Проти дискримінації чи проти свободи слова?
18.12.2019 10:25
339
0
Більшість – це прихильники традиційних цінностей, віруючі, медійники і просто люди, які не сприймають певних речей, що тривалий час були чужими і незрозумілими українському суспільству. І всі вони одностайні у критиці антидискримінаційного законопроекту №0931.
Множинна ідентичність дискримінованих
Ні, він узагалі-то він не лише про ЛГБТ, які у ньому прямо не згадуються. Як відомо, даний проект переслідує шляхетну мету – гармонізацію законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу.
Дискримінація в Україні заборонена уже за доволі обширним спектром ознак, «які були, є та можуть бути дійсними або припущеними».
Припускати можна багато чого. Припустімо, людина перевдягається у костюм собаки, їсть з собачої миски і гавкає на перехожих. Як сказали б на Закарпатті – чікош! А британець Каз Джеймс стверджує: це його ідентичність, демонстрація внутрішньої тварини, і людиною він ніколи не почувався. Так, уся справа у ідентичності. Вона, а не послідовність ДНК, робить нас не тільки українцями чи японцями, мусульманами чи буддистами, але й людьми чи собаками, жінками чи чоловіками. І тому назвати «людину-собаку» ненормальною не слід, бо це вияв дискримінації. Всі «інакші» мають право на те, щоб їх поважало і сприймало суспільство. Репресивна палата №6 спорожніє. Але чи всі вони аж так упосліджені?
Погодьмося, є ті, кому справді потрібен особливий захист. Такі, як Матвій, син засновниці організації «Бачити серцем» Олесі Яскевич, і ще безліч невідомих людей з інвалідністю, яких часто живцем ховають у спецзакладах. Ті, хто не може самостійно за себе постояти. Як складно дається розумне пристосування до їхніх потреб! А вони зовсім не вимагають його, бо просто не в змозі. Лише пропоновані законодавчі зміни стосуються не їх, а тих, хто є дієздатний, гучно волає про свої права, проводить на їх захист демонстрації і, за потреби, заявить про їх порушення куди слід.
Та захист тих, хто насправді може дати собі раду самостійно – це, у певному сенсі, також форма дискримінації. Це непряме визнання осіб, наділених «певними ознаками», слабшими, ніж вони є насправді.
Переслідувачі й жертви
Антидискримінаційні ініціативи збурили в першу чергу релігійні кола, які побачили у них загрозу закріпленому у Конституції праву на свободу світогляду і віросповідання. Громадська рада при Державному комітеті України з питань телебачення та радіомовлення також направила до Верховної Ради звернення, закликаючи доопрацювати проект, положення якого могли «загрожувати свободі вираження поглядів і переконань, а також об'єктивній журналістиці».
Законопроект №0931 мав розглядатись у Верховній Раді 17 грудня, проте з огляду на численні звернення і шквал критики він був відкликаний і таки направлений на доопрацювання у Комітет з прав людини. Попри це, у вівторок під Верховною Радою і Офісом Президента зібрались демонстранти з плакатами «0931 знищує свободу віросповідання», «боротьба з дискримінацією не має нікого дискримінувати!» і «Заклади освіти не для пропаганди гендерної ідеології».
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій не раз пропонувала внести у законопроект зміни. Зокрема, рекомендувалося доповнити його поправкою: «Не є дискримінацією дія чи бездіяльність особи та/або групи осіб при реалізації своїх прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на свободу світогляду і віросповідання». Однак Комітет відхилив її, посилаючись на те, що вона начебто вносить дисбаланс. До переліку ситуацій, які не вважаються дискримінацією, потрапили, зокрема, додаткові гарантії у працевлаштуванні окремих категорій осіб, надання державної допомоги, а також діяльність, безпосередньо пов’язана з богослужінням та релігійною освітою і вихованням.
Отож, багато хто з віруючих почав остерігатися, що публічна маніфестація їхніх поглядів за межами релігійних установ у разі ухвалення такого закону потягне за собою санкції. Якщо так, то це була б спроба вилучити з суспільної дискусії велику частину громадян, на яких чекали штрафи від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів.
Законопроект розширює коло обов’язків Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, додаючи до нього видання обов’язкових для виконання вимог щодо усунення порушень законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації і складання протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та направлення їх до суду.
«Де факто, Уповноваженому надаються одноосібні імперативні повноваження, що можуть дозволити паралізувати будь-які суспільні чи державні процеси, незалежно від того, чи насправді має місце порушення прав людини» – застерігає експерт Інституту релігійної свободи Артур Погоріленко. Він стверджує, що такі обов’язки виходять за межі парламентського контролю і нагадує про те, як на вимогу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини уже видалили з сайту Президента України петицію на захист сімейних цінностей.
Одностороннє надання привілеїв не створює рівності, навіть (і особливо) якщо їх отримує група, яку раніше піддавали утискам. Ось що пише американська психоаналітик Карен Хорні: «Ворожість, яка може бути присутня в заклику до справедливості, найбільш очевидно проявляється, коли вимога справедливості висувається на основі відшкодування начебто нанесеної шкоди. Формула поведінки при цьому така: «Ви примусили мене страждати і нанесли мені шкоду, тому ви зобов`язані мені допомагати, дбати про мене чи підтримувати мене». Як у трикутнику Карпмана, жертва прагне помінятися місцями з переслідувачем. Але це не розриває самого трикутника.
