Спелеологічний туризм в Закарпатті існує

Спелеологічний туризм (спелеотуризм, спелестеологічний туризм) - різновид туризму, смисл якого полягає в подорожах в природних підземних порожнинах (печерах) та подоланнях там різних перешкод (сифони, колодязі) з використанням різного спеціального спорядження (акваланги, карабіни, мотузки, гаки, індивідуальні страхувальні системи). Підвид спелеотуризму - спелестеологічний тур, це дослідження історичних підземних об'єктів спелеологічними методами. Особливості спелеотуризму. - складність маршрутів, обумовлена великою різноманітністю рельєфу печер (колодязі, завали, вузькі щілини, підземні річки); - висока відносна вологість повітря при зниженій температурі; - відсутність природного освітлення; - високий ступінь автономності в процесі експедиції (за наявності глибоких підземних таборів). Особливі вимоги пред'являються до етики спелеотуристів, їх поведінки в печерах, відношенню до природи під землею. Це пов'язано з крихкістю об'єкта їх інтересу - печери, її екосистеми, різних натічних утворень, мінеральних і крижаних кристалів. Наприклад, обламаний сталактит відновлюється тільки через десятки і навіть сотні років, на жаль, в результаті спелеотуризму було зруйновано безліч мінеральних утворень. При визначенні категорій складності нових спелеологічних маршрутів рекомендується користуватися характеристикою категорій складності печер. При цьому слід враховувати, що спелеологічні туристські маршрути, для проходження яких потрібні спеціальні технічні засоби (окрім касок та джерела світла), поділяються на 9 категорій складності: 1, 2А, 2Б, ЗА, ЗБ, 4 А, 4Б, б А, 5Б. Основними критеріями такого поділу є тривалість маршруту, кількість перешкод на маршруті та їх складність. За прийнятою методикою поділу печери, категорії складності яких позначені однією цифрою, відрізняються одна від одної, головним чином, кількісними характеристиками. Якісні зміни відбуваються при переході на категорію, що позначена наступною цифрою: від 1 к.тр - до 2А к.тр., від 2Б к.тр. - ЗА к.тр. Спелеотуристи обрали найкращі для мандрів печери Закарпаття: На території Закарпаття відомо близько 50-ти печер. - найкрасивішою печерою українських Карпат є Дружба. Вхід розміщений на висоті близько 500 м в лісі буку на околиці с. Мала Уголька. Він знаходиться на дні неглибокої триметрової карстової лійки еліпсоподобної форми із стрімкими обривистими стінами. Загальна довжина всіх досліджених ходів печери Дружба складає 900 м, глибина - 45 м. Температура повітря в різних частинах печери коливається від +5 до +8°С, вологість складає 95%. У відшаровуваннях на р. Велика Уголька палеоботаніки знайшли відбитки листя магнолії, лавра, пальми, мирта, винограду і інших субтропічних і тропічних рослин, які росли 25 млн. років назад. У печері Молочний Камінь виявлена стоянка первісних мисливців. - система печер Черлений Камінь, має зовсім інше походження і структуру. Система розташована в північно-східному напрямі від с. Нересниця Тячівського району. Печери ур. Черлений Камінь представлені чотирма великими багатоповерховими порожнинами загальною довжиною від 200 до 700 м, завглибшки від 24 до 56 м і декількома маленькими завдовжки від 5 до 25 м. Породи печер Черленого Каменя мають характерне темно-червоне забарвлення, яке пояснюється наявністю тривалентного заліза або його окислення в цементуючу породу. Печери відносно молоді, доказом чого є тип їх структури (вони закладені переважно по тектонічних розломах в породі), а також невеликі розміри сталактитів. Печера Сифон найглибша в ур. Черлений Камінь, її глибина досягає 59 м. - Перечинський район відомий декількома маленькими тектонічними печерками, розташованими на хребті Синаторія на висоті близько 500 м, а також печерою на горі полонина Руна (1497 м). - У Великоберезнянському районі природні порожнини розташовані поблизу с. Лубня, найбільша з них завдовжки 138 м, - печера Ролінг Стоунз. - Печера «Петрос» була відкрита спелеологами зовсім нещодавно. Це найвисокогірніша і найважкодоступніша печера України, оскільки знаходиться на висоті понад 1900 метрів над рівнем моря, на південному схилі гори Петрос. Федір Шандор