Журналісти дослідили тіньову зайнятість в країні – пів-України "нелегалів" (ІНФОГРАФІКА)

Подібне опитування вже проведене в Європі, і українські дослідники мали амбітну мету провести точно таке саме – з такою ж анкетою, вибіркою, підходом до формування вибірки тощо, щоб мати змогу коректно порівнювати результати України і Європи. Їм це вдалося. Оксана Неживенко проаналізувала деякі результати опитування, а також порівняння з досвідом Європи, і поділилася з нами.

Зазначається, що дане опитування стосується досвіду незадекларованої діяльності. Аналізували з точки зору попиту на незадекларовану працю (купівлю) і її пропозицію (продаж).

Саме такий аналіз з двох боків (поведінка роботодавців і працівників) може дати повну картину розуміння питання незадекларованої праці, – уточнила економіст.

Тіньова зайнятість як вона є

З опитаних в рамках дослідження українців лише 7% зізнались, що беруть участь у незадекларованій діяльності (з європейців таких – 3%). В той же час, третина з опитаних українців вважає, що половина всіх українців – працюють неформально. А особисто знають тих, хто працюють без декларування доходів, аж 46% опитаних. У Європі особисто знайомих "неформалів" мають 32% опитаних. Про що нам кажуть ці числа? Що таких незадекларованих працівників в Україні не 7%, не 23%, як звітує Міністерство економіки (МЕРТ) а, скоріше, між 30% і 46%. Тут маються на увазі відносини між роботодавцем і робітниками, які мають ознаки уникнення декларування (неукладення трудового договору; використання інших форм регулювання трудових відносин, які ідуть "в обхід" законодавства, наприклад, цивільно-правові договори; виплата зарплати "у конвертах"). Неофіційні доходи переважно не вищі за "мінімалку" Результати опитування засвідчили: серед незадекларованих працівників в Україні три чверті становлять чоловіки, і лише чверть – жінки. Така ситуація притаманна більшості країн. Жінки менше схильні до ризику і вимагають більшої стабільності від роботи, відповідно, відмовляючись від вищої зарплати, що частково пояснює різницю у зарплатах чоловіків і жінок. Ще одна можлива причина – сектори, які притаманні певним статям. Наприклад, у будівництві працюють переважно чоловіки, прибирають квартири переважно жінки.

Щодо секторів з найбільшою кількістю неформальної зайнятості за даними Держстату, то перший – сільське господарство, куди відноситься забезпечення власних потреб домогосподарств (городи, тварини, присадибні ділянки). Другий і треті за кількістю неформальної зайнятості сектори – торгівля, авторемонт, будівництво. "Наше опитування показало майже такі ж результати щодо секторів", – уточнила Неживенко.

Щодо виплати незадекларованої зарплати, на запитання, з чиєї ініціативи встановлюються такі відносини, 71% з опитаних відповіли, що це відбувається на вимогу працедавця. Лише 16% – це спільне рішення працівника і працедавця. 12% – з ініціативи працівника. Звичайно, порівнювати ринок праці в Україні і в Європейському Союзі потрібно обережно, через різницю у середніх заробітках, динаміці ринків праці, характеристиках людського капіталу, історії демократії і економічного розвитку держав. Окрім очевидної причини різниці у заробітках – нижчий рівень економічного розвитку – однією із причин нижчих зарплат в Україні, із моїх власних спостережень є те, що в Україні менш розвинена, порівняно з Європейським Союзом, практика ведення переговорів про заробітну плату. Українці порівняно менше використовують цю здатність. Але ж ми так само можемо ставити працедавцю свої умови. Це вже питання власної цінності на ринку праці, її треба знати і постійно підвищувати.

З одного боку – у конверті ви можете отримати сьогодні більше, з іншого – завтра вас можуть звільнити, без пояснень. Такий працівник не має гарантованого відпочинку, навіть чітко унормованого робочого дня. Існує таке поняття як альтернативна вартість – цінність часу, здібностей, не лише в грошах, а й що ми могли б зробити за цей час, це відпочинок, наш психологічний стан, умови роботи. Формальний працівник має право на власне робоче місце, цілком обладнане. Неформальний – працює де прийдеться, – пояснила Оксана Неживенко.

