Про "гори" та "ріки" сміття на Закарпатті говорять навіть в сусідніх Угорщині та Словаччині

Інформаційний простір нашого регіону роками наповнюють світлини та відео стихійних сміттєзвалищ і захаращених відходами людської життєдіяльності річок з усіх куточків краю. Великою кількістю сміття із Закарпаття, яке періодично приносять води місцевих річок, обурюються в сусідній Словаччині. Через сміття на Закарпатті Україна платить величезні штрафи Угорщині.Еко-активісти обурюються масштабними звалищами у лісах , а площі окремих сміттєзвалищ в горах вражають своїми розмірами.Повідомлялося і про райони, в яких, за словами активістів, немає жодного смітника. Разом з тим, закарпатці навіть не приховують того, що скидають сміття прямо в річку - "Повінь знесе дулу мадярам, нибіда",або "Вода понесе". За інформацією Закарпатської ОДА, станом на 2016 рік на Закарпатті нарахували майже тисячу стихійних звалищ сміття. Разом з тим, як зазначив торік губернатор краю Геннадій Москаль, більше 20 світових компаній приходило в Закарпаття з пропозиціями побудови сучасних заводів, однак, через недосконалу законодавчу базу, йшли з нічим.. Цьогоріч, за його словами, в багатьох місцях скупчення великої кількості непотребу вже є катастрофічним для навколишнього середовища. Втім, український парламент гальмує інвестування в будівництво відповідних підприємств. Наразі загальна ситуація в області залишається невтішною - жодного заводу так і не збудовано, а полігонів бракує. Причина - відсутність коштів та непорозуміння на місцях.На сьогоднішній день згідно чинного законодавства вивезенням сміття у населених пунктах краю мають опікуватись місцеві ради. Тут існують варіанти - чи то силами комунальних служб, чи то шляхом підписання договору на надання відповідних послуг із профільними підприємствами. Найбільшою компанією, яка займається вивезенням та утилізацією твердих побутових відходів (ТПВ) в Закарпатті є ТОВ "АВЕ Умвельт Україна". Компанія розпочала роботу в області понад 10 років тому і наразі надає послуги зі збирання, сортування, утилізації відходів на Ужгородщині, Мукачівщині, Виноградівщині та Хустщині, там, де є можливість користуватись полігонами. Підприємства працюють на власному професійному обладнанні та забезпечені необхідною спецтехнікою. Про роботу підприємства, "сміттєві реалії" краю та про анонсоване торік будівництво сміттєпереробного комплексу з полігоном для захоронення відходів між Ужгородом та Мукачевом Голосу Карпат розповів виконавчий директор ТОВ "АВЕ Умвельт Україна" Микола Бутенко. Так, за його словами мукачівський полігон ТПВ на сьогоднішній день є кращим у Закарпатті та, за закладеною документацією, має резерв ще на приблизно 5-6 років. В інших районах ситуація значно гірша. Ужгородський полігон наразі вже практично знаходиться у межах міста та впритул наблизився до міського кладовища й мікрорайону Підлипки. Тут мова йде вже про безпеку людей. Складна ситуація і у Виноградові та Хусті. Разом з тим, Закарпаття могло мати перший правильний європейський полігон із сортувальними лініями ще у 2009 році. "У 2009 році наша компанія мала намір збудувати потужний сміттєпереробний комплекс на Виноградівщині у с. Широке. Проект був розроблений угорською групою АВЕ під його реалізацію віднайшли земельну ділянку і були готові розпочати будівництво. Ціна проекту на той момент становила 6 мільйонів євро і інвестори були готові вкласти ці гроші. Втім, дорога до полігону пролягала повз два села і проти виступили місцеві мешканці, питання закрилося. Тоді, наша компанія втратила близько 100 тис. євро тільки на проектній документації" - розповів п. Бутенко. Слід відзначити, що, за словами Миколи Бутенка, в рамках Східно-Європейської співпраці компанією АВЕ було розроблено для Закарпаття спеціальну програму поводження з відходами, в тому числі й будівництва трьох міжрегіональних полігонів - у Виноградові та Мукачеві, третім розглядали Хуст. Таким чином було б можливо створити грамотну інфраструктуру і зняти проблему сміття у всій області та закрити питання на найближчі 50 років. Зараз, компанія вже вдруге намагається втілити згаданий проект. Цього разу будівництво сміттєпереробного комплексу планується на земельній ділянці в 35 га, яка розташовується між Ужгородом та Мукачевом. "Це наша друга спроба довести до так би мовити логічного завершення систему поводження з відходами у вашому регіоні. Йдеться про власне збір, зберігання, вивезення та утилізацію. Наразі необхідна інфраструктура створена вже приблизно на 70%: створено збір, вивезення, зберігання (у контейнерних парках), частково сортування. Залишилася остання фаза – утилізація та захоронення. На сьогоднішній день у нас вже є виготовлена проектна документація, передпроект, розроблений Пражським гідрологічним інститутом, є позитивне заключення щодо нашої роботи в