Цистит: класифікація захворювання

Цистит, або запалення сечового міхура, — одне з найчастіших урологічних захворювань. Він може бути викликаний різними причинами й протікати по-різному залежно від форми. Існує кілька класифікацій, які допомагають точно визначити характер цієї хвороби та підібрати оптимальну лікувальну тактику.

Види циститу

Залежно від перебігу

За характером перебігу цистит буває гострим і хронічним. Гострий він тоді, коли виник вперше, зазвичай має виражені прояви й тому не буває непомітним. Гострий цистит може перейти в хронічний.

Хронічний часто протікає хвилеподібно, періоди ремісії чергуються із загостреннями (рецидивами), тому його ще називають рецидивним. Іноді говорять про три форми захворювання: гострий цистит, хронічний і такий, що загострився, хоча насправді останній є однією з фаз хронічного.

Хронічний цистит буває:

• латентним (прихованим): стабільно латентний, з рідкими загостреннями, з частими загостреннями;
• персистувальним — найчастіша хронічна форма, запалення без порушення резервуарної функції сечового міхура;
• інтерстиціальним — виражена клінічна картина, стійкий больовий синдром, резервуарна функція сечового міхура порушена.

За походженням

Виділяють цистити:

• первинні — запалення розвинулося відразу в сечовому міхурі;
• вторинні — запалення в сечовому міхурі стало ускладненням іншого, раніше утвореного захворювання, наприклад, пухлини.

За причиною

Залежно від того, чим саме викликане запалення, цистит буває:

• інфекційним — становить близько 70% всіх випадків, виходячи з того, який саме інфекційний агент викликав запалення сечового міхура, розрізняють цистит бактеріальний, вірусний тощо.
• діабетичним;
• алергічним;
• паразитарним;
• нейрогенним;
• обмінним;
• променевим;
• ятрогенним — викликаний лікарським втручанням, прийняттям лікарських засобів (фенацетин, уротропін), що подразнюють слизову оболонку сечового міхура.

За локалізацією

За поширеністю і місцем розташування цистит:

• дифузний;
• вогнищевий (шийковий, або тригоніт).

За морфологією

За типом морфологічних змін розрізняють цистит:

• катаральний;
• геморагічний;
• виразково-фібринозний;
• гангренозний;
• інкрустувальний.

Найчастіша форма — гострий інфекційний катаральний цистит.

Підхід до лікування циститу

Гострий цистит добре піддається терапії. Але якщо лікування циститу в гострій формі не проводилося або проводилося неправильно або недостатньо, то він стає хронічним. Хронічний цистит піддається лікуванню значно складніше. Беручи до уваги те, що від цієї хвороби якість життя страждає дуже серйозно, лікувати його потрібно обов'язково, бажано ще в гострій формі, не допускаючи переходу в хронічну.

Лікування полягає в усуненні причини та знятті запального процесу. Оскільки здебільшого цистит спричиняється інфекцією, потрібне прийняття протиінфекційних і протизапальних препаратів. Зазвичай госпіталізації не потрібно, лікування проводиться в домашніх умовах з контролем ефективності з боку лікаря.

Неприпустимо лікувати цистит самостійно або лише народними методами. У разі появи перших ознак потрібно звертатися до уролога.