проблем традиційно покладається на президента. І цього разу не буде винятку. Тим більше що Зеленський сьогодні – і уряд, і парламент, і місцеві адміністрації. Джерело Нагадуємо, На Закарпаття їдуть експрес-тести для виявлення коронавірусу Читайте також: Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець йде у відставку? Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram