В Брюсселі Україні порадили зайнятися більш важливим, ніж курсом на ЄС і НАТО

Подача Петром Порошенко проекту змін до української конституції несподіванкою не стала. Адже президент України неодноразово висловлював бажання закріпити в Основному Законі країни курс на членство в ЄС і НАТО, - повідомляє  dw. Однак ЄС не вважає, що зараз своєчасно навіть визнавати перспективу членства в організації України - також як і Грузії або Молдові. А НАТО хоч і дотримується обіцянки коли-небудь прийняти Україну до своїх лав, але на практиці мова про план дій зі вступу в альянс і близько не йде. Чи наблизиться Україна до членства в ЄС? Яким же чином на тлі цього в Брюсселі сприйняли пропозицію президента Порошенко? З одного боку, ініціатива значної уваги не викликала. Можливо, причина і в тому, що поки тільки поданий законопроект. З іншого боку, навіть ті, хто підтримує європейську та євроатлантичну інтеграцію України, сприйняли ідею змін конституції без особливого ентузіазму. Постійний доповідач Європарламенту по Україні Міхаель Галер (Michael Gahler) зазначає: "Ми впевнені, що більшість людей (в Україні. - Ред.) дивиться в напрямку Європи - незалежно від того, закріплено це в конституції чи ні". Але у депутата від Європейської народної партії викликає питання, чи є необхідність закріплювати таке бажання в основному законі. Його колега соціал-демократ Кнут Флекенштайн (Knut Fleckenstein) називає безумовним правом українців вирішувати, що прописувати в своїй конституції. "Тим не менш, я вважаю за краще, щоб ми замість розмов про мрії про завтра зосереджувалися на сьогоднішній роботі. Є досить справ, щоб спершу реалізувати угоду про асоціацію", - зазначає член комітету Європарламенту у закордонних справах. Головне завдання - угода про асоціацію Україна-ЄС Євродепутат Ребекка Хармс (Rebecca Harms) від фракції "зелених" називає угоду про асоціацію між ЄС і Україною "надзвичайно важливим" кроком. "Реалізація того, про що вже домовилися, - це шлях, по якому Україна зможе досягти членства в ЄС", - наполягає член делегації Європарламенту по асоціації з Україною в інтерв'ю DW. На думку Хармс, Україна зараз потрібні інші "великі" рішення. Наприклад, необхідний новий закон про вибори. "Реформа виборчого права стабілізувала б демократію в Україні і зміцнила б фундамент для курсу на Євросоюз", - говорить політик з Німеччини. Галер при цьому нагадує: часто буває, що реальність відрізняється від конституції. Тому недостатньо просто мати "красивий текст". "Я хотів би тієї реальності, яка приведе Україну до ЄС і НАТО. Вона буде лише тоді, коли основоположні демократичні та інституційні реформи будуть незворотними", - підкреслює депутат. НАТО позицію не змінює У прес-службі НАТО на запит DW лише вказали на декларацію саміту в Брюсселі, а саме на таку цитату в ній: "Ми непорушні в нашій підтримці права України вирішувати своє майбутнє і зовнішню політику самостійно і без втручання ззовні. В світлі знову заявлених прагнень України до членства в НАТО ми вірні нашим рішенням, прийнятим на саміті в Бухаресті ". Як відомо, в 2008 році в столиці Румунії країни альянсу погодилися, що Україна і Грузія "стануть членами НАТО". Десять років по тому в Брюсселі лідери держав альянсу використовували вираження "членство" і "план дій щодо членства" щодо Грузії. А ось щодо України тільки підтвердили рішення в Бухаресті. Чого хоче більшість в Україні? Ребекка Хармс відзначає, що хоча підтримка вступу країни в НАТО "за час війни в Донбасі і окупації Криму" зросла, але вона до цих пір не є достатньо високою. Депутат підкреслює, що зміни до конституції слід вносити лише тоді, коли є широкий консенсус. "Наскільки широкий консенсус, я на сьогодні не беруся судити", - додає Хармс. Згідно з останнім опитуванням, проведеним на цій темі Київським міжнародним інститутом соціології, навесні цього року вступ до НАТО і ЄС підтримувало лише відносна більшість - 41,5 і 46 відсотків відповідно. А ось в Митний союз з Росією хотіли б вступити менше дев'яти відсотків респондентів. Відносно НАТО більше 20 відсотків не визначились. З прицілом на президентські вибори в Україні Експерт брюссельського представництва Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Літі називає ініціативу Порошенко хорошою. При цьому, як і євродепутати, він підкреслює, що головне - підкріпити слова діями. Хоч прогрес і "гігантський", Україна ще треба дуже багато зробити. "У Брюсселі досі є переконання, що Київ не готовий до членства в ЄС в короткостроковій перспективі", - зазначає Літі. На ініціативу Порошенко він також дивиться через призму президентських виборів, які повинні пройти весною 2019-го. Причому мова йде про образ Порошенко не тільки у виборців, але і в європейських столицях. "Фактично, президент України говорить: якщо ви хочете більше Європи в Україні, то я - той кандидат, якого слід підтримувати", - пояснює експерт. Ризики законопроекту Порошенко Порошенко також заявляв, що хотів би провести референдум про членство в НАТО. Міхаель Галер застерігає: в Європі вже не раз траплялися ситуації, коли референдуми ставали майданчиком для висловлення невдоволення владою. "Якщо люди недостатньо задоволені урядом, то якою б питання це уряд не задало, люди спочатку скажуть" Ні! ", - каже депутат. Але є ризики і без проведення референдуму. Галер сподівається, що у Верховній Раді під час голосування щодо президентського законопроекту в другому читанні знайдуться 300 голосів "за" з 450. "Якщо ж ми знайдуться, то це проллє негативне світло на справжній стан речей (з підтримкою європейської та євроатлантичної інтеграції в Україні. - Ред.) ", - попереджає німецький політик. Нагадаємо, Верховна Рада дала дозвіл на вивезення дров за територію країни