У Боздоському парку в Ужгороді гинуть кроти

Їм ставлять пастки, вживають все можливе, аби цих милих підземних істот, які деколи можуть нашкодити урожаю, позбутися. Це логічно. Але в Боздоському парку, на території, де немає фактично ні гарних клумб, ні тим більше грядок із рослинами та ще й восени, коли урожай фактично зібрано, кому можуть заважати кроти? Там – природне середовище їхнього проживання. І де є їм жити, якщо не в таких умовах – на територіях, де не ведеться якась господарська діяльність. Але днями журналіст газети zakarpatpost.net виявив кілька трупів кротів. Скоріш за все, хтось їх труїв. Проте стверджувати однозначно не будемо. У всякому разі від старості одночасно загинути кілька тварин точно не могли. До того ж кроти приносять більше користі, ніж шкоди. По-перше, їх часто несправедливо звинувачують у тому, що вони їдять коренеплоди, хоч основний їхній харч – дощові хробаки. А по-друге, ці тварини поїдають безліч шкідливих комах, таких, як дротяник чи совка. Дротяник, наприклад, живиться коренеплодами, його часто можна знайти в картоплі. Та й селяться кроти найчастіше саме там, де найбільше різних шкідників. Умови життя при цьому у них досить цікаві. Для переміщення вони використовують тунелі. На кінцях цих розгалуджених магістралей кроти викопують спеціальні камери, які використовуються як спальні та пологові кімнати. Мають вони навіть кухню, де зберігають черв’ячків, якими переважно і харчуються. Щоб вони протягом тривалого часу залишалися живими і нерухомими, кроти надкушують їм голови. В одній такій камері було знайдено 470 черв’яків. І ще одна цікава деталь. Якщо на одній території зустрічаються два кроти, вони відразу ж вступають у бійку, і більш сильний поїдає більш слабкого. Загалом кроти дуже працьовиті, весь час копають, трудяться. Тож дуже дивно, чим вони не догодили комусь у Боздоському парку. Нагадаємо, Ті, кому навесні відмовили у субсидії через площу помешкань, можуть отримати допомогу