Розбитий термометр – дрібниця чи небезпека?

Сьогодні існує маса альтернатив такому термометру, проте, вважається, що саме ртутний - найбільш точний.  Що ж робити, якщо за необережності  ви розбили термометр? І чому важливо, аби вся ртуть була зібрана? Ртуть і речовини, які містять ртуть, мають досить високу токсичність і за сучасною класифікацією шкідливих речовин і сполук відносяться до 1 групи токсичних речовин.Через свої фізичні властивості – легку рухливість і великий поверхневий натяг – металева ртуть після її проливання розбивається на дрібні краплі і розсіюється по приміщенню, легко проникаючи в тріщини підлоги, стін, меблів, устаткування, підпідлоговий простір і т. ін. Поступово випаровуючись, вона забруднює повітря приміщень. Тож, якщо людина не впевнена, що зможе самостійно зібрати ртуть, то краще звернутися до підрозділів оперативно-рятувальної служби за номером 101. Диспетчери Служби порятунку направлять за адресою працівників, які проведуть демеркуризацію (тобто очищення) приміщення від ртуті. «Демеркуризаційні роботи починаються з механічного очищення, під час якого видаляється видима ртуть, її сполуки, забруднені конструкції й елементи устаткування. Якщо кількість ртуті незначна, а в звичайному ртутному термометрі її об’єм складає 2 грами, то очищення проводять за допомогою скляної трубки з гумовою грушею, щіткою чи пензлем, у подальшому поміщаючи в окрему посудину, заповнену водою. Також можна використовувати смужки з лейкопластиру чи скотчуприліплюючі великі та дрібні кульки до них та поміщаючи у склану банку із водою. Наступним етапом демеркуризації є хімічна демеркуризація, яку рятувальники проводять за допомогою спеціальних розчинів. Пересічна людина може зробити обробку місця де було розбито термометр за допомогою мильно-содового розчину (400гр мила+500гр кальційованої соди на 10 літрів води, або розчин марганцівки (20 гр на 10 літрів води). Для профілактики наслідків розбитого термометру протягом 10-15 днів проводяться щоденні вологі прибирання приміщення з невеликим додаванням «Білизни» і часті тривалі провітрювання», - розповідає керівник прес-служби в Управління ДСНС України у Закарпатській області. Також, варто пам’ятати, що ні в якому разі не можна:

1. Застосовувати пилосос для прибирання. По-перше, він забрудниться частинками ртуті, тому використовувати його в подальшому категорично заборонено та небезпечно. По-друге, фільтри пилососа не затримають усю ртуть і велика частина вже в розпиленому вигляді знову опиниться в приміщенні та осяде на всіх можливих поверхнях.
2. Не можна прибирати ртуть віником. Це тільки подрібнює отруйні кульки у ртутний пил, ускладнюючи прибирання.
3. Не намагайтеся витирати ртуть ганчіркою – це призведе лише до розмазування ртуті та збільшення площі поверхні її випаровування.

Утилізацією та транспортуванням ртуті займаються спеціалізовані підприємства, які мають на це ліцензію. Підрозділи ДСНС таких повноважень не мають. Список таких підприємств можна дізнатись у представників органів місцевої влади. Пошкоджений ртутний термометр слід  покласти у банку з розчином марганцю, щільно прикрити кришкою й віднести до рятувальників.  «У міськвиконкомі просто нема місця для зберігання ртутних термометрів, а це небезпечна речовина», - повідомляє керівник прес -служби Ужгородської міської ради Алла Кохан. Марія Кочмарь Нагадаємо, Ужгородець запалював в Білорусії (ФОТО, ВІДЕО)