Все ж, слід визнати, будь-який штраф – ніщо у порівнянні з нормами, закріпленими у книзі Левит, 20:13. Тільки не варто забувати, що останні в Україні точно не збираються застосовувати.
Конфлікт цінностей
Впровадження принципів європейського права не може відбуватись без урахування місцевої специфіки та культурного контексту. В українському законодавстві, як уже вказувалось, перелік ознак, за якими може відбуватись дискримінація, лишається відкритим, а ст. 4 чинного закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», яка визначає сферу його дії, завершується розпливчатим формулюванням «…на інші сфери суспільних відносин». Поза тим, європейське антидискримінаційне право має чіткий перелік галузей, у яких воно діє: захист від дискримінації за етнічною і статевою ознакою розповсюджується на доступ до працевлаштування, соціального забезпечення і товарів та послуг. Сексуальна орієнтація, інвалідність, релігійні переконання і вік захищаються тільки у контексті можливостей працевлаштування. І все ж навіть тут практика країн-членів ЄС сильно різниться.
Так, у Італії релігійні погляди медичного працівника вважають обґрунтованою підставою, щоб відмовляти пацієнткам у здійсненні абортів. У Швеції, навпаки, медики, які відмовляються виконувати такі операції, не мають шансів знайти роботу. Акушерка Еллінор Ґріммарк, якій клініки не раз відмовляли у працевлаштуванні на підставі її поглядів, програла всі справи у шведських судах і врешті-решт знайшла роботу у сусідній Норвегії. Вона все ще сподівається домогтися справедливості у Європейському суді з прав людини.
З шведської компанії IKEA один з працівників був звільнений за те, що у зорганізований фірмою «День солідарності з виключеними особами і ЛГБТ» вирішив узяти відпустку за власний рахунок, а на отримане у інтернеті повідомлення від компанії, що «включення цінностей ЛГБТ є нашим обов'язком», відповів цитатою з Біблії. Щоправда, він нікуди не звертався та не забажав розкривати свого імені – і наші співвітчизники, вірогідно, зрозуміють таку поведінку. Хто ж кого дискримінує?
На тлі подібних випадків не варто забувати, що Хартія основних прав Європейського Союзу також гарантує свободу думки, совісті і віросповідання. І цю свободу успішно відстоюють.
Показовою є справа північноірландської пекарні «Ashers», яка відмовилась спекти торт з гаслом на підтримку одностатевих шлюбів. Судова тяганина тривала чотири з половиною роки і закінчилася перемогою представників пекарні у Верховному суді Великобританії. Втім, Ґарет Лі, активіст, який замовив кондитерський виріб, не збирається здаватися і хоче довести справу до Європейського суду з прав людини. Як повідомляла BBC, торт коштував 36.5 фунтів, а сторони сукупно витратили на суди понад 450,000 фунтів. А могла б людина просто піти до іншої пекарні, чи, на крайній випадок, спекти той торт самостійно.
Зверніть увагу: Ashers продає солодощі, а IKEA – меблі. Солодощі і меблі, а не цінності і світогляд. Якщо вже тут важко владнати питання того, як збалансувати свободу вираження переконань одних груп з недискримінацією інших, то для держави універсальних рецептів просто не існує.
Законопроект №0931 винесуть на голосування після додаткового розгляду у Комітеті, пообіцяв голова Комітету з прав людини Дмитро Любінець. Але поки не відомо, чи буде Комітет створювати робочу групу за участі представників релігійних об’єднань, ЗМІ та інших організацій, аби врахувати їхні зауваги. З огляду на те, що саме звернення з їхнього боку стали причиною зняття контроверсійного проекту з порядку денного, можна сподіватися, що до них врешті прислухаються.
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій не раз пропонувала внести у законопроект зміни. Зокрема, рекомендувалося доповнити його поправкою: «Не є дискримінацією дія чи бездіяльність особи та/або групи осіб при реалізації своїх прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на свободу світогляду і віросповідання». Однак Комітет відхилив її, посилаючись на те, що вона начебто вносить дисбаланс. До переліку ситуацій, які не вважаються дискримінацією, потрапили, зокрема, додаткові гарантії у працевлаштуванні окремих категорій осіб, надання державної допомоги, а також діяльність, безпосередньо пов’язана з богослужінням та релігійною освітою і вихованням.
Отож, багато хто з віруючих почав остерігатися, що публічна маніфестація їхніх поглядів за межами релігійних установ у разі ухвалення такого закону потягне за собою санкції. Якщо так, то це була б спроба вилучити з суспільної дискусії велику частину громадян, на яких чекали штрафи від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів.
Законопроект розширює коло обов’язків Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, додаючи до нього видання обов’язкових для виконання вимог щодо усунення порушень законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації і складання протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та направлення їх до суду.
