Закарпаття без туристів: надія вмирає останньою

Цвітіння сакур – лише коротка мить, але саме в цей час область за звичних умов очікувала б напливу туристів. Закарпатцям довелося забути і про весняні фестивалі, як-от ужгородський «Сакура-фест», «Бринза Хустщини», «Срібний Татош», тощо. З 11 травня в Україні карантин послаблюють, але про відновлення хоча б міжміського сполучення не йдеться. Віртуальні екскурсії і надія – усе, чим живе турбізнес, резерви якого вже майже вичерпалися.

«Нас не існує на цьому світі»

Директорка МКП "Екскурсія" Світлана Чернова розповідає: відпочинок за межами України на віддалений період «після карантину» планують лише ті, хто забронював тури до закриття кордонів. Але охочих відвідати Закарпаття, за її словами, вистачає вже нині.

«Є групи, готові приїхати до нас, але немає інформації про те, коли відкриється залізничне сполучення, відповідно, і коли дозволять транспортне обслуговування. Відповідно, не можемо планувати дати до моменту визначення залізницею і транспортниками своїх можливостей і планів».

Тим же, хто мав приїхати на Закарпаття навесні, просто повернули кошти. Готелі, кафе і заклади розваг, які отримали передоплату, відгукнулися на таке прохання. Поки що девіз турагенцій – «надія помирає останньою».

«Люди все рівно захочуть відпочивати, і так чи інакше вони захочуть виїхати зі своїх домівок на період відпустки, – міркує пані Чернова. – Очікую я так оптимістично, що у червні до нас приїдуть ті, хто хоче відпочивати на Закарпатті, а з липня місяця ми будемо відправляти тих, хто хоче відпочивати за кордоном».

Проте це стане реальним тільки у тому випадку, якщо Україна і країни призначення взаємно відкриють кордони. Туристи, які планували виїзди за кордон, опинилися у більш прикрому становищі, ніж ті, хто хотів відвідати Закарпаття: карантин на міжнародному рівні визнали форс-мажорною обставиною, і туроператори не повернули клієнтам кошти, а перенесли поїздки на інші дати. Проблема «підвішених» турів у тому, що вони з низки причин можуть не відбутися, а тоді витрачені гроші пропадуть надаремне. На тематичних форумах туристи радять одне одному переносити попередньо заброньовані поїздки на якомога більш пізній час, найраніше – на осінь. Але чи довго самі турфірми витримають простій? Директорка МКП "Екскурсія" стверджує, що запас міцності уже вичерпується.

«Минуло два місяці, а максимум три місяці я завжди якийсь запас маю на увазі, для того щоб реагувати на нестандартні ситуації. Це раз. По-друге, у туристичних агентств абсолютно відповідь на це питання не така, як у решти підприємств, тому що туристичні агентства працювали, умовно кажучи з листопада – грудень, січень, лютий – на туристів, які мали поїхати в квітні, травні і червні. Відповідно, у нас карантин почався ще в листопаді, бо зарплати ми платили, з туристами ми працювали, а в результаті нічого не одержали. Нестандартна ситуація. Сказати, що, наприклад, інші три місяці готові себе утримувати, то для нас це не три місяці – для нас це з листопада. Туристичний бізнес  потрапив у найскладніші умови з усіх видів бізнесу, –  констатує  пані Чернова. – На жаль, наше керівництво – маю на увазі Кабінет міністрів, президента і всі керуючі органи – про туристичний бізнес узагалі не згадують у законах, постановах і так далі. Таке враження, що нас не існує на цьому світі».

Сам собі ґазда

Окрім стандартних екскурсійних турів, на Закарпатті набирав популярності сільський туризм та відпочинок у екосадибах, розкиданих по гірським районам. Там зимовий сезон видався не надто вдалим через відсутність снігу, а літньому загрожує провал. Та багато експертів впенені: невеличкі садиби, якими опікуються самі господарі, без найманих працівників, перенесуть паузу з меншими збитками, ніж великі готельні комплекси. Однак пан Михайло, власник туристичного бізнесу у Пилипці, зізнався «Голосу Карпат»: «Якщо карантин захопить травень і червень, то рік для нас, практично, буде втрачений». Клієнти поскасовували всі бронювання. Зелений туризм часто позиціонували як альтернативу заробіткам. Коронакриза позбавила закарпатців обох цих можливостей. Натомість природні перлини, такі як озеро Синевир, отримали змогу відпочити від потоків людей, а це явно піде їм на користь. Проблемна ситуація виникла і у багатьох виробників крафтової продукції. Її покупцями часто виступали туристи, які приїздили, куштували і везли з собою буйволяче молоко чи сир із чорнилами каракатиці. Подібні делікатеси підійдуть як сувенір, та це аж ніяк не хліб насущний. Тим не менш, деякі крафтярі переорієнтувалися і виходять у онлайн-формат. Ферма «Карпатський буйвіл» не припиняла виробництва і вже не встигає виконувати всі замовлення, які надходять під час карантину. Селиська сироварня зупинила виробництво, аби убезпечити працівників від зараження коронавірусом. Тут в онлайн-режимі розпродують запаси сиру, який уже дозрів, і продовжують доглядати за тим, який іще дозріває. Перезапуск планують на середину травня. Зупинятися надовго не планують, оскільки простій виробництва сиру – збитки не тільки для власників, а й для фермерів, які здають на сироварню молоко. Бджолярі зберігають спокій. Христина Кулінець із чоловіком тримає пасіку. Стверджує, що карантин для них не змінив нічого.

