Що не так зі списком "Небесної сотні"?

Олена Лукаш, провела розслідування та вивчила причини смерті членів «Небесної сотні», пропонує проаналізувати.  Що таке "Небесна сотня"? Це - жертви майдану. Як ми визначаємо хто є учасником списку "сотні"? За указам Президента Порошенко: 105 Героїв України (посмертно) і 2 кавалера ордена Небесної сотні (посмертно). За офіційною версією, більше 80% жертв «Небесної сотні» загинули від вогнепальних поранень. Левова частка отримала їх 20 лютого на Майдані. Користуючись відкритими і особистими джерелами, я вивчила причини смерті членів «Небесної сотні». І пропоную свій аналіз вам. Прочитайте і задумайтесь: ким і навіщо формувався цей список, які були критерії включення в нього, за що роздавали звання «Герой України» і пов'язані з ним соціальні виплати і чи можуть в принципі бути розслідувані обставини загибелі цих людей. Три головні питання лежать на поверхні: 1. Як можна було розслідувати кримінальні справи убитих учасників протесту у відриві від аналогічних вбивств співробітників правоохоронних органів, якщо вони відбувалися в один період, в одному і тому ж місці і аналогічним способом - вогнепальними пораненнями. Адже стріляли обидві сторони протистояння. 2. Хто став вигодонабувачем цих вбивств? Кому досі вигідно, щоб ми не знали правду про вбивць? 3. Навіщо нерозслідуваною вбивства «Небесної сотні» стали об'єктом політичних маніпуляцій і замість того щоб бути розслідуваним - були явно міфологізовані? Отже, ГРУПА ПЕРША. Нез'ясовним ВКЛЮЧЕННЯ ДО СПИСКУ «НЕБЕСНОЇ СОТНІ» - 24 людини. 1. ОЛЬГА БУРА. Померла 10 березня 2014 роки від уколу лідокаїну, введеного лікарем Майдану. Причина - алергія на препарат. Намагалася вилікуватися від гнійного зараження пальця. Страждала розумовою недостатністю. Чи не вміла читати і писати, погано розмовляла. На майдані працювала на кухні. Герой України. *** 2. СЕРГІЙ ДІДИЧ. Убитий майданівцем Леонідом Бібіком, який 18.02.2014 р в Кріпосному провулку Києва на смерть розчавив Сергія Дідича вантажівкою. Суддя Печерського районного суду Шапутько звільнила від відповідальності Леоніда Бібіка, незважаючи на те, що Дідич повністю визнав свою провину, але за законом про амністію майдану він був звільнений від кримінальної відповідальності. Цей випадок, коли в результаті дій одного Майданівці загинув такий же майданівець. Сергій Дідич - Герой України. *** 3. ЯКОВ ЗАЙКО. Учасник демонстрації на вулиці Інститутській 18 лютого. Літній чоловік. Помер від серцевого нападу в метро. Герой України. *** 4. АНТОНІНА ДВОРЯНЕЦ. Учасниця демонстрації на вулиці Інститутська 18 лютого. Потрапила в тисняву в районі метро "Хрещатик", померла від серцевої недостатності. Герой України. *** 5. ЗУРАБ ХУРЦІЯ. Учасник демонстрації на вулиці Інститутська 18 лютого 2014 р. Потрапив в тисняву в районі метро "Хрещатик", помер від серцевої недостатності. Герой України. *** 6. СИНЕНКО СЕРГІЙ. За інформацією журналіста Бутусова - згорів у машині в Запорізькій області 13 лютого. Версія про політичне вбивство не підтверджується, офіційна версія - самогубство. Герой України. *** 7. ЦЕПУН АНДРІЙ. Знайдений мертвим 21 лютого на околиці Києва на вулиці Верболозна зі слідами жорстокого побиття і черепно-мозковою травмою, несумісною з життям. Його участь в акціях протесту не підтверджено. Похований у рідному селі Кожухівка. Герой України. *** 8. В'ЯЧЕСЛАВ ВОРОНА. Убитий в Києві 9 березня в результаті п'яного конфлікту в інтернет-кафе на пр. Маяковського, 95 на Троєщині, вбивця затриманий, засуджений, відбуває покарання. Герой України. *** 9. ВІКТОР ЧЕРНЕЦЬ. На майдані в Києві не був. Збитий на смерть автомашиною під час блокування Майданівці траси біля селаПодійбний Черкаської області 19 лютого. Збив його невідомий «джип», який, за однією версією, пробивав дорогу внутрішнім військам, а за другою - це зробили ТІТУШКИ. Герой України. *** 10. ІВАН ГОРДОНЮК. За однією з версій, під час участі в акціях протесту було облито з водомета, отримав бронхопневмонию, помер 19! лютого 2014 р.вдома. За другою - обморозив нижні кінцівки, звернувся до місцевої районної лікарні, отримавши тільки напрямок на флюорографію. Через погіршення стану здоров'я не зміг вийти з дому і помер не 19, а 20 лютого 2014 року. Герой України 11. МАКСИМ ГОРОШІШІН. За однією версією під час участі в акціях протесту захворів на важку форму пневмонії, помер 19 лютого. За другою версією, він отруївся шкідливими газами палаючих шин. Стан здоров'я Горошішіна поступово погіршувався і 31 січня, після тривалого періоду захворювання, він був госпіталізований до Київської міської лікарні № 17 з діагнозом «Гостра форма пневмонії». Хвороба прогресувала, лікування не допомогло, і через місяць 19 лютого 2014 року Максим помер. Дати смерті і хвороби різняться: є версія, що він 19 лютого отруївся 20 лютого 2014 помер. 23 лютого він був похований в рідному селі. Герой України. *** 12. ВОЛОДИМИР НАУМОВ. Його тіло виявлено на Трухановому острові в Києві 18 лютого, первісна версія - самогубство. За ще однією версією він впав вранці 18.02. з пішохідного моста. Є також версія, що на Трухановому острові він був задушений. 14 лютого він відправився до Києва, а вже 18 знайшли його тіло. Герой України. *** 13. ВІКТОР Прохорчук. Пропав 18 лютого. Тіло загиблого виявили у дворі Хрещатика, куди було викинуто зі слідами насильницької смерті і з перерізаним горлом. Свідків його дій на Майдані 18 лютого немає, свідків загибелі немає. Герой України. *** 14. ДАВИД КІПІАНІ. 20 лютого 2014 року його виявили без свідомості в підземному переході на Хрещатику. Помер в машині швидкої допомоги від зупинки серця. Герой України. *** 15. ПЕТРО Гаджієв. Причина смерті - хвороба легенів. Майже місяць лікувався від опіків бронхів і легенів. За кілька днів до смерті покинув лікарню, збирався їхати в складі Афганської сотні на фронт, але 22 березня 2014 помер. Герой України. *** 16. ВАСИЛЬ ШЕРЕМЕТ. У нього не витримало серце. Помер 4 березня в одній київській лікарні, за іншою версією Серце Василя Шеремети перестало битися ні 4го, а 7 березня 2014 року. Герой України. *** 17. ВІКТОР ХОМЯК. 27 січня 2014 року було виявлено повішеним на Майдані Незалежності. Офіційна версія - покінчив життя самогубством 27 січня на Майдані. Жителі наметового містечка розводили руками: ніхто не знав Віктора і натякали, що, мовляв, потрібно ще розібратися, чи брав взагалі він участь в протесті, чи потрапив на Майдан випадково. Герой України. *** 18. БОГДАН Калиняк. Помер 28 січня (!) 