«Де факто, Уповноваженому надаються одноосібні імперативні повноваження, що можуть дозволити паралізувати будь-які суспільні чи державні процеси, незалежно від того, чи насправді має місце порушення прав людини» – застерігає експерт Інституту релігійної свободи Артур Погоріленко. Він стверджує, що такі обов’язки виходять за межі парламентського контролю і нагадує про те, як на вимогу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини уже видалили з сайту Президента України петицію на захист сімейних цінностей.
Одностороннє надання привілеїв не створює рівності, навіть (і особливо) якщо їх отримує група, яку раніше піддавали утискам. Ось що пише американська психоаналітик Карен Хорні: «Ворожість, яка може бути присутня в заклику до справедливості, найбільш очевидно проявляється, коли вимога справедливості висувається на основі відшкодування начебто нанесеної шкоди. Формула поведінки при цьому така: «Ви примусили мене страждати і нанесли мені шкоду, тому ви зобов`язані мені допомагати, дбати про мене чи підтримувати мене». Як у трикутнику Карпмана, жертва прагне помінятися місцями з переслідувачем. Але це не розриває самого трикутника.
Все ж, слід визнати, будь-який штраф – ніщо у порівнянні з нормами, закріпленими у книзі Левит, 20:13. Тільки не варто забувати, що останні в Україні точно не збираються застосовувати.
Конфлікт цінностей
Впровадження принципів європейського права не може відбуватись без урахування місцевої специфіки та культурного контексту. В українському законодавстві, як уже вказувалось, перелік ознак, за якими може відбуватись дискримінація, лишається відкритим, а ст. 4 чинного закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», яка визначає сферу його дії, завершується розпливчатим формулюванням «…на інші сфери суспільних відносин». Поза тим, європейське антидискримінаційне право має чіткий перелік галузей, у яких воно діє: захист від дискримінації за етнічною і статевою ознакою розповсюджується на доступ до працевлаштування, соціального забезпечення і товарів та послуг. Сексуальна орієнтація, інвалідність, релігійні переконання і вік захищаються тільки у контексті можливостей працевлаштування. І все ж навіть тут практика країн-членів ЄС сильно різниться.
Так, у Італії релігійні погляди медичного працівника вважають обґрунтованою підставою, щоб відмовляти пацієнткам у здійсненні абортів. У Швеції, навпаки, медики, які відмовляються виконувати такі операції, не мають шансів знайти роботу. Акушерка Еллінор Ґріммарк, якій клініки не раз відмовляли у працевлаштуванні на підставі її поглядів, програла всі справи у шведських судах і врешті-решт знайшла роботу у сусідній Норвегії. Вона все ще сподівається домогтися справедливості у Європейському суді з прав людини.
З шведської компанії IKEA один з працівників був звільнений за те, що у зорганізований фірмою «День солідарності з виключеними особами і ЛГБТ» вирішив узяти відпустку за власний рахунок, а на отримане у інтернеті повідомлення від компанії, що «включення цінностей ЛГБТ є нашим обов'язком», відповів цитатою з Біблії. Щоправда, він нікуди не звертався та не забажав розкривати свого імені – і наші співвітчизники, вірогідно, зрозуміють таку поведінку. Хто ж кого дискримінує?
На тлі подібних випадків не варто забувати, що Хартія основних прав Європейського Союзу також гарантує свободу думки, совісті і віросповідання. І цю свободу успішно відстоюють.
Показовою є справа північноірландської пекарні «Ashers», яка відмовилась спекти торт з гаслом на підтримку одностатевих шлюбів. Судова тяганина тривала чотири з половиною роки і закінчилася перемогою представників пекарні у Верховному суді Великобританії. Втім, Ґарет Лі, активіст, який замовив кондитерський виріб, не збирається здаватися і хоче довести справу до Європейського суду з прав людини. Як повідомляла BBC, торт коштував 36.5 фунтів, а сторони сукупно витратили на суди понад 450,000 фунтів. А могла б людина просто піти до іншої пекарні, чи, на крайній випадок, спекти той торт самостійно.
Зверніть увагу: Ashers продає солодощі, а IKEA – меблі. Солодощі і меблі, а не цінності і світогляд. Якщо вже тут важко владнати питання того, як збалансувати свободу вираження переконань одних груп з недискримінацією інших, то для держави універсальних рецептів просто не існує.
Законопроект №0931 винесуть на голосування після додаткового розгляду у Комітеті, пообіцяв голова Комітету з прав людини Дмитро Любінець. Але поки не відомо, чи буде Комітет створювати робочу групу за участі представників релігійних об’єднань, ЗМІ та інших організацій, аби врахувати їхні зауваги. З огляду на те, що саме звернення з їхнього боку стали причиною зняття контроверсійного проекту з порядку денного, можна сподіватися, що до них врешті прислухаються.
Христина Шепа
Нагадуємо, На Говерлі голяка: мережу підірвали оригінальні фото Читайте також: Де на Закарпатті не буде світла (ГРАФІК ВІДКЛЮЧЕННЯ)
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Останні новини
Коментарі - 0