Станція вузькоколійки в Усть-Чорній, 1982 р.

На передньому плані автомотриса М11. Після Усть-Чорної вузькоколійка розгалужувалась, одна гілка вела через Лопухів (Брустури) і Турбат під перевали Околе і Легіонерів, інша гілка пролягала вверх долиною річки Мокрянки через села Руська Мокра і Німецька Мокра. На лінії також існував неупорядкований рух лісовозів, дрезин невідомої приналежності і приватних платформ (приблизно 1.5х2 метра), які завозилися вверх головним поїздом на лісовозних платформах, а на бокові відгалуження та вниз - власниками. Рухомий склад: Паровози класів Dt (1927 р.), D (1929-49 рр., 6 шт.), Dn2t (1914-41 р., 4 шт.), Ct (1908-22 р., 3 шт.), C; тепловози: ТУ2 (2 шт.), ТУ3 (2 шт.), ТУ4 (5 шт.), ТУ6Д (2 шт.), ТУ7 (5 шт.), М11; рейкові автомобілі Волга, ГАЗ, ЗИЛ, дрезини. Фото з facebook.com/BorzhavaRailway. За матеріалами: http://karpaty.putivnyk.com