Військовий об’єкт «Барс»: що приховує Полонина Руна?

Найбільш поширеними з них є «казки» про підземні бункери ракетних військ, що нібито розміщувалися безпосередньо на вершині гори. Трішки ближчою до реальності є інша – про загадкову РЛС (радіолокаційну станцію, прим. авт). Що ж насправді було розташовано на вершині Рівної та чому так мало відомо про цей об’єкт? Насправді такий стан справ – цілком закономірне явище, адже у минулому на цьому місці розташовувався стратегічний секретний об’єкт. Уся його загадковість та «секретність» - дещо надумана, адже таким він є тільки для більшості з нас. Люди, які у минулому проходили службу у військовій частині поблизу села Липовець Перечинського району і сьогодні можуть розповісти багато цікавого…Якщо, звісно, самі того забажають. Впевнений, що й мешканцям навколишніх сіл є що розповісти – варто лише розпитати їх. Рештки військової частини розташовані на самій вершині гори. Потрапити туди дуже просто – від найближчих населених пунктів до них веде бетонна дорога, колись побудована військовослужбовцями. Якщо долати шлях пішки або на велосипеді – підйом здається вічним, аж раптом на горизонті виринають масивні залізобетонні конструкції. Вітаю - ви на місці. Полонина Рівна - масив відомий своєю величезною, практично пласкою вершиною, що здіймається на висоту 1482 м над рівнем моря. Її схили густо поросли буковими лісами. Величезне плато простягається на 15 км у довжину, а площа сягає позначки у 1100 га. Кожен, хто відвідає вершину Руни може на власні очі побачити рештки загадкового для багатьох об’єкту. Більше того, якщо необхідно укритися від негоди (а це не рідкість для цієї місцини, прим. авт), бункери, що розташовані на самій вершині – це єдине місце, яке може послугувати прихистком. Що ж саме розташовувалося на вершині Руни? «Вузол 103» тропосферної мережі управління та зв'язку "Барс" - об'єкт на вершині Рівної. Він забезпечував прийом та передачу кодованого сигналу з Москви. Один із вузлів на вершині Рівної був лише ланкою у складі цілісної мережі й забезпечував кодування сигналу та його подальшу передачу за допомогою радіосигналу між країнами Варшавського договору. У складі мережі було 26 організованих вузлів, загальна протяжність ліній яких становила понад 5 тисяч кілометрів. Мережа управління і зв'язку «Барс» за своїми основними параметрами перевершувала кращі зарубіжні системи аналогічного призначення, була стійкою до радіоперешкод та відрізнялася надійністю роботи. Військовий об’єкт на вершині Рівної працював у супрязі з іншими аналогічними вузлами, розташованими на певній відстані один від одного. До прикладу, з Руни військовослужбовці в/ч 20752 організовували зв’язок з центральною групою військ та групою радянських військ в Німеччині. Аналогічні військові частини на Одещині та в Білорусі передавали секретну інформацію на південну та північну групи військ, відповідно. За концепцією, така мережа мала працювати безперебійно, адже за умовами договору, у випадку агресії проти однієї з країн Договору, інші - мали негайно прийти на допомогу. Військові об'єкти, подібні до «Барсу», унікальні за своєю природою, незважаючи на те, що перспектива розвитку технологій та техніки, вже тоді передбачали їх надзвичайно швидке моральне старіння. Багатоступенева система захисту цього об’єкту конструювалася таким чином, що військовослужбовці у бункерах могли захиститися від ядерного вибуху та хімічної атаки. Система службових та технічних приміщень занурювалися під землю на три поверхи Найдосконаліші технічні засоби та найзагадковіші військові об’єкти в уяві людей завжди розташовувалися під землею. Секретні частини обслуговували таємничі люди у погонах – розговорити їх у житті або щось дізнатися з їх побуту – було неможливо. Військова частина на Руні – не виняток. Мало кому відомо, але військовий об’єкт був не тільки на поверхні гори. На перший погляд – звичайна одноповерхова бетонна споруда. Насправді ж - система службових та технічних приміщень, що занурюються під землю ще на три поверхи. В них зберігалися балони із стисненим повітрям, антени, й оперзал, в якому несли бойове чергування військовослужбовці. За відсутності електроенергії, повітрям з балонів забезпечувалося герметичне закриття усіх дверей бункера. Сьогодні від цього стратегічного об’єкту залишилось лише бетонні споруди та рештки казарм, що були розташовані трішки нижче за саму частину. У народі подейкують, що військові залишили частину, не прибравши навіть столові прилади, звично розставлені на столах військової їдальні. Скоріш за усе – це просто красива легенда. Варто додати, недаремно саме на вершині цієї гори, у наш час постійно проводяться змагання радіоаматорів. Більшість з них впевнені, що жити у горах та не використовувати їх, щоб підвищити «далекобійність» радіостанції – майже гріх. Для налагодження зв’язку вони використовують не тільки тропосферу, а й метеорні потоки та штучні супутники Землі. За сприятливих умов з Рівної можна «попрацювати» з радіоаматарами-ультрахвильовиками з Білорусії, Литви, Сербії, Хорватії, Угорщини, Чехії, Німеччини, Румунії, Італії та інших країн. Але це вже інша історія ;-) Юрій Ломакін   Нагадаємо, Шістнадцятий день весни: закарпатські села замело снігом (ФОТО) Читайте також:Мукачівські художники презентували свої роботи у замку Паланок (ФОТО)