«Сезон почався, погода поки гарна, бджоли активно збирають нектар, ми доставляємо їм рамки у вулики, даємо воду пити. Замовлення є, але мед у нас вже закінчився. Чекаємо на свіжий до кінця місяця. Можна навіть сказати, що запит на мед і продукти бджільництва трохи зріс, бо це вітаміни і добре для імунітету».

Жінка пропонує свій товар, до переліку якого нещодавно додалися екологічні миючі засоби, через сторінку у соцмережі.

Фото: Христя Кулінець/Facebook

Однак дрібні підприємці здебільшого не виробили впізнавані бренди, і не всі мають бажання та змогу розвивати інтернет-комунікацію, а без неї у безконтактному світі перспективи крафтового виробника з віддаленого села зустріти свого споживача виглядають туманними.

Сни про мандри

Як повідомляє Укрінформ, у Регіональній туристичній організації Закарпаття прогнозують закриття за час карантину до 70 % закладів у сфері туризму по області. Поки галузь фактично заморожена, мандрівники і гіди шукають альтернативи та онлайн можливості. Закарпатський туризмознавець Федір Шандор ділиться у соцмережі переліком мальовничих, незвіданих і малолюдних куточків у різних районах Закарпаття, куди можна поїхати з родиною, не боячись зустріти натовпи. Це старі сільські храми і монастирі, маловідомі джерела і водоспади, забуті руїни, глухі перевали і заказники. Оскільки водити групи туристів до визначних місць більше не можна, закарпатські екскурсоводи об’єдналися з колегами з інших країн, аби показати цікавинки своїх міст онлайн, і започаткували серію щотижневих віртуальних екскурсій до мініскульптурок. На ідею відгукнулися гіди з України, Угорщини, Польщі, Чехії, тощо. Продемонстрували у тому числі скульптурку Ференца Ракоці у Мукачеві, одягнуту в медичну маску. Мукачівський екскурсовод Максим Адаменко – один із ентузіастів онлайн-екскурсій і приєднався до проекту #карантинмандри, в рамках якого гіди з різних куточків України у прямому ефірі розказують про архітектуру, природу, історію і легенди, пов’язані зі своєю місцевістю. Адаменко, до прикладу, проводив онлайн-марафон з найкращими виноробами Закарпаття. Звісно ж, продегустувати вино віртуально поки неможливо. У підсумку чоловік прийняв рішення перестати влаштовувати віртуальні екскурсії, позаяк не було зацікавлення і монетизації. Та й із самого початку «карантинні мандри» мали на меті не так заробіток, як покращення навичок екскурсоводів, формування власного іміджу і підтримання у людей інтересу до місць, куди вони вже не могли потрапити фізично. Світлана Чернова, опираючись на свій досвід роботи у галузі, підготувала на YouTube-каналі короткі відеоогляди плюсів та мінусів відпочинку у різних країнах. Мріяти про подорожі і будувати плани ніхто ще не забороняв. Чернова впевнена, що її агенція переживе кризу. «Ці два місяці я працюю постійно, – стверджує жінка. – Безкоштовно, але працюю. Навіть якщо треба буде пів року не отримувати заробітну плату, я все одно буду на роботі і буду обслуговувати туристів. Ми протримаємось у будь-якій ситуації, стільки місяців, скільки буде потрібно, заради того, щоб не підвести своїх туристів». І, певно, продовжувати діяльність варто просто для того, щоб не опустити руки і зберегти віру у повернення відкритого світу.  

підготувала Христина Шепа,

для ПЕРШИЙ.com.ua

Читайте також: Закарпатці, в переважній більшості, дослухалися до порад і без нагальної потреби не звертатися під час карантину до міграційної служби https://pershij.com.ua/pasportnyi-kolaps-na-zakarpatti-pochaly-vydavaty-menshe-biometryky/