Унікальний кедровий заказник на Закарпатті чекає на шанувальників дикої природи (ВІДЕО)

Розташоване на півночі східної частини Закарпатської області, на території Тячівського адміністративного району. У відповідності до комплексного лісогосподарського районування Західного регіону України територія лісомисливгоспу відноситься до Високогірного лісогосподарського району, Гірськокарпатського лісогосподарського округу з ялицево-смерековими і чистими смерековими лісами та рослинністю полонин. Лісові масиви підприємства приурочені в основному до схилів Привододільніх Горган і розміщуються у басейнах річки Брустурянки та її приток – річок Бертянки, Плайської і Турбату. Район розташування лісомисливгоспу має сприятливі умови для розвитку лісового і мисливського господарств. Основне лісогосподарське завдання підприємства – охорона і відтворення корінних смерекових та ялицево-смерекових лісостанів. На теренах лісомисливгоспу в минулому закладені унікальні плантації кедра європейського з домішкою модрини польської, за якими ведеться спостереження від початку створення і які перетворилися, по суті, в науково-дослідні об’єкти. На жаль, є й негативні пам’ятки минувшини. Найбільше проблем лісовому господарству завдають похідні смеречники, які активно створювались тут з кінця XIX і до 60-х років XX століття, використовуючи при цьому здебільшого селекційне і генетичне непридатний садивний матеріал та насіння. Відомо, що продуктивність похідних насаджень нижча від продуктивності корінних за породним складом насаджень, та, головне, похідні насадження мають низьку біологічну стійкість. Звідси і випливає наявність великого фонду санітарне пошкоджених насаджень, які потребують негайного проведення санітарно-оздоровчих заходів. В окремі роки обсяги санітарно-оздоровчих заходів сягали до 20 тис. куб. м. Відчутного впливу на якість і продуктивність лісів підприємства завдали періодичні стихійні лиха, які в цьому районі зафіксовані з другої половини XIX століття та повторюються аж дотепер до 1968 року, описує проф. Генсірук С.А., в районі Усть-Чорної знищено стихійними лихами 2260 га лісів, у тому числі 612 га незайманих. Стихійні лиха 1998 та 2001 років менше зачепили лісові насадження, але великої руйнації завдали лісовій інфраструктурі, передусім, дорогам, мостам, підпірним стінкам тощо. Катастрофічні вітровали, за даними проф. Стойко С.М., відбувались тут і у 1885,1957,1964 роках. Причому у 1964 році вітровали пройшли двічі: у липні – в долині річки Плайської, а у вересні – у долині річки Турбат. Обсяги поваленої деревини під час кожного з цих вітровалів обліковувались у сотнях тисяч і мільйонах куб. м, а їх площі сягали сотень і тисяч гектарів. https://youtu.be/0jtMXoZVYsI Нагадаємо, Водна галузь Закарпаття в очікуванні змін Також читайте: Українських батьків покарають за погану поведінку дітей: до чого готуватися