Встигнути до Великодня: список справ, які закарпатці мають зробити перед святом

16.04.2021 20:49 3967 0
Встигнути до Великодня: список справ, які закарпатці мають зробити перед святом

Підготовка до Великодня – справа сакральна і обов’язкова. Правда, окрім включення у піст і духовного очищення, передвеликодній час – це пора безлічі клопотів. Потрібно встигнути зробити генеральне прибирання, запастися продуктами та приготувати безліч наїдків.

І це ще не рахуючи крумпель (картоплі), котрі саме час садити. Бо, кажуть, хто не посадив картоплі до Паски – поганий ґазда. Передсвяткових справ так багато, що їх не переробиш за один тиждень – починати треба мінімум за два, а краще б і раніше.
  • Помити вікна
Миття вікон перед Великоднем – найбільш «священний» ритуал у процесі передсвяткового прибирання. Задля нього закарпатські жінки ладні ризикувати життям, видираючись на підвіконня п’ятого-шостого поверхів. Однак роблять це вони так впевнено і шіковно (спритно), що навіть Спайдермен міг би позаздрити. Якщо будинок великий, одне лише відмивання вікон може зайняти цілий день і відібрати усі фізичні й емоційні сили. А паралельно ще треба, звісно ж, випрати штори і фіранки. Великдень, Пасха, свято, релігія, віряни, підготовка
  • Навести лад у хаті та надворі
Вікна – то лише частина завдання, яку не можна оминути, бо дехто миє їх лише раз на рік. Усередині дому роботи ще більше – витерти пил і павутину з найвищих антресолей і найвіддаленіших закапелків, у які не зазирали цілий рік, впорядкувати вміст шаф і шухляд, заховати все, що лежить не на своїх місцях, вичухати до блиску поверхні, до яких прилипнув жир чи інший бруд, вимити дзеркала, люстри, двері. Двір потрібно замести (буває, що й помити) і забрати все зайве. Так чисто, як перед Великоднем, у закарпатській оселі не буває ніколи – хіба ще перед Різдвом, але тоді погодні умови не дозволяють переробити настільки багато.
  • Забудити шовдарь
Шовдарь – закарпатський хамон, хоча ні, ще смачніше. Перед запахом копченого шовдаря не встоїть жоден закарпатець. М’ясо на тиждень-два засолюють, а потім коптять. На цілий свинячий окіст знадобиться три дні копчення, на менший шматок досить і одного. «Будити» треба обов’язково на дровах з фруктових дерев. Дехто займається цим ще взимку, коли ріжуть свиней, інші – вже навесні. Здається, лише мізерний відсоток краян підозрює, що ароматний дим з коптильні, так само як і м’ясо, просякнуте ним, насичені канцерогенним бензопіреном. Але спокуса шовдаря сильніша за страх. Підбивана дзяма (рідина, яка лишається після варіння шовдаря) – також смачнюча річ. Багато хто копчений шовдарь купує, однак така продукція часто оброблена «рідким димом», який тільки імітує смак копченого. Великдень, Пасха, свято, релігія, віряни, підготовка
  • Закупити продукти
Всі, хто пов’язаний з торгівлею продовольчими товарами, у передчутті свята радісно потирають руки і малюють підвищені цінники – бо у передвеликодній період прогнозовано виникає ажіотажний попит. Порівняно з минулим роком ціна стандартного великоднього кошика зросла, і у 2021-му він, за деякими підрахунками, обійдеться вже в 971 гривню. Це мінімум, на практиці доведеться викласти ще більше. Щоб заощадити кошти та уникнути черг, продуктами, які можуть довго зберігатися, радять запасатися заздалегідь.
  • Прикрасити будинок
Загалом особливий великодній декор домівки не є віковою традицією. Проте останніми десятиліттями у деяких закарпатських сім’ях встановилася звичка напередодні свят оздоблювати дім тематичною атрибутикою: писанкові дерева і віночки, свічки, іграшкові кролики, курчата і квочки, барвисті декоративні яйця з будь-яких матеріалів, серветки з відповідними візерунками. Все це допомагає створити у домі піднесену і радісну атмосферу. Великдень, Пасха, свято, релігія, віряни, підготовка
  • Придбати обновки
Багато де прийнято зустрічати Великдень у новому одязі. Доки Закарпаття вийшло з червоної зони (хтозна, чи надовго) і магазини одягу знову відкрилися, ті, хто хотів купити до свята нову сорочку, черевики, сукню чи хустку, зможуть це зробити не лише у інтернеті. Закривати храми на Великдень поки не планують, отож можна розраховувати на те, що вдасться похизуватися обновками перед сусідами.
  • Вимити великодній кошик
«Кошар», який використовується один раз на рік, після минулого Великодня у більшості випадків де-небудь припадає пилом. За кілька днів до свята його протирають вологою ганчіркою і висушують на сонці. Рушник, яким його належить закривати, уже з минулого року лежить у шафі випраний і випрасуваний.
  • Спекти паску
За давнім звичаєм, паски випікають у Чистий четвер або Велику суботу. Рецепти пасок передаються від покоління до покоління. Прикрашена багатими візерунками паска завжди була знаком родинного достатку і доказом вправності господині. Тісто викисає кілька годин, потім підходять і сформовані паски, а далі ще доки спечуться – процес тривалий і вимагає терпіння та зосередженості. Закарпатські паски у печах печуть вже тільки найбільш загартовані старожили, а дуже ліниві ґаздині купують їх в магазині готовими.
  • Пофарбувати яйця
Зазвичай яйця фарбують у Велику суботу, але у деяких місцевостях Закарпаття прийнято робити це й у п’ятницю. Найдоступніший природний барвник для великодніх крашанок – лушпиння цибулі. Поліетиленові наклейки дають значно багатшу гаму барв, проте швидко відправляються на сміття, поповнюючи чашу пластикових відходів, яка на нашій планеті вже й без того переповнена.
  • Зібрати кошик
Великдень, Пасха, свято, релігія, віряни, підготовка Склад великоднього кошика у кожної сім’ї свій, залежно від її звичок, вподобань та можливостей. Проте ввечері у Велику суботу все вже повинно бути готове до того, щоб бути складеним у кошар: масло у красивій масляничці, сіль у сільничці, паска спечена, яйця пофарбовані, шовдарь загорнутий у що-небудь, що не дозволить йому забруднити святковий рушник, десь збоку припасована свічка. І лишиться тільки мріяти про розговіння.
  • Скласти святкове меню і приготувати гостину
Те, що буде в кошику – це одна справа, а що їстимуть гості – інша. Окрім свяченого, яке несуть благословляти до церкви, закарпатці готують більші «гостини», цілі бенкети з безліччю м’ясних страв, поливкою (бульйоном), салатами і різноманітними колачами (тістечками). У гості приходять маточки і батечки (хресні батьки), рідня та друзі – треба ж усіх їх нагодувати. Хоча через карантинні обмеження багато хто утримається від візитів, проте далеко не всі готові пережити ще один Великдень удома. Як би там не було, гостина повинна бути – хоча б для однієї сім’ї. Бо яке то без неї свято? Читайте також: Перші цьогорічні: закарпатці вже збирають гриби (ФОТО) Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!