2014 по причині запалення легенів і серцевої недостатності. Герой України. *** 19. ОЛЕКСАНДР Бадер. Помер 28 січня 2014 року. Причина смерті - серцева недостатність. При цьому медики не виявили ознак переохолодження, що могло б вказувати на версію загибелі від холодної води з водомета. Займався самолікуванням. У лікарню принципово не звертався. Герой України. *** 20. МАЗУРЕНКО ПАВЛО. Помер 22 грудня 2013 року в Києві в результаті двосторонньої пневмонії. Ніяких даних про участь в акціях протесту на даний момент немає. Він в акціях протесту участі не брав. 18 грудня 2013 йшов додому, біля торгового центру «Квадрат» був побитий. За однією версією був побитий міліціонерами, які переплутали його з учасниками майдану. За другою версією, був побитий охоронцями ТЦ «Квадрат» за крадіжку. Герой України. *** 21. СЛОБОДЯН ТАРАС. Точна дата смерті невідома. За однією версією, приблизно в грудні 2013 року, пішов з дому, восени 2013-го здійснив ряд спроб самогубства, не мав свого місця проживання, жив на смітнику. За другою версією, його тіло знайшли в лісі на Сумщині зі слідами тортур і без кисті руки. По третє версії він загинув від втрати крові внаслідок вибуху. Точної дати смерті немає. Можлива - грудень 2013. Герой України. *** 22. КОСТИШИН МИХАЙЛО. За інформацією журналіста Бутусова, він був госпіталізований 27 січня 2014 з автобуса Київ-Івано-Франківськ, з важкими травмами внутрішніх органів, причини отримання травми розповісти відмовився. За час перебування в лікарні деталей події не розкрив, навіть після 20-го лютого. Підтверджень його участі в акціях протесту немає. Помер 26 лютого. За другою версією, він був на Майдані і був жорстоко побитий. З 27 січня 2014 року перебував в Комунальній міській клінічній лікарні міста Львова, де і помер. Герой України. *** 23. ПОДРИГУН ОЛЕКСАНДР. Загинув 22 лютого на околиці Києва в результаті черепно-мозкової травми. Свідків загибелі немає, участь в акціях майдани не підтверджено. Герой України. *** 24. БАЧИНСЬКИЙ ІГОР. Помер 25 лютого, з Боярки Київської області. Його зв'язку з участю в акціях протесту не виявлено. Герой України. *** ДРУГА ГРУПА. ЗАГИБЛІ, НЕ ПОВ'ЯЗАНІ З МАЙДАНОМ - 4 чоловік. Дмитро Чернявський. Володимир Рибак. Юрій Поправка. Василь Сергієнко. Всі вони визнані Героями України посмертно. Ці люди дійсно загинули. Загинули в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, Слов'янську, Горлівці та Донецьку. Чому вони стали членами «Небесної сотні» - абсолютно не зрозуміло. Це мала бути список жертв достовірніше? Помасштабніше? ТРЕТЯ ГРУПА. СМЕРТІ ВІД ТРАВМ - 8 осіб 1. ДМИТРО МАКСИМОВ. Офіційна версія - мінно-вибухова травма в результаті штурму правоохоронцями Будинку профспілок на Майдані 19 лютого. Ситуація із загибеллю Дмитра не ясна. Він був молодим хлопцем, інвалідом по слуху, успішним дзюдоїстом. Його мама говорила наступне: «Найгірше те, що я не знаю, за яких обставин помер мій син. Після похорону я спеціально поїхала на Майдан, розпитувала людей, показувала Діми фотографію. Комендант Майдану Андрій Парубій сказав, що часто бачив Діму на барикадах. ... На Майдані мені розповіли, що лікарі реанімували Діму протягом 20 хвилин. Але врятувати не змогли. Коли в Будинку профспілок почалася пожежа, тіло сина перенесли в Михайлівський собор. Я опитала сотні людей, але не змогла розшукати тих, хто був поруч з моїм сином в ніч на 19 лютого і бачив, що сталося. » 2. ЮРІЙ ВЕРБИЦЬКИЙ. Його тіло було знайдено 22 січня в лісосмузі, поблизу села Гнідин Борісполського району. Юрій замерз і помер після тортур. 3. АРТЕМ МАЗУР. Смертельна травма голови (можливо загинув від осколків гранати). 4. АНДРІЙ КОРЧАК. Смертельна травма. 5. ІВАН НАКОНЕЧНИЙ. Помер в одній з київських лікарень від ран, отриманих під час зіткнень. 