25,5 мільйона гривень на ужгородських безпритульних тварин, чи звичайний депутатський розпил?

15 вересня виконком схвалив програму на 2027–2029 роки. Остаточно її ще мають затвердити депутати міської ради. Виконувати програму має КП «Центр поводження з тваринами», яке очолює депутатка Ужгородської міськради від «Слуги народу» Ірина Азізян.

Необхідно зазаначити що дана депутатка входить в сферу впливу іншого депутата від Слуги Народу, колишнього секретаря міськради Арсена Мелкумяна. Цей депутат відомий тим, що був підручним скандального депутата Верховної ради Миколи Тищенка. Вони відзначились тим, що спробували вибудувати в Ужгороді такий собі «кримінальний Карфаген з шлагбаумами», запустивши свої руки у всі сфери життєдіяльності міста: бюджетні кошти, міські землі, побори з підприємців, та навіть спробували взяти під контроль ринок ритуальних послуг та поховань.  Результатом цього креатива стали кілька підозр від НАБУ як самому Миколі Тищенку, так і підозри Мелкумяну за розкрадання міських земель, а також підозра та обвинувальний акт від прокуратури по незаконному збагаченню, який станом на сьогодні вже розглядається в суді. Після цих подій, Микола Тищенко евакуювався до столиці, воочевить зрозумівши що смотрящим за Закарпаттям бути не так легко як йому здавалось, а Арсена Мелкумяна було усунуто з посади секретаря міської ради. Останні півтора року він був дуже скромним депутатом, став інфлюєнсером, записує відео приготуваннь армянських справ, але вочевидь карʼєра фудблогера не приносить такого рівня доходу як розпил бюджетних коштів.

Тому, за даними наших джерел з міської ради і народилася програма на 25 мільйонів гривень, а контролювати цю суму поставили найбільш наближену до Мелкумяна особу - депутатку Ірину Азізян.

Тепер беремо калькулятор.

Ужгород готується витратити 25,5 мільйона гривень на програму регулювання чисельності безпритульних тварин у 2027–2029 роках. Одразу уточнимо: мова не про те, чи потрібно стерилізувати, лікувати та вакцинувати безпритульних тварин. Потрібно.
Питання значно простіше. Що саме місто купує за 25,5 мільйона гривень?

На відлов та стерилізацію понад 2,2 тисячі тварин закладають 17,5 млн грн.

17,5 мільйона ділимо на 2,2 тисячі, отримуємо приблизно: 7 950 гривень на одну тварину.
Ми не стверджуємо, що одна стерилізація коштуватиме 8 тисяч гривень. У цю суму можуть входити відлов, транспортування, наркоз, сама операція, вакцинація, витратні матеріали та інші послуги. Але саме тому перше питання до міської ради:

де детальна калькуляція цих 7 950 гривень?

Скільки коштує відлов?

Звідки взялася цифра 2 200 собак?

Скільки — транспортування?

Скільки — наркоз?

Скільки — операція?

Скільки — вакцина?

Хто визначав ці ціни?

І з чим їх порівнювали?

Бо коли йдеться про 17,5 мільйона бюджетних гривень, формулювання «відлов і стерилізація» якось замало. Далі ще цікавіше. 3,7 мільйона гривень — перетримка тварин. 
Добре. Тоді скільки коштує одна доба перетримки однієї тварини? Скільки днів передбачено на собаку? Скільки на кота? Де вони перебуватимуть? Хто забезпечуватиме годування? Чи робитиме це саме КП, чи залучатимуть сторонні організації?
Які документи підтверджуватимуть, що конкретна тварина реально перебувала там саме стільки днів, за які заплатив бюджет? Бо перевірити закупівлю автомобіля просто: ось машина. А як через рік перевірити, чи у 2027-му було 2 000, 5 000 або 10 000 днів перетримки тварин?

Це вже питання системи обліку.

Ще 2 мільйони гривень — ветеринарна допомога та лікувальна терапія. І знову питання.
Хто постачатиме медикаменти? За якими цінами? Чи будуть тендери? Хто визначатиме необхідність конкретного лікування? Чи залучатимуть приватні ветеринарні клініки?
Яким буде контроль списання препаратів? А тепер — одна з найцікавіших цифр.

920 тисяч гривень — на публікацію просвітницьких матеріалів у ЗМІ.

Майже мільйон. На медіа. І тут уже хочеться побачити буквально кожен рядок. Які саме ЗМІ?
Телебачення? Сайти? Facebook? Instagram? Друк? Відеоролики? Скільки публікацій? За якою ціною одна публікація? Хто обиратиме медіа? Через Prozorro чи прямими договорами?

Бо 920 тисяч гривень на «просвітницькі матеріали» без деталізації — це фактично окремий медіабюджет.

Тепер складаємо лише чотири найбільші вже названі статті:

17,5 млн + 3,7 млн + 2 млн + 920 тис. = 24,12 млн грн.

А вся програма — 25,5 млн грн.

Різниця — приблизно 1,38 млн грн.

Де ці гроші? У програмі серед бюджетних витрат також передбачені доплати та надбавки керівниці КП і працівникам — за інтенсивність, високі досягнення у праці та нічну роботу.

Тоді наступні питання зовсім прості: скільки саме грошей піде на зарплати та надбавки?

Кому? За якою формулою? Який максимальний відсоток надбавки? Які критерії «високих досягнень»? І хто оцінюватиме ці досягнення?

Тепер ще одна цифра, яка змушує уважніше дивитися на масштаб програми.