області від Європейського банку реконструкції та розвитку. Наразі ведуться переговори по механізму фінансування даного проекту. Базова вартість проекту становить близько 10 мільйонів євро. Якщо фінансисти визначать цей проект економічно доцільним та дадуть добро, вже за рік Закарпаття матиме перший правильний європолігон", - розповів Бутенко. А от для заводу з поглибленої переробки сміття, вторсировини в області не вистачить ресурсу. Зі слів п. Бутенко, крім того, що будівництво потребує величезних фінансових вкладень, щоб такий завод був економічно доцільним тільки закарпатського сміття не вистачить, потрібно ресурс двох-трьох областей. Що стосується сміттєспалювальних заводів, якщо говорити про Закарпаття, то це дуже специфічне питання, яке пов'язане і з рельєфом місцевості, і з пануючими вітрами та іншими показниками, в тому числі й екологічними. Згідно даних компанії в області підписано близько 100 тис. договорів, з яких близько 80 тис. прямі договори з населенням. На сьогоднішній день на підприємствах в області створено 300 робочих місць. Тільки за минулий рік у матеріально-технічну базу підприємств було вкладено 11 млн. гривень. Крім того, щорічно до бюджету підприємства сплачують близько 20 мільйонів гривень податків, близько половина цієї суми залишається на місцях.Слід також відзначити, що наразі підприємства "АВЕ" в Закарпатській області обслуговують близько 350 тис. закарпатців та вивозять приблизно 85 % офіційного сміття. "Чому я кажу офіційного сміття? Тут є ряд факторів. Зараз Україна користується застарілими нормами, тобто з розрахунку 270-280 кг. сміття на 1 людину за рік. Ці дані не змінювались вже близько 15 років, але фактично зараз ця норма на 1 людину складає близько 300-320 кг., згідно наших даних. До прикладу у Німеччині така норма - на рівні близько 500 кг. Друге - це люди, які збирають сміття, пляшки, а також ланка, яка це сміття від них приймає. Це - абсолютно "по чорному", тут немає ні податків, ні офіційних відрахувань. Про це, як правило, не говорять, але ми це все бачимо, коли кожну годину на сміттєві майданчики приходять люди і збирають пляшки, картон, тощо. Звичайно, що не від хорошого життя, але вони, слід віддати належне, є свого роду "санітарами" населених пунктів. Крім того, існує ще один нюанс, до прикладу, населення Закарпатської області становить приблизно 1 мільйон 200 тисяч людей, ми, за нашими даними, обслуговуємо близько 350 тисяч населення. Просто порахуйте. Так, є населені пункти, в яких сміття вивозять силами комунальних або інших підприємств, але, куди дівається решта сміття? - Це питання риторичне... Втім, врешті, так чи інакше значна частина цих відходів потрапляє на наші майданчики і ми маємо його прибрати", - зауважив Микола Бутенко. До прикладу, за інформацією Мукачівської РДА послугами вивезення ТПВ (ТОВ «АВЕ Мукачево») забезпечені всі селищні та сільські ради Мукачівського району: 2 селищні та 37 сільських. Немає укладено договорів на індивідуальні сміттєві баки у селах з малою кількістю населення або з ландшафтною специфікою (гірська дорога, вузька, не дозволяє під'їзд спецтранспорту). Таких населених пунктів – 15, в більшості з них ведуться перемовини щодо встановлення 5-тонних контейнерів (1 на село), наразі мешканці прикріплені до сільрад, до яких відносяться. Водночас, є райони, бюджети яких не мають можливості користуватися послугами профільних компаній через брак коштів на місцях, відсутність належних полігонів в населених пунктах, а також неготовність людей платити за відповідні послуги. Частково, в утворенні стихійних сміттєзвалищ в регіоні винні ради на місцях. Адже, саме вони, згідно законодавчої бази, зобов'язані забезпечувати та контролювати дотримання правил благоустрою в своїх населених пунктах.Трапляється, що й компанії відмовляються від надання таких послуг через відсутність доцільності для підприємства чи то належної логістики. Разом з тим, це не виправдовує масового складування відходів у неналежних місцях. Слід відмітити, що є й позитивні моменти. Так, як розповів Голосу Карпат Микола Бутенко ситуація в Закарпатті, порівняно з іншими регіонами України є однією з кращих. Зокрема Мукачево стало одним з перших міст України, в якому встановили підземні контейнери для сміття - 6 майданчиків. Поруч цих майданчиків мають намір встановити і селективні контейнери. Крім того, за даними підприємства, закарпатці почали відповідально підходити до питання вивезення будівельного сміття - замовляють контейнери. І, хоча закарпатці, у більшості, наразі ігнорують і так звану культуру сортування відходів (пластик, скло, папір, органіка), при появі у населених пунктах спеціальних селективних контейнерів – ПЕТ, картон, скло, зміни на краще є. За даними, АВЕ сміття сортують вже близько 5-10 % закарпатців. За матеріалами: https://goloskarpat.info