6. АНАТОЛІЙ НЕЧИПОРЕНКО. Закрита черепно-мозкова травма і втиснутий перелом кісток черепа 7. ОЛЕКСАНДР Клітинський. Офіційна версія - поранений і згорів заживо в Будинку профспілок на Майдані 19 лютого. Відразу був похований як невідомий на Аскольдовій могилі в Києві. Ідентифіковано по ДНК лише в липні 2014. Дуже дивна історія. 8. ВОЛОДИМИР Топій. Згорів в Будинку профспілок на Майдані 19 лютого. Обставини, що призвели до смерті, не відомі. Всі вони визнані посмертно Героями України. Наскільки їх смерті пов'язані саме з протестами і діями влади, а не протестувальників чи інших осіб, не відомо. Занадто мало інформації. ЧЕТВЕРТА ГРУПА - загиблі від вогнепальних поранень. Це найбільша група загиблих - 69 осіб. Ось їхні імена: Сергій Нігоян Сергій Гагікович. Михайло Жизневский. Роман Сеник. Володимир Кіщук. Ігор Сердюк. Сергій Шаповал. Олександр Плеханов. Володимир Бойків. Сергій Бондарєв. Валерій Брезденюк. Олександр Капінос. Володимир Кульчицький. Віктор Орленко. Василь ПРОХОРСЬКЕ. Юрій Сидорчук. Андрій Черненко. Віктор Швець. Юрій Пасхалін. Віталій Васильцов. Людмила Шеремет. Дмитро Пагор. Арутюнян Георгій. Олександр Балюк. Вайда Богдан. Шимко Максим. Сольчаник Богдан. Саєнко Андрій. Коцюба Віталій. Братушка Олексій. Ільків Богдан. Пехенько Ігор. Аксенин Василь Степанович Василь. Мойсей Василь. Тарасюк Іван. Дмитрів Ігор. Дігдаловіч Андрій. Байдовскій Сергій. Бльоку Іван. Войтович Назар. Мовчан Андрій. Кемский Сергій. Дзявульскій Микола. Опанасюк Валерій. Корнєєв Анатолій. Костенко Ігор. Бондарчук Сергій. Щербанюк Олександр. Гриневич Едуард. Жаловага Анатолій. Ушневіч Олег. Жеребних Володимир. Варениця Роман. Точін Роман.Паращук Юрій. Ткачук Ігор. Зубенко Владислав. Голоднюк Устим. Пантелєєв Іван. Гурик Роман. Котляр Євген. Паньків Микола. Царьок Олександр. Чаплинський Володимир. Чмиленко Віктор. Шилінг Йосип. Полянський Леонід. Храпаченко Олександр. Смоленський Віталій. Мельничук Володимир. Всі вони визнані Героями України посмертно. Але хто їх вбивав? Відповіді немає. Але є офіційна інформація, що співробітники спец роти "Беркут" були озброєні автоматами Калашникова модернізованими (калібр 7,62х39). Експертизи кажуть, що дійсно є загиблі від куль такого калібру. АЛЕ, такий калібр мали і мисливські карабіни, які були на озброєнні у протестувальників. Зброя була у обох сторін конфлікту. Розумієте, про що я? Правда може бути дуже страшною. Патрон 7,62х39 залишається одним з найбільш масових і поширених патронів в світі. Від 7,62х39 калібру загинули, за моєю інформацією, 13 протестували: Тарасюк Іван. Дзявульскій Микола. Котляревський Олександр. Байдовскій Сергій. Полянський Леонід. Дмитрів Ігор. Сольчаник Богдан. Кемский Сергій. Богдан Ільків. Анатолій Жаловага. Корнєєв Анатолій. Варениця Роман. Микола Паньків. *** Крім того, гинули люди і від КАЛІБРУ 7,62х51 - В даний час цей калібр широко використовується в снайперський та цивільну зброю. Але снайперських гвинтівок на озброєнні спецрота «Беркут» НЕ мала. Гвинтівки були у спец підрозділів внутрішніх військ «Омега», а також у СБУ «Альфа». Підозра по причетності до стрілянини висувалося лише одному співробітнику «Омеги», але він на свободі, так були величезні сумніви у експертів - балістів. Від цього калібру загинули двоє людей: Віктор Чміленко і бльоків Іван. *** Отримували поранення протестуючі від КАЛІБРУ 9х18 (пістолет Макарова), якими спецрота «Беркут» також не була озброєна. Від такого калібру, зокрема, загинув Олег Ушневіч. *** Гинули люди від калібру 7,64х54 - це снайперські