Закарпатські відьми: історія босоркані з Сентміклоша, Чинадієво

Не оминулася чорна слава відьом босоркань і закарпатських жінок. Спогади, свідчення страхітливих звинувачень та не менш жахливих вироків зберігаються у протоколах судів на теренах краю. Давні документи з музейних архівів розшифрував історик-краєзнавець Валерій Разгулов. Саме завдяки вченому маємо нагоду зазирнути у минуле, побачити як карали тих,  кого нарекли «відьма-босорканя». Ось кілька захоплюючих історій Звинуватила свекруху у насиланні хвороби Ще один цікавий документ, був виявлений нами у справі, яка датована 23 листопадом 1745 року , яка була розпочата по вказівці віце ішпана Ференца Борнеміса та присяжного Ласло Будахазі. Цього разу на основі заяви місцевої мешканки Каті Ганни, яка звинуватила свою свекруху в тому, що вона навела на неї епілепсію. В ході слідства вислухали свідків Коша Ілону й Вінеї Ержибет та задали їм запитання, зокрема «Коли вона захворіла, чи гойкала на свекруху, чи чули вони про це?». (Там же). Було з’ясовано, що Каті Ганна вже давно хворіє цією хворобою, і свекруха тут не до чого. Сетміклош, Чинадієво 22 серпня 1732 року винуватцем у справі , що розслідувалася мукачівським судом в Сентимікловші (Чинадієво), була мешканка села Берегуйфалк Робіш Жофія. Протокол займає 10 аркушів латинською мовою, де вказується: «Бергуфолошівську відьму Робіш Жофію, в році 1732-го мукачівський суд засудив до страти на вогнище живцем». За чотири роки перед тим, 28 серпня 1728 року, король Карл ІІІ підписав декрет згідно якого, вимагалось, щоб записи кожного судового процесу, що чинився на основі звинувачення у чаклунстві, ще до винесення вироку відсилалися на перегляд королівській канцелярії. Це співпало з розпочавшимся рухом проти відьмівських судових процесів. Перший крок в цьому напрямку зробила королева Марія-Терезія. У 1756 році вона підписала указ про те, що подібні справи потрібно розглядати дуже уважно та обережно, а про вирок суду слід повідомляти намісницьку раду. В фондах архіву зберігаються документи, датовані з15 липня по 20 грудня 1756 року, де граф Пал Балаж від Намісницької ради знайомить судові органи з новими правилами ведення таких процесів. (Там же. од. зб. 833). Зокрема, 17 серпня 1756 року, на засіданні дворянських зборів в Берегсасі. Королева Марія-Терезія видала Указ, яким заборонявся скорий суд над відьмами За новим указом Марії-Терезії суд тільки тоді мав право звинувачувати людину, в чаклунстві, якщо володів достовірними доказами, і коли є підозра у скоєні іншого злочину даною особою. Це було сприйнято, як заборона подібних процесів і вони поволі почали зникати. З височайшою забороною кровавих судилищ, віра у босоркань не зникла в народних повір’ях . Але це вже інша тема. Валерій Разгулов, «Карпатська Панорама» Нагадаємо, Фаршанг: як у сусідів Закарпаття зиму проводжають? Читайте також: Закарпатські відьми-босоркані: найчастіше жінки зустрічали смерть за анонімним доносом