Вимкнути опалення – це не енергоефективність: в Ужгороді триває форум «Енергоефективна громада – чисте довкілля»

29.10.2021 15:46 516 0
Вимкнути опалення – це не енергоефективність: в Ужгороді триває форум «Енергоефективна громада – чисте довкілля»

Закарпатський обласний форум «Енергоефективна громада – чисте довкілля» розпочався 29 жовтня в УжНУ.

Напередодні був підписаний меморандум про взаємопорозуміння та співробітництво між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України і Закарпатською обласною радою. Він слугуватиме процесу поліпшення соціальної інфраструктури території та життєзабезпечення громад. Пропонується розпочати пілотні проекти на таких об’єктах:

  • Закарпатський обласний музично-драматичний театр ім. братів Шерегіїв
  • Палац дитячої та юнацької творчості (ПАДІЮН)
  • Закарпатська обласна філармонія

Закарпатська область ще у 2013 році посіла перше місце у рейтингу енергоефективності, зокрема через відмову від центрального опалення та застарілих «Теплокомуненерго» і перехід на індивідуальні котельні. Однак це не завжди діє, а вирішення проблеми енергоефективності значно ширше, ніж заміна дверей і вікон. Про це говорили сьогоднішні учасники форуму.

Будинки майбутнього вироблятимуть енергію

На Закарпатті 64 територіальні громади, і їхній розвиток повинен враховувати енергоефективні заходи. Іван Перегінець, директор науково-технічного центру Академії будівництва України, розповів про будівництво енергоефективного житла. 

В Україні на сьогодні є 1 100 000 000 м2  житла. Споживання енергії при цьому становить 280-450 кВт*м2/рік, або 400 млрд кВт*год, еквівалент 500 млрд гривень.

Тим часом вже розроблені концепції «нульового» будинку, який споживає тільки ту енергію, яку сам виробляє, і будинку «energy+», який виробляє надлишкову енергію. 

В Україні, стверджує Перегінець, навіть легше побудувати енергоефективне житло, ніж у Європі: якщо в Європі підняття класу енергоспоживання житла від С до А збільшує його собівартість приблизно на 50%, в Україні – тільки на 10%.

Приблизно рівна кількість населення України сьогодні живе у індивідуальних і багатоквартирних будинках, однак перші становлять 97% житлових споруд, а другі – тільки 3%. Цей факт теж потрібно враховувати при плануванні програм енергоефективності. Причому в більшості домогосподарств проживає 2-3 особи, що робить недоцільним будівництво житла великих площ. 

Фонд енергоефективності не використовують

Минулого тижня Верховна Рада затвердила закон про енергоефективність. Згідно з ним, принаймні 1% державного бюджету буде спрямовано на підвищення енергоефективності. Це приблизно 15 млрд гривень. Однак цей ринок в Україні надто малий і не зможе їх використати, зазначає Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України».

Він каже: 80% коштів, які міста інвестують в інфраструктуру, походять з кредитів. Однак у Фонді енергоефективності гроші (близько 5 млрд грн) просто лежать. Закарпатська область, наприклад, подала лише 4 заявки до Фонду енергоефективності. 

Здається, можливість отримати 50% компенсації на заходи з енергоефективності просто ігнорують.

Павлюк також пояснив, що приклад Закарпаття зі зниженням споживання енергії багато регіонів не зможуть наслідувати. Для міст з невисокою щільністю забудови, як на Закарпатті, перехід на індивідуальне опалення матиме позитивний вплив, але у містах високою щільністю – навпаки, негативний. 

Потрібні комплексні заходи

Згідно з проведеним опитуванням, 68% міст мають програми підтримки енергоефективності у житловому секторі, але тільки п’ята частина з них контролює результати. Половина міст не має доступу до даних про споживання електрики або газу від приватних постачальників, тож не може нічого планувати.

Якщо почати відслідковувати, можна виявити найдивовишніші випадки «переспоживання». У одному з міст побачили, що пікове споживання гарячої води у дитсадку припадало на нічний час. З’ясувалося, тамтешня прибиральниця розвішувала оголошення «Перу килимові доріжки», а прала їх ночами в басейні дитячого садка.

Втім, мета – не жорстка економія ціною погіршення якості життя. «Якщо вимкнути опалення і мерзнути – це не енергоефективність», – підкреслив Павлюк. 

Все слід робити з розумом, користуючись сучасними технічними можливостями. Ще один приклад – в школах і дитсадках замінюють вікна і двері, але не забезпечують вентиляцію, тож концентрація СОзростає. Встановлення газоаналізаторів – взагалі рідкість, але, як знають всі, хто чув про зміни клімату, концентрація вуглекислого газу – важливий показник, який потрібно знати.

Директор асоціації «Енергоефективні міста України» пропонує ряд заходів:

  • Прийняти міську програму енергоефективності і забезпечити її фінансування
  • Сформувати повноцінну структуру енергоменеджменту і забезпечити її інструментами
  • Практикувати регулярні зустрічі з керівництвом та підпорядкованими структурами
  • Впровадити преміювання енергоменеджменту
  • Контролювати мікроклімат в приміщеннях
  • На рівні законодавства вирішити проблему доступу до даних енергоспоживання

«Це останній рік, коли ми маємо можливість використати запас газу, закуплений минулого року за дешевою ціною. І для бюджету, і для населення в наступні роки вартість газу буде різко більшою», – сказав Павлюк.

Європа у зв’язку з виходом з експлуатації вугільних станцій збільшує споживання блакитного палива, тож дешевого газу на ринку не буде. Тому громади не можуть сподіватися тільки на те, що проблеми енергопостачання вирішить Кабінет міністрів.

Читайте також:

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...