гвинтівки, яких не було у спецроти «Беркут». Від цього калібру загинув Іван Пантелєєв і був поранений Безсмертний Віталій. *** Є ті, хто отримували поранення дріб і картеч і встановити чиї це були стовбури, дріб і картеч неможливо. Так загинули три людини: Найда Богдан, Балюк Олександр, Арутюнян Георгій і були поранені Павло Дроздюк, Заставний Ігор, Грабовецький Ярослав, Герасимов Олександр, Сливка Юрій. Є також маса фото і відео мисливських рушниць у протестувальників і стрільби з них. Пам'ятайте це відоме: «Не стріляйте нашим в спину?» Не забувайте. *** У дуже багатьох загиблих і поранених - наскрізне поранення. І це не дає можливості встановити вид і тип зброї, який став причиною загибелі 23х протестуючих. Я взагалі не уявляю, як на сьогодні можна розслідувати саме ці вбивства, але ж їх було найбільше. Від наскрізних поранень загинули: Голоднюк Устим. Ткачук Ігор. Коцюба Віталій. Паращук Юрій. Шимко Максим. Мовчан Андрій. Опанасюк Валерій. Щербанюк Олександр. Братушка Олексій. Жеребних Володимир. Дигдаловіч Андрій. Царьок Олександр. Чаплинський Володимир. Зубенко Владислав. Назарій Войтович. Пехенько Ігор. Роман Точін. Ігор Костенко. Йосиф Шилінг. Роман Гурик. Євген Котляр. Мельничук Володимир. Гриневич Едуард. Наскрізним був поранений Харчук Борис (він вважає, що в нього стріляли з готелю «Україна»). *** Є абсолютно загадкові смерті. Такі як загибель СЕРГІЯ Нігояна. На тілі Нігояна були знайдені кульові поранення голови і тулуба. У нього випустили заряди з картечі - стріляли в потилицю і двічі в область грудної клітини, пошкодивши легеню і серце. Спочатку фахівці стверджували, що стріляли в нього зі спини з відстані в три-п'ять метрів. Пізніше думка експертів і слідчих змінилося і були звинувачені міліціонери. *** Загибель МИХАЙЛА Жізневськая також викликає масу питань. Як встановить первісна експертиза, смерть Жізневськая наступила в результаті вогнепального поранення грудної клітини. При цьому, напрямок ранового каналу говорило, що постріл у Михайла був проведений зліва направо, причому зверху вниз. Таке було б можливим у разі, якщо вогонь вівся зверху, або якщо людина нахилився. Схоже, стріляли свої. *** РОМАН СЕНИК був убитий кулею Блондо. Пробивна здатність кулі величезна і годиться для пошкодження блоків автомоторов. Хто з міліції міг стріляти кулями Блондо і чи були вони у них? Навіщо міліціонерам куля Блондо, яка застосовується в охотпрактіке при відстрілі великих копитних в лісі? Питань більше ніж відповідей. *** Зібрати таку інформацію для мене було не просто. Не просто і морально і фізично. Я не наполягаю на її абсолютної достовірності і допускаю похибки, які бувають, коли збираєш інформацію по крихтах. Для повної об'єктивності потрібні матеріали всіх кримінальних справ і ретельний аналіз всієї хімії Горбатюк. Я прийняла рішення оприлюднити те, що стало відомо мені в зв'язку з величезною суспільною значимістю цього питання. Висновки робити не буду. Ви самі впораєтеся. Співчуваю сім'ям, рідним, близьким ВСІХ загиблих в ті страшні дні. І захищали громадський порядок, і вірять в свободу і гідність. Чи не міфи про майдані, а чесне розслідування і покарання винних стало б найкращою відповіддю для їх рідних, для всіх нас. Але його не було. І ви знаєте причину. Влада вийшла б сама на себе.  ДЖЕРЕЛО НагадуємоНапоїли коров’ячим молоком: медики реанімували одномісячну дитину Читайте також: 8 крадіжок та 2 грабежі: в Ужгороді впіймали 14- річного злодія