Єпископська резиденція та Хрестоводзвиженський греко-католицький кафедральний собор в Ужгороді: архівні фото

На Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, 27 вересня, в Ужгородському греко-католицькому кафедральному соборі відзначають храмове свято, а у єпископській резиденції проходить день відкритих дверей. Пропонуємо подивитися на історичні світлини цих місць.

Приміщення сучасної єпископської резиденції та церкву спорудили у 1640-1646 роках за сприяння Йоана (Яноша) Другета, який надав землі в Ужгороді католицькому ордену єзуїтів та зобов’язався збудувати для монахів все необхідне. Тут відкрили колегіум – одночасно єзуїтський монастир і навчальний заклад, першу в Ужгороді гімназію. Церква, посвячена Воздвиженню Чесного Хреста, спочатку була невелика і мала тільки одну вежу. Пишний костьол у стилі пізнього бароко збудували пізніше, у 1732-1740 рр. Історик Йосип Кобаль перераховує, що було в ужгородській єзуїтській колегії: 21 келія, каплиця, бібліотека, навчальні класи, аудиторія для диспутів і вистав, кімната для хворих, аптека, склади, підвали, кухня. До речі, у 2018 році кухню єзуїтів відшукали у підвальних приміщеннях нині існуючого комплексу будівель.  

У 1773 році папа Римський розпустив орден єзуїтів. Приміщення колегії та костьолу, які відтоді пустували, у березні 1775 року передали нещодавно канонізованій Мукачівській греко-католицькій єпархії на чолі з єпископом Андрієм Бачинським. Після цього церкву перебудували відповідно до вимог східного обряду. Храм оздобили іконостасом та лавицями, облаштували місця для каноніків і єпископа. Собор освятили 15 жовтня 1780 року. З цього ж часу переселився у нову резиденцію єпископ.

Греко-католицька єпископська резиденція існувала до середини XX століття. В листопаді 1947 року у крипті собору ще поховали Теодора Ромжу. 

У 1950 році приміщення резиденції передали науковій бібліотеці УжДУ. Інтер’єр змінили; деякі речі потрапили до музеїв, деякі – до приватних помешкань. Розписи на стінах замалювали де вапном, де олійною фарбою. У 2009/10 роках почався переїзд фондів бібліотеки. Будівля знову стало резиденцією єпископа, а інтер’єр її почали реставрувати. Повністю відновити її такою, якою вона була у дорадянський період, не вдалося, хоча відреставрували розписи Йосипа Бокшая у єпископській каплиці. У 2019 році у соборі почали відновлювати розписи склепіння, зокрема, центральну фреску «Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста»  авторства Бокшая, а також іконостас. Вони досі закриті риштуваннями.

Історичні фотографії собору та резиденції збереглися переважно з початку XX століття.

Головне фото: сайт Ужгородського греко-католицького кафедрального собору