У Мукачеві є будинок, в якому народилася музейна справа всього Закарпаття (ФОТО)

Серед визначних постатей, які жили й  працювали в Мукачеві, - чільне місце займає Тиводар Легоцький. Правник за фахом, історик та археолог в душі, Тиводар Легоцький здійснив неоціненний вклад у зародження археології, етнографії та музейної справи Закарпаття. Саме завдяки вченому, у Мукачеві, на заздрість інших міст, було започатковано «Музейне товариство» та відкрито перший історико-етнографічний музей. Започаткування музейної справи було лише маленькою частинкою грандіозного задуму історика, проте він реалізував його лише на початкові стадії, а музей розташувався у його власному помешканні по вулиці Головній, сучасна – вулиця Миру, 28. На фасаді вже перебудованого будинку, розташована пам’ятна стела авторства мукачівського скульптора угорського походження Петра Матла, про те, що в цьому приміщенні жив та працював Тиводар Леогоцький. Відзначимо, що музей народився вже на схилі літ видатного вченого,  після 40 років невтомної роботи як археолога та етнографа. Але, все по порядку Хто такий Тиводар Легоцький? Тиводар Легоцький народився 05 жовтня 1830р. Н. в с. Фунжіне (нині у Хорватії, біля м. Рієки) в сім'ї лісника-переселенця зі Словаччини. Початкову школу й гімназію закінчив у м. Рожогедь (нині м. Ружомберок, Словаччина). З 1847 навчався на юридичному відділенні Кошицької академії. По закінченні академії (1851) працював службовцем у суді. Здібного юнака помітили з графської династії Шенборнів, і по складанні ним іспиту з адміністративного та цільного права, в 1856 році він отримує посаду прокурора Мукачівсько-Чинадіївської домінії графів Шенборнів, на якій  працював до виходу на пенсію 1896. Помер 25 листопада 1915 року та похований в римо-католицькому соборі св. Мартина, у Мукачеві. Тиводар Легоцький – видатний археолог та етнограф Якщо коротенько описати діяльність Т. Легоцького як археолога, історика, етнографа, вийде формат монографії, але скажемо найголовніше – історик в душі, Легоцький зумів  відчути історичну цінність Закарпаття, зокрема Мукачева та його околиць, у контексті розвитку регіону, його заселення народами. Вчений все своє життя присвятив археологічним розкопкам та збиранню етнографічного матеріалу, старожитностей для того, аби показати широкому загалу культуру, історичне минуле краю, до якого привела його доля. Найвагоміше відкриття Тиводар Легоцький починає детальніше обстежувати північно-західну частину Мукачева, і в 60-х роках здійснює своє перше значне відкриття – на невеликому гірському виступі з двома суміжними вершинами – горою Галіш і горою Ловачка – він виявляє поселення так званої латенської культури. На поселенні він виявив уламки ліпного і гончарного посуду, залізне знаряддя праці, бронзові і залізні прикраси, озброєння, зернотерки і багато побутового інвентарю. [caption id="attachment_166012" align="alignnone" width="1000"] Кельтські жорна[/caption] Успіхи науковця не залишилися непоміченими: 54 експонати з його колекції демонструвалися на Всесвітній виставці у Відні в 1873 році. А вже в 1876 Т. Легоцький запрошений до участі в XVIII міжнародному археологічному конгресі, що відбувся в Будапешті. На виставці, присвяченій цій події, були представлені 402 кам'яні, 118 бронзових, 4 золоті, 3 глиняні і 1 скляний предмет із колекції Тиводара Легоцького. Народження музею в Мукачеві Археологічна збірка Тиводара Легоцького, що складалася з понад 7 тисяч предметів, була однією з найбільших приватних колекцій у тогочасній Австро-Угорщині. Його колекція була настільки переповнена, що в домашніх умовах її вже не можливо було утримувати – тому розмови в цей день велися стосовно історії краю та музейної справи. Середприсутніх, крім господаря, на зібранні були – директор гімназії Яків Боннер, учитель історії гімназії доктор Йожеф Янкович та промисловець Янош Недецеї. Урочисте зібрання розпочав сам господар – Тиводар Легоцький:

Шановні панове, – почав він урочисто і трохи схвильовано. – В моєму житті настає період, коли конче потрібно приймати найсерйозніші і останні рішення …

Оратор зупинився, ніби обдумував сказане. По-виразу його обличчя, схвильованому голосу, по тому, як він зважував кожне слово, було видно, що викладає він присутнім свої найпотаємніші думки – мрії.

Все своє свідоме життя я вірою і правдою, в міру своїх сил і знань, служив науці, інтересам Вітчизни. Я намагався підійнят изавісу над таємницею життя наших предків, для чого проводив археологічні розкопки, збирав стародавні пам’ятники; я хотів донести до нащадків голоси, наших батьків, для чого збирав і записував народні пісні. На жаль в силу різних причин цей нетлінний скарб ще не став надбанням мого народу. Тому на схилі своїхліт я звертаюсь до вас, шановні панове, посприяти мені у здійсненні цього благородного задуму мрії всього мого життя. Я пропоную відкрити у нашому місті земський музей, якому я передаю всю свою збірку археологічних пам’яток», - йдеться в праці  О. Ферков«Історія Закарпаття у крайовій угорськомовній історіографії  ХІХ – початку ХХ ст.

За відсутністю коштів та підтримки міської влади, музей поза будинком Тиводара Легоцького так і не вдалося відкрити. Свою колекцію виданий етнограф заповідав дружині. Після його смерті родина виїхала до Угорщини, а колекцію продала братиславському купцю Лазару Зінгеру. Проте нова чеськавлада не дозволила вивезти колекцію за межі Чехословаччини. Після багаторічної судової тяганини чехословацька держава викупила колекцію Легоцького і на її базі у 1929 році офіційно відкрився Земський музей імені Легоцького. Після Другої світової війни, коли в Ужгороді на базі місцевого музею був створений Закарпатськийкраєзнавчий музей, більшу частину експонатів з Мукачева передали в м.Ужгород. Так Мукачево стало колискою музейної справи Закарпаття В приватних колекціях ще збереглися раритетні фото експонатів Мукачівського історичного музею, що розташовувався у будинку Т. Легоцького. Зокрема, такі світлини оприлюднив у мережі ФБ Сергій Тішин. Ось така табличка висіла на дверях сто років тому на будинку де працював адвокат Т.Легоцький Джерело: Перший.com.ua за історичними матеріалами та науковими працями Нагадаємо,Будівля станції Берлибаш ймовірно стане музеєм (ВІДЕО) Читайте також:У селі Гудя на Виноградівщині депресивні часи (ВІДЕО)