Рада проголосувала за підвищення мінімалки з 1 вересня: деталі

На позачерговому засіданні Рада ухвалила, що з 1 вересня мінімальна зарплата становитиме 5000 гривень.

Ухвалення такого закону ініціював президент Зеленський. Він також хоче, щоб з початку наступного року мінімалка зросла до 6000 грн, а впродовж 2021-го до 6500 грн.

"Непомітне" підвищення на 4 мільярди

Запропоноване президентом і схвалене депутатами підвищення мінімалки не є великим.

До цього мінімальна зарплата становила 4723 грн на місяць. І мала залишатися такою до кінця року. Тепер з 1 вересня вона зросте на 5,5%.

Прем'єр Шмигаль заявив, що це підвищення "буде майже непомітним як для людей, так і для економіки".

Але навіть таке, здавалося б, невелике підвищення, коштуватиме бюджету близько 4 млрд грн, підрахували аналітики Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки.

До цього показника прив'язані зарплати держслужбовців та бюджетників. Підвищиться мінімалка, й автоматично зростуть зарплати в державному та бюджетному секторах.

За таких обставин не може залишатися осторонь і недержавний сектор. Там також змушені думати про підвищення.

У профспілках кажуть, що це добре. Мовляв, мінімальна зарплата не може бути нижчою за фактичний прожитковий мінімум. А він, як твердить заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін, становить 5150 грн.

Там підтримують і пропозицію про подальше збільшення мінімалки до 6500 грн. Так, кажуть, Україна йтиме до європейських стандартів, коли мінімальна зарплата має бути не менше 50% від середньої зарплати в країні.

Проте не все так просто.

"Підйомна історія"?

Навіть вересневе підвищення мінімалки вже викликало суперечку про те, де на це взяти гроші.

Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що "ресурс є і доцільність також".

"5000 гривень для нас підйомна історія", - заявив міністр в інтерв'ю zn.ua.

Видатки на підвищення мінімалки, кажуть в уряді, покриють за рахунок економії на обслуговуванні державного боргу. Через курсову різницю потреба у виплатах зменшилася майже на 3,5 млрд грн.

Решту коштів уряд планує отримати від самого підвищення мінімалки - через зростання податків на доходи фізичних осіб. Адже вищі доходи означають і вищі податки.

До того ж, як розраховує міністр фінансів, вищі зарплати дадуть більші відрахування у Пенсійний фонд і простимулюють економіку.

Водночас відповіді на питання, де взяти гроші, щоб підвищити мінімалку до 6500 грн у наступному році (а це вже не 5,5% а близько 30%), міністр фінансів наразі немає.

В чому ризики?

Будь-яке підвищення заробітних плат має відбуватися тоді, коли зростає продуктивність праці і національний продукт, який виробляють працівники, кажуть економісти.

В іншому разі таке підвищення лише розкрутить інфляцію, а вона "з'їсть" мінімалку.

На певний час це може простимулювати споживання, що непогано для економіки.

Саме на це - стимулювання попиту та розігрів економіки розраховують в уряді.

"В Україні низька інфляція, сповільнюється споживчий попит та "охолоджується" економіка. Це передвісники економічної кризи... Тому наше завдання сьогодні розігріти економіку і підвищити споживчий попит", - заявив прем'єр Шмигаль.

Але в українських умовах споживчий попит переважно стимулює імпорт, а зростання імпорту - не дуже добре для економіки та платіжного балансу країни. Кажучи простіше, для курсу гривні та гаманця кожного.

Щоб зрозуміти, як все буде, економічні оглядачі пропонують нинішнім урядовцям подивитися на досвід попередників.

Прецедент 3200

Наприкінці 2016 року уряд Гройсмана вирішив підняти мінімалку удвічі й заклав у бюджет 2017 року її зростання з 1600 до 3200 грн з 1 січня.

Вже у лютому того року споживчі ціни зросли на понад 14%, а ціни у промисловості - майже на 39%.

Впродовж року ситуація дещо стабілізувалася, не в останню чергу завдяки жорсткій політиці Нацбанку для приборкання інфляції, яку згодом так критикував президент Зеленський.

На кінець 2017 року інфляція в Україні становила 13,7% проти 12,4% у 2016.

І, виглядає, тодішній уряд вивчив урок: наприкінці 2017 Володимир Гройсман заявив депутатам, які вимагали подальшого збільшення мінімалки, що вона може зрости до 5000 грн лише тоді, коли економіка зростатиме на 5% за рік.

Цього року економіка України не зростає.

Вже за перший квартал 2020 року падіння ВВП становило 1,3%. А коронавірусна криза і карантин погіршили цей показник.

Очікується, що на кінець року економіка скоротиться від 4,8% (прогноз уряду) та 6% (прогноз НБУ) до понад 8% (прогноз МВФ).

Економіка падає - падають і доходи бюджету. За даними Держказначейства, за січень-липень 2020 року доходи бюджету на 30,4 млрд грн менше, ніж планувалося.

Знайти вільні 4 млрд при недонадходженнях у 30 млрд і загальному дефіциті бюджету у 300 млрд грн. буде не так легко. Не кажучи вже про кошти для мінімалки 6500 грн.

А зростання економіки наступного року, яке уряд вже закладає в прогнози, також під великим питанням.

Бізнес під ударом?

Є і ще один ризик, пов'язаний із підвищенням мінімалки за нинішніх умов.

Більші зарплати означають не лише більші податки, які сплачуватимуть самі працівники, але й більше навантаження на роботодавців через фонд оплати праці.

При скороченні економіки та складній ситуації на ринку праці це може спричинити "ланцюгову реакцію негативних наслідків", серед яких тенізація бізнесу та зменшення надходжень до бюджету, - вважають у Європейській бізнес асоціації.

"Збільшення фіскального тиску в розпал економічної кризи та невизначеності стимулюватиме зростання сектору "тіньових" заробітних плат, що призведе до зниження податкових надходжень від тієї частини бізнесу, яка вдасться до "тінізації" діяльності, - застерігають у ЄБА, що об'єднує понад тисячу компаній, які працюють в Україні. - Буде погіршено умови діяльності саме для сумлінних платників: вони нестимуть додаткові витрати на сплату ЄСВ".

Таку позицію представники бізнесових кіл озвучували неодноразово, зокрема, й тоді, коли ідею підвищити мінімалку лише почали обговорювати на початку літа.

"Наразі незрозуміло, що стало причиною ігнорування аргументованої позиції бізнес спільноти: чи то нерозуміння тяжкості наслідків прийняття такого законопроєкту, або ж цинічне сподівання, що сумлінний бізнес витримає черговий "фіскальний удар", - кажуть в ЄБА.

Аргументи бізнесу, що підняття мінімалки на папері та реальна зарплатня - різні речі, підтверджуються і даними про середню зарплату.

Від 2017 року, коли мінімалка зросла удвічі, середня зарплата в країні збільшувалася не так швидко. Їй знадобилося чотири роки, аби так само зрости удвічі - від 5183 грн у 2016 до 10497 у 2019.

У червні цього року, за даними Держслужби статистики, середня зарплата становила 11579 грн, тоді як у грудні 2019 вона дорівнювала 12264 грн.