Тур’ї Ремети чи не єдине село на Закарпатті, де в “великій пошані” знаходяться жаби

В основі всіх цих назв – тур, тварина, що водиться в карпатських лісах. Що ж до другої частини назви селища “Ремети”, то перекази стверджують, що так колись називали ченців, які мали свої таємні підземні ходи через гору Магуру. Легенда розповідає, що саме в цих місцях доживав свого віку пустельником угорський король Шоломон (Шаламон) (роки правління 1063 – 1074) син короля Андраша (Ендре) I та Анастасії Ярославни, доньки київського князя Ярослава Мудрого. Перша письмова згадка про село сягає 1451 р. Тур’ї Ремети відомі перш за все жаб’ячими лапками та тим, що тут жив листоноша Федір Фекете, якому навіть встановлено перший в світі пам’ятник листоноші. Але про все по черзі. Пам’ятник листоноші встановлено у 1838р. на стіні православній церкві св. Михаїла (1616 р., реконструкція 1990 р.) у вигляді барельєфу. Федір Фекете протягом 30 років кожного дня ходив лугами та лісами 25 км. до Ужгорода і назад. За однією з легенд, листоноша провалився під лід і втонув, а за іншою він все ж таки вибрався з льодяної води і добрався до села, але потім помер від запалення легень. На дошці написано “Въ Память Приязности, Тверезности, Чесности и Послужности Посла Феодора Фекета. Померъ р.Б.1838″ А ось в райцентрі м. Перечин, що знаходиться за кілька кілометрів від села в 2004 р. було встановлено справжній пам’ятник Федору Фекете. У 19-му ст. в селі працював відомий ливарний завод, продукція якого з маркуванням “Ungvar” (Ужгород) йшла на експорт. Саме на цьому заводі в 1842 р. була відлита знаменита статуя Геракла(автор – Кінне В.), встановлена при вході в Ужгородський замок. До речі, туди вона потрапила лише в 1947р., а спочатку статуя стояла біля одного з мінеральних джерел славетного бальнеологічного курорту села Ужок. Також в селі знаходиться римо-католицький костел 1885 р., а неподалік костелу стоїть колишня броварня. На жаль, до броварні ми не потрапили, але кажуть, що там є на що подивитись. Тур’ї Ремети чи не єдине село на Закарпатті, де в “великій пошані” знаходяться жаби. Тут їдять жаб вже два століття, а навчили жителів цьому французькі вояки, які після битви під Ватерлоо посилилися в селі. Слід зазначити, що годяться для споживання тільки окорочки бурих (трав’яних) жаб і то лише весною, а ось влітку жаб’ятина вже гірчить. В одному з місцевих кафе подають також “черепаховий суп”. Як приготувати Інгредієнти: 30 жаб’ячих лапок 1 лимон 300 мл білого сухого вина 30 мл світлого пива 20 мл сметани 100 г масла Сирий яєчний жовток 100 г пшеничної муки 2 зубчики часнику 2 цибулини-шалот порізана зелень петрушки сіль, перець Спосіб приготування: Политі пивом жаб’ячі лапки покласти в каструлю, через 2 години відцідити. Обваляти лапки в борошні. На гаряче розтоплене масло висипати порізану цибулю-шалот і часник, поступово додавати жаб’ячі лапки. Смажити близько 10 хвилин, слідкуючи, щоб лапки не пригоріли. Приправити до смаку, додати біле вино та тушкувати під кришкою 10 хв.. Збити жовток і перемішати зі сметаною. Приготованим у такий спосіб соусом полити лапки в каструлі. Потім додати сік лимона і зелень петрушки. Спосіб подавання: Лапки подавати, политими соусом, у якому вони тушкувалися. За матеріалами: http://www.travelua.com.ua/