Реальність зникаючого покоління: як виживають та що рятують пенсіонери у Мукачеві (ФОТО)

Пані Анастасія продає у центрі міста скляні банки, півлітрові та літрові від 3 до 5 гривень, трилітрові трошки дорожчі 9 гривень. Жінка дуже привітна і до такого заробітку ставиться з гумором, каже що бувало і гірше, а тут пенсія вже 7-го серпня, так що жити можна. Незрячого дідуся із зеленого ринку, який ще з нульових торгував щітками для бідонів та бутлів, знайти не вдалося. Продавчиня овочів розповіла, що той, вже цього року тут не бував, припускає що чоловік був вже старий і ймовірно помер. Невідомо і скільки дід мав з свого бізнесу, однак нелегкий заробіток тривав щонайменше 10-15 років. Впродовж яких змінювався світ, еволюціонували гаджети, і за хлібом діти стали ходити на гіроскутерах. - "купляють ті що і раніше, що тут такого". Кількість газетних кіосків у Мукачеві можна порахувати на пальцях, продавчиня з серйозним обличчям каже, що новини у фізичному варіанті купують лише пенсіонери. Найдешевша газетка з оголошеннями 2 гривні, з новинами та порадами від 5 до 15. Також жінка спостерігає що якою б не була вартість, купують газети від того не менше, а найприємніше для неї це коли містяни відправляють до кіоску своїх дітей чи онуків. Насамкінець, я повернувся з міста з трилітровою банкою і газетою, яким точно не знайду призначення. Втім усвідомлення того що рано чи пізно все стає непридатним і непотрібним, виразно мотивує радіти сучасним досягненням цивілізації. Саме так, радіти, адже невідомо чи буде така можливість в майбутньому, у якому точно все буде інакшим. Віталій Керестен