У 2025 році бюджет КП «Центр поводження з тваринами» становив приблизно 2,75 млн грн. На підприємстві працювали 7 людей. Чистий фінансовий результат за рік був від’ємним — близько 29,5 тис. грн збитку.  А тепер цьому КП планують виділити з коштів платників податків 25,5 млн грн. Так, порівнювати трирічну програму з річним доходом напряму не зовсім коректно. Але масштаб усе одно показовий.

25,5 млн — це приблизно дев’ять річних доходів підприємства рівня 2025 року.

Тому нормальне питання: що змінилося? Чому раптом такий стрибок? Яке обґрунтування масштабування? Скільки додаткових працівників буде найнято? Скільки ветеринарів? Скільки автомобілів для відлову? Яка пропускна здатність?

Скільки стерилізацій КП реально здатне зробити за місяць?

Це не теоретичні питання.

За даними, оприлюдненими за результатами роботи за 2025 рік, системною допомогою було охоплено понад 300 тварин, а фактичне фінансування відповідної міської програми становило близько 2,6 млн грн.  Тепер місто планує понад 2,2 тисячі тварин у межах нової програми. Тобто маємо зовсім інший масштаб.

І він має бути пояснений не словами «треба вирішувати проблему», а цифрами.

Особливо цікаво це виглядає на фоні того, як місто допомагає людям.

Наприклад, у серпні цього року Ужгород виділив 1,671 млн грн приблизно двом сотням мешканців, які перебували у складних матеріальних обставинах і потребували значних коштів на лікування та реабілітацію. Це в середньому близько 8,3 тисячі гривень на одну людину, хоча фактичні індивідуальні суми можуть різнитися.  І ось тут знову виникає дуже незручний, але цілком законний для платника податків контраст. У складній життєвій ситуації людина може отримати кілька тисяч гривень допомоги. А в одному лише блоці нової програми закладається приблизно 7 950 гривень на одну безпритульну тварину.

Це не аргумент проти допомоги тваринам. І точно не заклик обирати між людьми та собаками. Це аргумент за однаково прискіпливе ставлення до кожної бюджетної гривні.

Особливо коли загальна сума — 25,5 мільйона. В період війни, в ситуації коли є багато інших пріоритетних проблем.

Очевидно що тут є тут і політичний контекст.… і корупнійний присмак.

Ірина Азізян — депутатка міськради від «Слуги народу» та керівниця КП, яке реалізовуватиме програму.  У цій же фракції як було вказано вище працює і її колега Арсен Мелкумян, який у 2021–2023 роках був секретарем Ужгородської міськради. У червні 2026 року йому повідомили про підозру у недостовірному декларуванні майна приблизно на 78 млн грн. Суд обрав йому нічний домашній арешт. Сам Мелкумян вини не визнає і стверджує, що майно, про яке йдеться у справі, належить його матері, а він лише управляє ним за довіреністю.

Але політичний контекст означає інше: великий бюджет, комунальне підприємство під керівництвом депутатки та середовище, в якому щодо іншого помітного представника тієї ж фракції вже є кримінальне провадження, — достатня причина вимагати від міста максимальної, а не мінімальної прозорості.

І ось тут найважливіше. Ми поки не говоримо: «25,5 мільйона вкрадуть». Ми говоримо:
25,5 мільйона треба контролювати ще до того, як вони почнуть витрачатися.

Тому до голосування на сесії хотілося б побачити:

повний кошторис програми;
розбивку 25,5 млн по роках;
вартість однієї стерилізації;
вартість одного відлову;
вартість однієї доби перетримки;
кількість запланованих днів перетримки;
фонд зарплат і надбавок;
перелік посад та чисельність працівників;
механізм ідентифікації кожної тварини;
спосіб підтвердження кожної проведеної операції;
план закупівель препаратів;
перелік потенційних підрядників і субпідрядників;
деталізацію 920 тисяч гривень на ЗМІ.

І окреме питання — хто контролюватиме саму кількість тварин? Бо весь кошторис побудований на кількісному показнику. Як місто доведе, що конкретну собаку не порахували двічі? Чи матиме кожна тварина номер, чип, фотографію, дату відлову, карту лікування, дату стерилізації та місце повернення або нового власника? Чи зможе будь-який депутат або журналіст взяти звіт і простежити шлях:

тварина №187 → відлов → ветеринар → стерилізація → п’ять діб перетримки → повернення?

Бо якщо такого обліку немає, перевіряти мільйони буде практично неможливо.

І ще одне. Програма поки лише має бути затверджена депутатами міської ради.

Тому дуже цікаво буде подивитися не тільки хто проголосує «за», а й хто перед голосуванням поставить ці елементарні запитання. 25,5 мільйона гривень — це вже не історія про любов чи нелюбов до собак. Це історія про бюджет. І відповідь міської ради має бути максимально проста: скільки, кому, за що і як ми це перевіримо? Бо гуманність щодо тварин — правильна мета.

Але гуманність точно не передбачає гуманного ставлення до контролю за 25,5 мільйона бюджетних гривень.

Просимо правоохоронні органи розглядати викладені у цій публікації обставини як підставу для перевірки на предмет можливих ознак кримінального правопорушення, пов’язаного із замахом на заволодіння або привласнення бюджетних коштів, у тому числі можливої причетності депутатів Ужгородської міської ради Арсена Мелкумяна та Ірини Азізян, а також можливого впливу чи координації з боку народного депутата України Миколи Тищенка.