Закарпатець узявся вирощувати екологічний часник та робити з нього обереги

А Владислав із села Тур’ї Ремети Перечинського району не лише добрий ґазда, але й прекрасний винахідник. Чоловік використовує звичну для Закарпаття городню рослину як лише можна, пише газета «Неділя Закарпатські новини». Він добре знається на тонкощах вирощування часнику і залюбки розповідає про своє заняття. «На Перечинщині не використовують ніяких пестицидів. Ми вирощуємо все натуральне. Бур’ян не вбиваємо за допомогою хімії. Наш спосіб – це Іван, Марія і Петро. Тобто прополюємо бур’ян руками, – ділиться думками з журналістом газети «Неділя Закарпатські новини»  підприємець. Три гектари землі в нього засаджені лише часником. «Турянський часник – особливий. Із нього виходить дуже смачний домашній самогон. А ще ми маринуємо пагони, виходить, як стручки квасолі, на вигляд та на смак, а тертий часник у баночках  підфарбовуємо буряком», – зізнається Владислав. Але й це ще не все. Оскільки рослина, батьківщиною якої є Південна Азія, вважається чудовим засобом боротьби зі злими силами, чоловік почав виготовляти з неї ще й обереги. Адже відомо, що наші предки наділяли часник чудодійною силою. Наприклад, освяченим змащували на Великдень над очима, щоб мати здорові очі. Застосовували його і як протидію укусові гадюки. Крім того, колись у день весілля його вплітали у вінок молодої або зав’язували між її волоссям, аби її не зурочили і не накоїли подружжю лиха. Отже, Владислав почав використовувати знання предків для своєї часничної справи. Його обереги в народному стилі і цікаві, і корисні, адже лікарські властивості рослини довели не лише закарпатські босоркані, але й професійні медики. Компоненти з рослини входять до складу багатьох ліків від застуди, грипу, для зміцнення імунітету, дезінфікуючих засобів та препаратів для лікування органів дихання. У народній медицині рослина також здавна широко застосовується. Тож закарпатець із піднесенням розповідає про улюблене заняття і пропонує дійсно багато часничної продукції. Цікаво, що часник є найстарішою культивованою рослиною у світі. У їжу його почали вживати близько шести тисяч років тому. Територією, де вживається найбільша кількість часнику, визнана Південна Азія, а країною, де часник люблять найменше – Японія. Там його використовують тільки з лікувальною метою. А от у США на честь часнику навіть назвали місто Чикаго, назва якого з індіанської перекладається як «дикий часник». Тож турянський природний антибіотик може не лише відігнати від закарпатців злі сили, але й покращити їхнє здоров’я та зробити страви більш смачними. Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net Нагадаємо, Лайфхак для мукачівців: чи можна купатись у міських фонтанах?