Венеціанська комісія визнала російську мову пригнобленою в Україні

Володимир Матвєєв, оглядач Український Закон "Про освіту" поставив російську мову в гіршу ситуацію, ніж інші мови національних меншин, через те, що він окремо згадується в Конституції. Стаття 7 цього закону допускає менш сприятливе ставлення до мов, які не є офіційними в Євросоюзі, зокрема до російської, вважають у Венеціанській комісії. Юридично становище російської мови в Україні зараз гірше, ніж у мов країн-членів Євросоюзу. В угорської та румунської мов на Україні стає більше прав, ніж у російської. В Україні триває епопея з правами російськомовного населення. На цей раз заяву щодо стану російської мови в інтерв'ю для одного з українських ЗМІ зробив секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт. Маркерт визнав, що представники нацменшин, які розмовляють російською мовою, за прийнятим законом, виявилися в гіршій ситуації в питанні права на навчання рідною мовою в Україні в порівнянні з представниками нацменшин, які розмовляють на європейських мовах. "Тут треба чітко розділити на дві частини - як щодо мов меншин, котрі розмовляють мовами ЄС, так і щодо інших. Відмінність між нормами закону щодо цих груп дуже велика, останні виявилися в значно гіршому становищі, ніж перші. І, схоже, тут є проблеми з дотриманням Конституції України, окремо згадуючу про російську мову, і не згадуючу про інших. Тому юридично є проблема з тим, що згідно із законом "про освіту" російська мова виявилася в гіршій ситуації", - заявив Маркерт в інтерв'ю інтернет-виданню "Європейська правда". Він також підкреслив, що Україна повинна виконати міжнародні зобов'язання, дозволивши роботу приватних шкіл з викладанням мовою національних меншин. За його словами, щодо європейських мов (угорської або румунської) рішення може бути знайдено за допомогою нових законів, підзаконних актів або спеціальних інструкцій Міністерства освіти. Впливати на "неєвропейські" мови Європейський Союз не мав права, а "може лише констатувати факт утиску", пише Олег Пономарьов в латвійському виданні Riga. Rosvesty. Україні після висновків Венеціанської комісії з мовними статтями закону про освіту слід почати діалог з представниками нацменшин, які розмовляють на мовах країн ЄС, щоб домовитися про умови викладання в школах, вважає Маркерт. "М'якотілий" Захід, не наполягав на зміні статті даного Закону, а лише "рекомендував Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин". У звіті Комісії йшлося про відсутність балансу між бажанням посилити навчання на державній, українській, мові і фактичним наступом на мови національних меншин, зокрема російської, "як найбільш широко використовуваної на Україні мови після державної", що вважається дискримінацією", - зазначає Riga. Rosvesty. Але таке "розмите" формулювання і дало Міносвіти України "масу лазівок для обходу рекомендацій і продовження наступу на російську мову на Україні". Більш того, "Україна, яка не є членом Євросоюзу, не понесе ніякої відповідальності за невиконання даних рекомендацій", пише автор. Тим часом Угорщина очікує від України юридичних гарантій того, що застосування нового Закону "Про освіту" почнеться після досягнення домовленості з угорською національною меншиною Закарпаття, сказав глава МЗС Угорщини Петер Сійярто, повідомляється на сайті угорського уряду. Сийярто підкреслив, що "за відсутності правових гарантій Угорщина зберігає своє рішення блокувати всі існуючі міжнародні ініціативи України в рамках Європейського Союзу і НАТО". Нагадаємо, що скандальний Закон "Про освіту" був прийнятий українським парламентом 5 вересня 2017 року. Однак через протести угорських і румунських громад був відкликаний до експертизи в ЄС. Потім Венеціанська комісія закликала Україну внести зміни до статті 7 Закону "Про освіту" щодо викладання в середній школі на мовах, які не є офіційними в Євросоюзі, в тому числі російською, повідомляється в коментарі до висновків комісії, опублікованим на сайті Ради Європи. Так, Венеціанська комісія запропонувала владі України замінити зазначені положення більш збалансованими. Зокрема, "претензії стосувалися явної дискримінації в навчанні на" недержавній мові "або не «є офіційними мовами Євросоюзу". Таким виявилася російська мова і "саме на неї і був спрямований цей Закон", пише Пономарьов. Нагадаємо, "стаття 7 забезпечує правову основу для викладання предметів на офіційних мовах ЄС, таких як болгарська, угорська, румунська та польська. Звісно ж, що українська влада має намір використовувати можливості, пропоновані цим положенням. Однак новий закон не пропонує рішень для мов, які не є офіційними в ЄС, зокрема для російської, яка найбільш часто використовується серед недержавних мов. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко пояснити, воно викликає питання про можливу дискримінацію", - відзначили в Раді Європи в грудні. У комісії відзначили рамковий характер статті закону і висловили надію, що інші законодавчі акти будуть сприяти захисту прав національних меншин в Україні. Поряд з цим, як зазначає латвійське видання, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що офіційний Київ "висновки ЄС щодо прав російської мови в Україні може ігнорувати". Клімкін дав зрозуміти, що на поступки по суперечливого закону ніхто не піде. Український міністр заявляв раніше, що російська мова є "знаряддям колонізації та асиміляції", а також "гібридною зброєю" проти України. Те, що зазначений закон Київ не має наміру міняти "під Європу", заявляв і спікер українського парламенту Андрій Парубій. Поряд з цим екс-міністр юстиції України Олена Лукаш переконана, що Київ не розуміє, з яким "вогнем грає". "Поки що в ЄС вважають нинішню команду влади "своїм сучим сином", на багато дій якого закриваються очі. Але у кожного терпіння є межа. Правлячий режим в кроці від того, щоб втратити міжнародну легітимність і стати нерукопожатним і навіть токсичним для ЄС. Невиконання рішень Венеціанської комісії щодо закону про освіту наближає Євросоюз до зміни ставлення", - впевнена Лукаш. Як пише автор статті, щоб "не напружувати ситуацію, МОН України піде шляхом Латвії". За словами міністра науки і освіти України Лілії Гриневич, Україна шукає "правильну модель" навчання для представників національних меншин, якою, на її думку, може стати освітній досвід і моделі, які пропонуються в Латвії. З українським міністром перегукується і екс-депутат Верховної Ради України, а нині представник Києва у Венеціанській комісії Володимир Пилипенко. "Як таких юридичних наслідків в разі їх невиконання для України не настає", - сказав він. Як зазначає видання, за його словами, це лише загострить відносини з Європою. Разом з тим у відповідь на висновки веницианского комісії Міносвіти України вже запропонувало три моделі вирішення питання з мовами національних меншин. При цьому для російськомовного населення Міоносвіти пропонує наступний варіант. "Діти, материнська мова яких - російська, легко засвоюють український, одночасно вони в основному проживають в середовищі саме російської мови - в сім'ї, на вулиці спілкуються нею, дивляться фільми і телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову - це школа. Вивчаючи предмети українською, одночасно продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні опанувати відразу дві мови - і українську, і російську", - цитує МОН України видання. Показово, що 1 лютого міністр Гриневич заявила, що перехідний період для імплементації статті про освіту на мовах нацменшин, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, буде продовжений до 2023 року. Поряд з цим український політолог Андрій Зототарев впевнений, що обіцянки української влади є "замилюванням очей" перед Євросоюзом. "Це обіцянки з невизначеним терміном виконання. Нинішній владний картель БПП і "Народного фронту" не збирається звертати зі шляху українізації всього і освітньої сфери зокрема. Спікер Парубій чітко дав зрозуміти, що закон про освіту не перепишуть, як би не обурювалися з цього приводу . Мовляв, повоняют і перестануть, як говорив Шкіряк", - цитує Золотарьова Riga.Rosvesty. На думку українського експерта, "будь-які спроби на законодавчому рівні змінити суперечливий закон безперспективні", оскільки "занадто сильні русофобські настрої нинішнього складу українського парламенту і, як вже заявляв спікер парламенту Андрій Парубій, закон "заріжуть" вже на стадії його подачі в український парламент", повідомляє латвійське видання. У цьому контексті Куртуа Лоран пише в Agora Vox, що "дерусифікація України відбувається не тільки на мовному, культурному, а й на етнічному рівнях. Незалежність Донбасу завершить цей процес, відкинувши більшість українців російського походження і зробивши з України те, чим вона ніколи не була: європейську країну". Як зазначає французьке видання, "після закону про мову хвиля протестів прокотилася в декількох великих містах на сході країни. Ці демонстрації стали передумовою української громадянської війни, яка стала наріжним каменем політики дерусифікації України". Відділення Донбасу дозволяє Києву "нейтралізувати" більшість "проросійського" електорату країни, тому цілком ймовірно, що нинішнє блокування Мінських угод продовжиться до президентських виборів в Україні 31 березня 2019 року", вважає Лоран. За матеріалами: https://rian.com.ua/