Ужгород попрощався із загиблим Героєм Анатолієм Тегзою

Повернувся на щиті… Ужгород сьогодні провів в останню земну дорогу загиблого Героя – заступника командира групи спецпризначення військової частини А 6175 Анатолія Тегзу. Він загинув у бою, залишаючись до кінця вірним військовій присязі.

Анатолій Ярославович Тегза народився 5 вересня 1982 року у селі Березово на Хустщині. У 1999 році закінчив ужгородську школу №15 . Здобув дві вищі освіти за спеціальностями «Менеджмент організацій управління персоналом» та «Менеджмент зовнішньої економічної діяльності. Із 2004 по 2006 рік проходив службу у лавах Збройних Сил України.

Незважаючи на отриману у молодості серйозну травму, із початком повномасштабного вторгнення Анатолій Тегза долучився до «Карпатської Січі» та відправився на фронт. Брав участь у боях за Донбас і Херсонщину, пройшов через пекло оборонних боїв за Бахмут.

За особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України, бездоганне виконання бойових завдань був нагороджений Золотим Хрестом Головнокомандувача Збройних Сил України. Нагороду сьогодні побратими передали рідним воїна.

Значною мірою завдяки таланту та організаторським здібностям Анатолія підрозділ «Карпатська Січ» увійшов до лав Сил спеціальних операцій. Свій останній бій Анатолій прийняв 14 липня 2023 року під час штурму ворожих позицій, перед смертю врятувавши побратима та командира суміжного підрозділу.

Віддати шану захиснику на набережну Незалежності прийшло багато ужгородців, рідні та близькі воїна, побратими – командир «Карпатської Січі» Тарас Деяк та бійці підрозділу, командир роти ударних БпАК «Птахи Мадяра» 59 ОМПБр Роберт Бровді (Мадяр), керівник Закарпатської ОВА Віктор Микита, міський голова Богдан Андріїв, заступник керівника Закарпатської ОВА Ігор Шинкарюк, секретар Ужгородської міської ради Ігор Чорній, заступник міського голови Іван Завидняк, заступник керівника Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, священнослужителі.

Після заупокійної літургії велелюдна скорботна хода вирушила містом до Пагорба Слави – тут захисника поховали із військовими почестями.

У Героя залишилися дружина та двоє дітей, батьки, бабуся.

Вічна, світла пам’ять і слава нашому земляку, який захищав рідну Україну і кожного з нас!