Топ-7 крафтових продуктів, які варто спробувати на Закарпатті (ФОТО)

Їхня продукція часто відома далеко за межами краю, і до багатьох приїздять екскурсанти зі всієї України за унікальними гастрономічними (і не тільки) враженнями. Сири Перечинської мануфактури Сироварня у Перечині функціонує вього третій рік, проте вже стала обов’язковою зупинкою на туристичних маршрутах. Кожна голівка сиру тут – витвір мистецтва, виготовлений за неповторною авторською рецептурою. Власник Перечинської мануфактури Олексій Синельников захопився сироварінням після того, як вийшов на пенсію. І хто б міг подумати, що хобі вийде за межі домашньої кухні та переросте у нову справу життя? Перечинському сировару подобається експериментувати зі смаками й кольорами. На мануфактурі варять сири з яфиною, липою, лавандою, гірчицею, кавою, часником, томатами, евкаліптом, чорнилами каракатиці і чорним перцем, зелені, сині, червоні, чорні, коричневі, золотисті… А для любителів пікніків у Перечині приготували сир «На огинь», який під час смаження зберігає форму, не плавиться і стає навіть смачнішим. Нові рецепти вигадують постійно, тож Перечинська мануфактура – завжди шанс скуштувати щось неповторне. Продукцію сироварні можна замовити онлайн на фейсбук-сторінці. Равлики на фермі у с. Нижнє Селище Віднедавна равлики – не лише французький, але й закарпатський делікатес. Равликову ферму в селі Нижнє Селище започаткували у 2017 році, і середземноморські молюски швидко призвичаїлися до місцевих умов. Тут їх вирощують, готують і подають. Для закарпатської ферми спеціально розробили соуси до равликів з місцевими складниками – лекваром з чорної смородини і бринзою. Равликове м’ясо поживне, багате на білки й вітаміни та не містить холестерину. Гурмани оцінять й інший рідкісний делікатес – схожу на перлини равликову ікру, яку молюски відкладають двічі на рік. На смак ікра равлика дуже відрізняється від риб’ячої: за словами дегустаторів, у ній відчувається присмак осені, лісових трав і грибів. Селиський «врожай» равликів не призначений винятково для туристів – їстівних молюсків, яких на фермі за сприятливих умов збирають по 10 тонн щороку, експортують до Європи. Буйволяче молоко на фермі «Карпатський буйвіл», с. Олешник Ферма на околиці Виноградова намагається врятувати від зникнення рідкісних домашніх тварин – карпатських буйволів. І, звісно, тут виготовляють екологічно чисту продукцію з їхнього молока. Буйволи у середині минулого століття були звичайними мешканцями закарпатських господарств, однак із приходом колективізації з’ясувалося, що утримувати цих тварин у промислових масштабах порівняно невигідно. Буйволи їдять більше корму, ніж корови, а молока дають менше (від 2,5 до 8 літрів у день), до того ж вони люблять пастися на заболочених землях, які у радянські часи піддавали меліорації. Нині карпатські буйволи стали на Закарпатті екзотикою. Ферма в Олешнику починалася з трьох голів худоби, а зараз на ній мешкає 67 карпатських буйволів. Тут можна спробувати чимало натуральних смаколиків з молока буйволиць: масло, сири (наприклад, справжню моцарелу, будз, адигейський, бринзу), згущене та, звісно, свіже буйволяче молоко. Фермери переконують: воно корисніше за коров’яче і козяче, адже містить на 9% більше кальцію і на 118% більше фосфору. Замовити продукцію з буйволячого молока можна на сайті, проте варто приїхати – живе  спілкування з цими тваринами стане захоплюючим досвідом. Вино у підвалах сім’ї Урста, с. Бене На Закарпатті вино робить кожен порядний господар, та не всім до снаги перетворити своє ім’я на бренд. Іван Урста – один із визнаних майстрів закарпатського виноробства, який присвятив своїй справі понад 30 років. Сім’я Урста має два винні підвали: у селах Великі Береги і Бене, і хоча останній відкрили лише у 2016 році, кажуть, що самому приміщенню не менш як 400 років. Ремесло Янош Урста перейняв від діда, а вина любовно називає своїми «дітьми». Напої молодше за 18 місяців майстер у пляшки не розливає, пояснюючи, що до того вино в бочці – як дитина в утробі, ще несформоване. На виноградниках сім’ї Уста зростають понад 34 тисячі кущів винограду найрізноманітніших сортів. Серед різновидів вин – мерло, мюллер тургау, чорний доктор. У 2020 році  Іван Урста вчергове здобув відзнаку – золоту медаль за вино «Берегі асу» на фестивалі «Червене вино». Втім, прізвище метра і без всяких нагород говорить саме за себе. Пиво у гуцульській броварні «Ципа», с. Кваси Якщо згадувати закарпатське вино, неможливо оминути і пиво. Пінний напій крафтової броварні «Ципа» варять з води із чистого карпатського джерела, високоякісної чеської і німецької сировини та на сучасному німецькому обладнанні. Автоматизації на виробництві мінімум, і практично всю роботу виконують люди. Гуцульське пиво неодмінно має місцевий колорит, який крафтовій продукції забезпечують карпатські трави, смерекові гілочки і чорниці. Чани, де пиво бродить і дозріває, за формою схожі на яйця – вони й дали назву броварні, заснованій у 2015 році. «Ципа» – простір для пошуків, де віддають шану традиціям пивоваріння, але постійно пробують щось нове. Пиво на молоці? Запросто! З максимально можливою гіркотою? Зробили. А для замовлень у «Ципи» є зручне інтернет-«гніздечко». Сироїдницькі солодощі Блажівських в Ужгороді Тим, хто не п’є алкоголю і не споживає ні м’ясних, ні молочних продуктів, закарпатські виробники теж мають що запропонувати. Анна і Олег Блажівські відкрили в Ужгороді крамничку «Eco Food», де продають власноруч виготовлені сироїдницькі солодощі без цукру. До прикладу, шоколад виготовляють із какао-олії, керобу чи тертого какао і меду, куди додають інші компоненти: м’яту, лаванду, чорнобривці, чайну троянду. Хто-небудь пробував шоколад з квітами? Також у Блажівських можна знайти карпатські трав’яні чаї, натуральні спеції та екоіграшки для дітей. Органічна косметика «Амелі» в Ужгороді Косметика як засіб ділитися любов’ю зі світом – таким є кредо Марини Бабич, котра виготовляє натуральну косметику з квітів. Майстриня захоплюється ведичною філософією і вірить, що косметика здатна не лише покращити зовнішній вигляд, але й збалансувати енергетику людини. Майже всі квіти і трави для засобів «Амелі» збирають вручну, а квіткові води та ефірні олії вона виготовляє самостійно за допомогою дистилятора. Бренд вже добре впізнають закарпатські поціновувачки крафтової косметики, а вибір у нього майже не поступається деяким промисловим торговим маркам: квіткова вода, тверде і рідке мило, креми для обличчя, рук і тіла, тверді шампуні, спреї для тіла і волосся, пудра для обличчя та багато іншого. У продукції відсутні штучні домішки – тільки 100% органічні складові. На додачу, в косметичній майстерні «Амелі» на Корзо в Ужгороді облаштували «жіночий простір», де проводять майстер-класи з аюрведи і виготовлення косметики.

Фото з сайтів і соцмереж брендів

Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Читайте також: Традиція лозоплетіння в селі Іза на Хустщині зберігається майже 2 сотні років https://pershij.com.ua/nemaie-za-shcho-kupyty-khliba-v-izi-tradytsiia-lozopletinnia-peretvorylasia-na-zbytok-video/ Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram