Було - стало: Мукачево втратило одну з історично найцінніших індустріальних споруд міста (ФОТО, ВІДЕО)

Про те, що цех колишнього заводу «Мукачівприлад», який загорівся 1 жовтня близько 11:30, збудований більше ста років тому, знає навіть його охоронець. Як і про те, що вже роками у ньому ніхто не працював.

Навіть якби виробництво було абсолютно неможливо воскресити, старі цехи заводу «Мукачівприлад» віднесені до пам’яток архітектури місцевого значення. Це був напрочуд естетичний зразок індустріальних будівель початку XX століття – у Європі в таких, якщо вони вже не працюють, облаштовують, приміром, мистецькі експозиції. А на Закарпатті пам’ятку не те що не оберігали – вона заростала чагарниками і місцями нагадувала смітник. 

У 1907-1908 роках будівельна компанія з Будапешту «Поллачек і Епштейн» збудувала ці приміщення для Мукачівської тютюнової фабрики, заснованої десятьма роками раніше з ініціативи Ервіна Шенборна – вона саме розширювала виробництво.  Свого часу це було найуспішніше підприємство міста. На рік виготовляли близько 12 млн штук цигарок, які відправляли до Угорщини, Польщі і Словаччини. У 1911 р. на тютюновій фабриці в Мукачеві працювало 688 робітників. 

Навіть під час Другої світової вона не зупинялася, навпаки, працювала ще інтенсивніше – очевидно, тому, що солдатам на фронті потрібен був тютюн.

За радянської влади тютюнова фабрика була ліквідована, а на її базі постав приладобудівний завод, з яким була пов’язані долі безлічі містян, які працювали тут у другій половині XX століття. Завод виготовляв прилади для тепло-, електро- і радіовимірювань, регулювання і автоматичного керування, і, крім того, техніку народного вжитку. Зроблені в Мукачеві пристрої встановлювали майже на всіх АЕС у СРСР. У 1970-х завод був одним з провідних підприємств міста і опікувався місцевою футбольною командою. Після розвалу Радянського Союзу через відсутність державних замовлень, на які працював цей промисловий гігант, масштаби виробництва скоротилися, і завод переключився на випуск побутових лічильників газу. У 2019 році на «Мукачівприладі» (принаймні, на папері) працювало близько 120 людей. Старі корпуси зовсім не використовувалися і повільно руйнувалися.

У 2020 році з неофіційних джерел випливла інформація, що частину нерухомості заводу, який розкинувся на території 6 га, вже продана за борги. За даними Opendatabot, податковий борг підприємства станом на 01.09.2021 складав 1 404 191,55 грн. Цікаво, що у липні 2021 року у підприємства з’явився новий бенефіціарний власник, такий собі Поліщук Микола Миколайович, і навіть змінилась юридична адреса – з мукачівської на село Чубинське Бориспільського району Київської області. А 13 вересня 2021 у ПрАТ «Мукачівприлад» з’явилась нова директорка – Наталія Василівна Кірпаченко, котра значиться також власницею ТОВ «ПАН ТАО», яке спеціалізується на купівлі і продажі нерухомого майна, а ще зареєстрована як ФОП (діяльність – надання послуг перукарнями та салонами краси).

Причини пожежі на «Мукачівприладі» наразі не встановлені. Окрім того, що будівля не використовувалася, до неї, за словами рятувальників, не були підведені комунікації, а погода всю ніч була холодною і сирою. Очевидці стверджують, що займання почалося на верхньому поверсі будівлі. Вогонь знищив цілий цех, за винятком першого поверху і підвалу. Та що б не було безпосередньою причиною того, що сталося, опосередкованою можна назвати безгосподарність і закинутість.