У Берегові відбулися переговори, щодо реалізації угорсько-українських проектів на Закарпатті

Як зазначив Л.Мадяр, для будівництва Берегівської окружної автодороги Угорщина заклала для України 50 мільйонів євро пільгового кредиту, однак через неузгодженості з Укравтодором цей важливий проект ніяк не вдається реалізувати. Угорщина також розробила проект нового мосту через р.Тиса на КПП «Чоп – Загонь», побудувати який можливо тільки спільно з Україною. Г.Москаль зауважив що найкращим виходом із цієї ситуації була би передача проектів під адміністрування Закарпатської ОДА.

– Уряд може делегувати повноваження в реалізації міжнародних проектів обласним адміністраціям, і ми вже звернулися до нього з таким проханням, – наголосив Г.Москаль. – Причому, це стосується не тільки угорсько-українських проектів. Щодо Берегівської окружної, то ми побудували б її дуже швидко, тому що нас не цікавлять пільгові кошти чи якісь політичні нюанси. Усе, що нам потрібно, – це нова автодорога. Найкращий варіант, якщо Берегівську окружну будуватимуть угорські автодорожні компанії (можливо, із субпідрядом українських компаній) за тими ж технологіями, що й автобан М3, адже ці дороги мають продовжити одна одну. Якщо ж уряд не віддасть проект під адміністрування Закарпатській ОДА, будемо лобіювати його просування за «старою схемою» на рівні Мінінфраструктури. Це ненормально, коли закладені гроші роками лежать без руху через бюрократичні неузгодженості на рівні центральних структур…

Аналогічна ситуація з новим КПП на українсько-угорському кордоні «Велика Паладь – Нодьгодош». Пункт пропуску можна відрити ще до кінця 2018 року за участі найвищих осіб обох країн, однак немає відповідної постанови Кабінету міністрів України. Г.Москаль пообіцяв особисто обговорити цю тему з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Ще один спільний проект, який можна реалізувати на Закарпатті, – це ремонт автодороги «Нижні Ворота – Верецький перевал», де встановлений пам’ятний знак угорцям. Угорщина готова підключитися до ремонту, потрібно тільки вказати чіткий механізм співфінансування. На ремонт дороги уже проведений тендер, який виграла турецька компанія «Онур». Частину дороги відремонтовано за кошти Державного фонду регіонального розвитку. Є кілька варіантів співфінансування проекту, і голова ОДА надав їх для вивчення заступнику міністра МЗС Угорщини. Наприкінці розмови Г.Москаль та Л.Мадяр обговорили питання надання Угорщиною гуманітарної допомоги Закарпаттю медичними препаратами, а саме: комбінованої вакцини від кору, а також інсуліну, в яких відчувається гострий дефіцит через відсутність фінансування. Можливість закупівлі інсуліну для Закарпаття Угорщина вивчить найближчим часом, а доставка області вакцини від кору можлива ще до кінця цього місяця.