Від золота до алгоритму. Як віра, страх і цифрові гроші створили нову релігію світу
11 жовтня 2025 року крипторинок накрило хвилею розпродажів після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про 100% мита на технологічний імпорт із Китаю. Упродовж кількох годин біткоїн упав із понад $125 000 до нижче $110 000, а біржі зафіксували ліквідації на мільярди доларів. Це був не просто технічний обвал — це був обвал довіри.
Карл Маркс: коли гроші мали вагу
Карл Маркс писав, що гроші — це «загальний еквівалент вартості», який виникає лише тоді, коли має матеріальне забезпечення працею. Для його епохи цим забезпеченням було золото. Після 1971 року, коли США відмовилися від золотого стандарту, світ увійшов в епоху фіатних грошей, де цінність підтримує не метал, а монетарна політика держави.
«Золото є природною формою існування грошей, бо воно само є продуктом праці.» — Карл Маркс, «Капітал».
Гороховський: банкір цифрової епохи
Олег Гороховський, співзасновник Monobank, став символом переходу від класичних грошей до цифрових. Він зазначає, що криптовалюти — це явище, яке змінює фінансовий світ, і визнає, що має частину портфеля у крипті, але не вважає її заміною для банківської системи. Його позиція прагматична: крипта — це інструмент, який потребує регулювання, а не революції.
«Криптовалюти — це явище, яке змінює фінансовий світ. У мене є частина портфеля в крипті, і це актив, на який треба звертати увагу.» — Олег Гороховський
Белфорт: від скепсису до «може бути»
Джордан Белфорт, знаний як «Вовк з Волл-стріт», спочатку називав біткоїн скамом, але згодом визнав, що помилявся щодо повного занепаду. Белфорт не став апостолом крипти, але став символом епохи — коли масова свідомість переходить від заперечення до розуміння, що нові гроші вже поруч, хоч і небезпечні.
«Я помилявся щодо Bitcoin. Він вижив, бо люди вирішили вірити в нього. Але 99% інших криптовалют — сміття.» — Джордан Белфорт
США vs Китай: війна довіри
Крипторинок став полем між двома світами. США використовують долар і регулювання stablecoin як інструмент впливу, а Китай просуває цифровий юань — централізовану валюту майбутнього. Трампівські тарифи на китайські технології стали не просто економічним кроком, а сигналом: епоха глобальної співпраці змінилася епохою фінансових блоків.
Жовтневий урок: крихкість віри
Обвал крипторинку у жовтні 2025 року показав, що фінансова віра — наймінливіша валюта. Bitcoin називали «цифровим золотом», але, як показали події, він не витримав перевірки страхом. Алгоритм не захищає від паніки, і коли довіра зникає, цифри стають небезпечними.
Висновок: гроші як інструмент впливу
Маркс шукав у грошах працю, Белфорт — емоцію, Гороховський — технологію, а Трамп — важіль. Жодна форма грошей не є нейтральною. Сучасні гроші — це не метал і не код, це механізм впливу на масову свідомість. І головне питання сьогодні — не «чим вони забезпечені», а «хто ними керує».
Цей матеріал має аналітичний характер і не є інвестиційною порадою. Ринок криптовалют залишається високо ризиковим, а психологічний тиск — реальною загрозою для життя інвесторів. Жодні прибутки не варті втрати здоров’я чи себе.
Автор: Ірини Риляк — бізнес-коуч, письменниця, журналістка. Проєкт «Бізнес під час війни».
Коментарі - 0