Закарпатець написав вірш про сучасну молодь

Те що було колись для усіх і завжди, "сокровенним", Утрачає свою непросту у наш час актуальність, Животи на показ,  ледь одягнуті груди і стегна, Чим коротша спідниця тим більша її ідеальність. Осоромленість вийшла із моди, вчорашнє століття, В моді вільна, вульгарна, легка для думок поведінка, Пропаганда моралі "антилюдського сміття" Набирає найбільшої сили в життєвих відтінках. Прогниває до мозгу кісток, із 2000 - них молодь, Розділяють із ними, спільне їхні батьки, А колись вони, з нами за інше тоді ще боролись, Результатом,  ми стали частково, але людьми. Незалежність у нормі. Вільне статеве кохання, Почуття об'єднали, у звичний до звичності секс, Кажуть наші часи, мають подих у собі останній, Адже втратив цей світ, і без того будь який сенс. Автор: Анатолій Молнар