Крім того, як би ми не не довіряли державі – пенсію нашим батькам і бабусям принаймні частково платитиме вона, а не роботодавець. Поки що Пенсійний фонд існує і виконує свою функцію забезпечення пенсій.

Доходи в конверті

Українці отримують гроші в конверті і за регулярну, і за понаднормову роботу. В Європі – більше за понаднормову. У працівників, які отримують "конвертну" зарплату – переважна більшість хотіла б, щоб зарплата виплачувалась офіційно. Щодо задоволеності своїм неформальним статусом – 57% опитаних ним не задоволені. Крім того, більшість опитаних, навіть офіційно зареєстрованих, відповіли, що 50% зарплати отримують в конверті. 55% з тих, хто має зарплату в конверті, отримують "мінімалку". Суми зарплати у "конвертах" 30% опитаних отримують менше 100 євро у місяць. Суттєво менша кількість отримує від 100 до 300, від 300 до 500 і від 500 до 1000 євро. При цьому – значна кількість, порівняно з іншими групами, отримує більше 1000 євро. Це – нерівність доходів, про яку ми згадували раніше: багато бідних, дуже мало – середніх, і значно більше за середніх – багатих. У Європі – є бідні, але багатих майже так само, як і середніх. Тут доходи не такі нерівні. А відсоток багатих в Україні – десь як і в Європі.

Досвід життя "в тіні"

Дослідники також запитали: який основний вид недекларованого товару ви купуєте? Результат: це, в основному, продукти харчування, можливо, здебільшого на базарах. У кого купують – в Європі відповіли, що здебільшого незадеклароване купують у знайомих, родичів. В Україні – у незнайомих. Це може свідчити, що в Україні незадекларована праця є, з одного боку, більш поширеною, з іншого боку, в Європі вища важливість довіри у питаннях, які стосуються незадекларованої праці. Чому купують недекларовані товари в Україні, топ причин по спаданню: нижча ціна, вища якість і швидший сервіс.

Що нас здивувало у результатах: зазвичай вважається, що у неформальній зайнятості беруть участь люди бідніші, бо у них немає грошей іти в супермаркет – вони йдуть на базар. Європа показала такий результат. У нас – не зовсім. Ми запитали, скільки наші респонденти заробили від незадекларованих доходів за певний період, а потім порівняли розподіл таких доходів в Україні і Європі. Це порівняння показало нам вищу нерівність у незадекларованих доходах українців, порівняно з Європою. Зокрема, наприклад, нас вразила вища кількість найбагатших в Україні, порівняно з Європою, – розповіла Оксана Неживенко.

Чому українці "йдуть в тінь"

Причини, з яких люди працюють без декларування доходів: не змогли знайти іншу роботу, це сезонна робота і – так прийнято в Україні працювати таким чином. Також опитування засвідчило – у нас суттєво вищий рівень недовіри до держави, ніж у Європі. В одному з питань опитування була позиція "Держава нічого не робить для людей, чому я буду щось робити для неї". У Європі її обирала меншість людей, у нас це – один із лідерів варіантів відповідного питання. Так нестачу робочих місць вказали першою причиною участі у незадекларованій зайнятості, а другою за кількістю відповідей в Україні була недовіра до держави. Недовіра до держави – одна з головних причин високого рівня тіньової зайнятості в Україні У Європі незадекларована праця вважається небажаною і неприйнятною. В Україні до неї ставляться досить толерантно.

А якщо впіймають?

В опитуванні був пункт про рівень ризику для незадекларованих працівників. Половина опитаних вважає, що ризик малий, не бояться санкцій – штрафу, суду, ув’язнення. 41% опитаних назвали очікуваними санкціями – сплатити податок і невеликий штраф. Варіанти великого штрафу і ув'язнення обиралися рідко. Натомість у Європі ризики бути "спійманим" податківцями – високий, і санкції там значно серйозніші. Тому – у Європі більша відповідальність за неформальну працю, а отже – саме тому її вважають небажаною.

Що стимулюватиме "виходити з тіні"

Основні фактори для українців: вища довіра до уряду, до держави, тоді б більше були готові платити податків; спрощення оплати податків; спрощення реєстрації ФОПів. Нагадаємо, як повідомлялося раніше, на Закарпатті виконавча служба полюватиме за боржниками по виплаті зарплати (ВІДЕО). Читайте також: Банківські нововведення: як закарпатці можуть використовувати свої зарплатні картки.