5 медичних досягнень XXI століття, які перевершили сподівання фантастів

Змагання з хворобами – найбільш смертельна війна, яку веде людство. Цьому протистоянню не видно кінця-краю – теперішня пандемія це довела.

Однак минули часи, коли можна було лише віддатися на милість природного добору. У руках вчених і лікарів опинилася новітня медтехніка і препарати, маса даних та інструментів, які ще донедавна здавалися фантастикою.

1. Редагування геному людини

У 2018 році китайський науковець Хе Цзянкуй заявив, що успішно відредагував геном людини. За допомогою технології CRISPR-Cas9 він ввів у ембріони генетичну мутацію, яка мала зробити їх несприйнятливими до ВІЛ – слід зазначити, що взагалі в людській популяції ця мутація з’явилася природним чином. У результаті експерименту народилися модифіковані дівчата-близнючки, яких назвали Лулу і Нана. Відомо, що їхній батько був ВІЛ-інфікованим, а мати – здоровою. Під час штучного запліднення інфекція не могла їм передатися у принципі, тому в медичній та етичній доцільності таких маніпуляцій засумнівалися, і дуже сильно. Китайське правосуддя засудило Хе Цзянкуя до трьох років позбавлення волі. І все одно це був прорив. А ось розробниці CRISPR-Cas9 Емманнюель Шарпантьє і Дженніфер Дудна у 2020 році отримали Нобелівську премію з хімії. Як то кажуть, кожному своє.

2. Вирощування органів

Захворювання, нещасні випадки і вроджені аномалії породжують постійну потребу у трансплантації органів. Поки що єдиним виходом залишається донорство – тобто, щоб людина отримала новий орган, його потрібно забрати у іншої. А хто погодиться віддати? Донорів мало, і часто вони мають бути вже мертвими. У черзі на трансплантацію стоять роками. До того ж після операції існує загроза відторгнення, і пацієнти, яким пересадили чужі органи, змушені приймати препарати, що пригнічують імунну систему. Надію покладають на вирощування органів у лабораторії з власних стовбурових клітин пацієнта. У 2011 році у Швеції провели першу у світі пересадку штучно вирощеного органу (трахеї) хворому з раком дихальних шляхів. Вирощування повноцінних сердець лише відпрацьовують, але на початку 2020-го професор з Японії Йошикі Сава пересадив пацієнту з ішемічною кардіоміопатією м’язову тканину серця, вирощену з стовбурових клітин, замінивши нею хворі ділянки.

3. Функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ)

Серед розмаїтої медтехніки, яку людство винайшло за останні сто років, МРТ є одним з найбільш точних інструментів для отримання зображення «внутрішнього світу» людини – це робиться за допомогою магнітного поля. Втім, на скані МРТ картинка є статичною, тоді як функціонування багатьох органів краще бачити у динаміці. Зокрема, мозку, діяльність якого проблематично відстежити у повному об’ємі. фМРТ вимірює мозкову активність, відстежуючи зміни кровотоку. За основу взята закономірність – що активніша ділянка мозку, то інтенсивніше до неї поступає кров. При цьому базова активність мозку (коли людина нічого не робить) віднімається від активності під час виконання завдання. Це допомагає визначити, які анатомічні відділи мозку працюють, коли людина зайнята певною моторною, перцептивною або пізнавальною діяльністю. За допомогою фМРТ, скажімо, вдалося виявити у пацієнтів з аутизмом порушення зв’язку між зоровою корою і дзеркальними нейронами у лобній корі – вважається, що ці нейрони задіяні у формуванні емпатії та навчанні через імітацію.

4. Таргетна терапія раку

Донедавна хіміо- та променева терапія були практично єдиними нехірургічними методами лікування онкозахворювань. Недоліком обох є те, що разом з хворими тканинами під «обстріл» агресивних хімікатів чи опромінення потрапляють здорові. Побічні ефекти від лікування, такі як слабкість, нудота, блювання і випадіння волосся, зачіпають весь організм, виснажуючи його і змушуючи пацієнтів ще сильніше страждати. Тому вчені сфокусувалися на пошуку терапії, яка дозволила б цілеспрямовано вбивати ракові клітини, не пошкоджуючи здорові – наприклад, доставляючи ліки у ракові клітини за допомогою наночастинок. Управління з продовольства і медикаментів США затвердило понад 25 препаратів для таргетної терапії раку. Медикаменти підбираються індивідуально, залежно від виду пухлини.

5. Віддалена роботизована хірургія

Роботизовані хірургічні системи почали розробляти у 1980-х. Одна з найдосконаліших на сьогодні систем – робот-хірург daVinci – була дозволена для застосування у 2000 році, а згодом запущена у серійне виробництво. Такі роботи є вже і в Україні. Спорядження робота набагато тонше за стандартні лапароскопічні інструменти, через що розрізи на шкірі потрібні зовсім невеликі, а маніпуляції можуть бути точнішими, адже «руки» робота здатні виконувати ширший спектр рухів, ніж хірург. Та медичним пристроєм все рівно управляє людина. Вона, як правило, перебуває неподалік. Втім, у вересні 2001 року в Страсбурзі вже відбулася перша міжконтинентальна операція. Роботом під назвою ZEUS керував лікар, який знаходився у Нью-Йорку. Через низьку швидкість передачі сигналу віддалені операції тоді не стали мейнстрімом. Але менш ніж за 20 років вдалося віддалено провести хірургічне втручання, використовуючи 5G-зв’язок. Подальша перспектива – повна роботизація хірургії – людей-спеціалістів радує не так сильно. Але ніхто не знає, чи до цього в дійсності дійде. Читайте також: Степанов прокоментував можливу відставку та згадав про підкилимні ігри Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram