Президент підписав дискримінаційний закон про повну загальну середню освіту

Президент Зеленський підписав дискримінаційний для російськомовних закон про повну загальну середню освіту, повідомляє "Политика Страны". У документі йдеться, що навчатися російською мовою можна буде тільки в дитсадках і початкових класах. Далі, під час отримання середньої освіти, нацменшини мають право вивчати свої мови тільки як предмет, тобто цією нормою у них відібрали право на отримання середньої освіти на своїй мові. Правда, приватним школам дозволили самостійно вибирати мову викладання. Розбиралися, що йдеться про мову навчання в прийнятому законі про середню освіту. Мовна частина закону про середню освіту У новому законі №0901 передбачені три моделі вивчення української мови в школах. Перша передбачена для "корінних народів України", які не мають держави і позбавлені можливості жити у своїй мовній середовищі. Мова про кримських татар. Вони зможуть навчатися рідною мовою з 1 по 11 (12) клас поряд з вивченням української мови. Друга модель – для шкіл з навчанням мовою нацменшин, які відносяться до мов Євросоюзу. В ЄС 23 офіційні мови, серед яких, болгарська, грецька, польська, угорська, румунська, словацька та ін (української серед них немає - Ред.). Головні мовні принципи в цій моделі навчання такі: материнською мовою, поряд з вивченням державного, можна буде вчитися в початковий школі; з 5 класу не менше 20% річного обсягу навчального часу повинно викладатися українською мовою з поступовим збільшенням, щоб в 9 класі не менше 40% предметів викладалися державною мовою; у старшій школі не менше 60% річного обсягу навчального часу повинно читатися українською. Третя і найжорсткіша модель передбачена для інших національних меншин, в тому числі і для росіян (і російськомовних). Викладати російською можна буде у початковій школі, поряд з вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу буде читатися державною мовою. Тобто практично всі предмети. У разі дошкільної та початкової освіти нацменшини і представники корінних народів зможуть навчатися рідною мовою в окремих класах, які повинні сформувати у школах. При цьому в законопроект внесли норму про те, що приватні навчальні заклади середньої освіти можуть вільно вибирати мову освітнього процесу. Таким чином, теоретично, там можуть навчатися і російською мовою. Втім, за фактом російськомовному населенню, яке бажає навчати дітей рідною мовою, це послаблення толком нічого не дає: приватні школи не по кишені більшості громадян України, а в невеликих містах їх взагалі немає. Цікаво, що в звітності Міносвіти про мови навчання, яка була оприлюднена буквально перед прийняттям цього законопроекту, йдеться, що в 2019/20 році українською мовою навчаються понад 3,7 млн українських школярів з трохи більше 4 мільйонів школярів по всій країні (92,16%). І ця кількість щорічно зростає. Рік тому на українському навчалося майже на 40 тисяч школярів менше. Російською мовою в поточному навчальному році в Україні навчається 281 тисяча дітей (це майже 7%). Угорською - 17 тисяч, румунською - трохи більше 16 тисяч, молдавською - 2,5 тисячі, польською - 1700 дітей, англійською - 243 дитини, словацькою - 147, болгарською - 58 чоловік, і кримсько-татарською - всього 53 дитини по всій країні. Але при цьому показовою статистикою нова влада робить реверанс країнам Євросоюзу, дозволяючи школярам навчатися на мовах, що вважаються офіційними мовами ЄС, 60-80% від загальної кількості уроків. В той час, як 281 тисяча дітей, які здобувають освіту російською мовою, буде обмежена квотою всього у 20% викладання дисциплін. Крім приватних шкіл, це єдине послаблення, яке зроблено для російськомовної освіти в новому законі (раніше передбачалося, що викладання російською мовою з шкіл взагалі зникне з 1 вересня). Але це відверто знущальне "послаблення". Так, при п'ятиденці з 6 уроками щодня, 20% навчання російською мовою буде означати тільки 6 уроків на тиждень. По суті, мова йде про викладання тільки російської мови і літератури (і то в урізаному вигляді). А не про навчання російською мовою з інших предметів. "Страна" проаналізувала, що ще чекає учнів, вчителів та батьків після шкільної реформи, розпочатої за минулої влади і цілком завершеною вже при новій. 1. Максимум 30 учнів Кількість учнів в класі після підписання закону не може перевищувати 30 осіб. У початкових класах – максимум 24 школяра. Вимога стосується державних і комунальних установ. Для відкриття класу в сільській місцевості потрібно не менше п'яти осіб. Якщо учнів менше, вони можуть продовжити навчання за однією з інших форм освіти або в іншому територіально доступному установі. Якщо учнів у класі стало менше протягом навчального року, закривати клас до кінця навчального року не будуть. Якщо інша установа недоступне, як виняток клас сільській місцевості може налічувати не менше п'яти осіб – за рішенням засновника або за рахунок коштів місцевого бюджету. При цьому в спецкласах і класах спеціальних навчальних закладів кількість учнів визначають в положеннях цих установ. Тобто там воно може бути і більше 30 і менше п'яти. Всі – на розсуд самих навчальних закладів. Законом офіційно прописано територіальне закріплення школяра виключно за школою мікрорайону його реєстрації. Останні два роки ця норма була закріплена лише розпорядженням Мін'юсту. Тепер уже – на законодавчому рівні. Причому зарахування в госшколы та гімназії буде відбуватися без конкурсів. З цією новацією часто не згодні батьки, які живуть у неблагополучних районах, які змушені віддавати своїх дітей у школи, де відповідний контингент. Тому територіальний принцип зарахування майбутніх першокласників за останні два роки спровокував корупцію в грандіозних масштабах. За реєстрацію в потрібних мікрорайонах (а значить і право першочергового зарахування в школу) батьки майбутніх першокласників платять десятки тисяч гривень. Але корупція полягає не тільки в цьому. Наприклад, у Києві часто до престижних ліцеям і гімназіям прикріплено мала кількість будинків. Таке "прикріплення" робили в районних адміністраціях. І воно призвело до того, що "неприписанных" дітей навчальні заклади набирають по якимось особливим критеріям, які визначаються адміністрацією цих ліцеїв і гімназій. Найчастіше цей критерій – це звичайний "конкурс гаманця". 2. Інтеграція предметів Закон закріплює таке поняття, як інтеграція предметів у середній школі. Наміри об'єднати різні предмети в один у Міносвіти почали озвучувати ще в 2017 році, навіть розробляли концепцію реформи, за підсумком якої пропонувалося, наприклад, хімію, фізику, біологію, астрономію, екологію та географію об'єднати в дисципліну "Людина і природа", або з'єднати алгебру і геометрію в один предмет "Математика". Але конкретику, які предмети і як будуть об'єднувати, в законі так і не прописали. Тільки дали право кожному навчальному закладу самостійно визначати на педраді перелік навчальних предметів та інтегрованих дисциплін, обов'язкових до вивчення. Таким чином, школи зможуть самі на свій розсуд вирішувати, які предмети стануть об'єднаними. 3. Вибір предметів учнями Закон вводить право учнів вибирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси). Простіше кажучи, це означає, що учнів з одного класу можуть поділити на різні групи, щоб вони вивчали предмети, які їм ближче. Для вивчення цих предметів можуть формуватися групи, які будуть включати учнів різних класів або навіть різних років навчання. Але небезпека такого підходу полягає в тому, що дітям запропонують вибирати не з тих дисциплін, які вони захочуть, а з тих, для ведення яких знайдуться педагоги в конкретному навчальному закладі. 4. Індивідуальна освітня траєкторія Діти з особливими освітніми потребами та учні, які додатково поглиблено навчаються поза межами школи чи дому, зможуть подати заяву в школу, щоб створити індивідуальний навчальний план. З предмету, який освоюють поза школи, будуть проводити звичайне річне оцінювання. "Хоумскулерам" потрібно пройти семестровий контроль двічі на рік. В цілому ця норма також дозволить дітям вчитися одночасно в зарубіжних школах і отримати український атестат про освіту. Крім того, закон вперше прописує можливість проводити для учнів, які цього потребують, індивідуальні або групові консультації на базі школи. Планується, що їх буде оплачувати держава. 5. Санкції для учнів і викладачів У документі вперше на законодавчому рівні встановили право на справедливе оцінювання і уточнили вимоги до академічної чесноти учнів і педагогів. Наприклад, до учнів, яких спіймали на плагіаті, фальсифікації результатів, списуванні чи обмані, можуть бути застосовані такі міри покарання, як зауваження, повторне проходження підсумкового оцінювання, повторне проходження підсумкової атестації або навіть повторне проходження цієї дисципліни. За порушення чесноти також загрожує позбавлення академічних стипендій, місць на олімпіаді та інших нагород, які були зароблені незаслужено. Рішення про покарання учнів будуть приймати безпосередньо педагоги. А от за порушення академічної чесноти педагогів (хабарництво, необ'єктивне оцінювання, фабрикація оцінок і т. д.) загрожує позбавлення педагогічного звання, заборона на виплату будь-яких заохочень, недопуск до підвищення кваліфікаційної категорії чи присвоєння педагогічного звання. Рішення буде приймати педрада. За задумом авторів закону, таким чином повинно було бути викоренено необ'єктивне оцінювання, яке нині часто має місце в школах, коли вчителі необґрунтовано натягують оцінки своїм улюбленцям або тим, хто ходить до них на додаткові заняття, або, навпаки, занижують оцінки тим учням, які впали в немилість. Втім, прописаний в документі механізм покарання для таких педагогів досить умовний, а враховуючи те, що рішення про покарання буде приймати педрада, ніяк не можна виключити фактор кругової поруки. 6. Повна заборона на платні програми Одна з важливих новацій закону – це повна заборона на платні освітні програми в школі, які фінансуються батьками. Таким чином, у школах стане неможливо навчання за програмами "Інтелект України", "Росток", "На крилах успіху" та інших. На даний момент ці програми повністю фінансуються батьками учнів. Батьки регулярно оплачують зошити і підручники, поліграфію, медіаматеріали. Наприклад, за програмою "Інтелект України" один комплект навчальних матеріалів обходиться батькам в 240 гривень. А значить рік навчання коштуватиме 2160 гривень за дев'ять місяців школи. Втім, у більшості випадків батьки свідомо обирають для своїх дітей такі програми, будучи готовими платити за те, що ці програми значно цікавіше звичайних. Заборонити платні програми в Міносвіти намагалися і раніше. Правда, батьки були незгодні з цим рішенням. На сайті президента навіть було зареєстровано кілька петицій з вимогою зберегти можливість школярам навчатися за такими програмами. Автор однієї з них Андрій Симборський в описі петиції, яку в підсумку підписало понад 10 тисяч українців, писав, що на прикладі власних дітей, які навчаються за програмами "Інтелект України" та "Росток", бачить їх успішність та значні результати знань. Правда, в законі передбачена лазівка для бажаючих, щоб діти і далі навчалися за такими програмами. Не заборонено їх використання в школах, якщо вони будуть фінансуватися за гроші не батьків, а якихось благодійників. Таким чином, можна припустити, що якщо організатори цих програм перереєстровуються в "благодійні фонди" і батьки будуть робити внески до ПФ, а не прямо платити за програми, то навчатися за цими програмами діти зможуть і далі. 7. Побори – за бажанням Закон закріпив право батьків виключно на добровільних засадах виконувати рішення органів батьківського самоврядування. Прописана така норма, що батьківські комітети можуть приймати будь-які рішення, але виконувати їх чи ні, це особиста справа батьків. Таким чином, якщо батьківський комітет вирішить, що батьки повинні скинутися грошима на стадіон, шкільну охорону або ремонт їдальні, батьки не зобов'язані нести гроші в школу. Родкомам забороняється "кошмарити" батьків і вимагати у них гроші на втілення своїх рішень. Більш того, виконання або невиконання рішень родкомов не повинно спричинити за собою ніяких обмежень для учасників освітнього процесу. Взагалі закон закріплює широкі права батьків, наприклад, їм офіційно дозволили бути присутніми на уроках, за умови, що це попередньо схвалити керівництво школи (але це рішення приймає адміністрація на свій розсуд). Також батьки в якості асистентів можуть бути присутніми на заняттях своїх дітей з особливими потребами. 8. Більше можливостей вчителів Документ передбачає більше доплат для вчителів. Розроблена ціла сітка формування зарплати вчителя. Це ставка за 18 навчальних годин. Та різні доплати і надбавки. 20-25% – за шкільне керівництво, 10-20% – за перевірку навчальних робіт, завідування майстернями, кабінетами інформатики – 15-20%, кімнатами зберігання зброї, тирами, музеями – 10-15%, структурними підрозділами навчальних закладів – 25%, навчальними кабінетами, лабораторіями, спортзалами – 10-15%, бібліотеками і робота з бібліотечним фондом – 5-15%, за роботу в інклюзивних класах – 20%, обслуговування комп'ютерної техніки – 10-15%, проведення позакласної роботи з учнями від 10 до 40%. Молоді вчителі у перший рік роботи будуть проходити педагогічну інтернатуру. Їх колеги-наставники за роботу з молодими педагогами будуть отримувати надбавку – 20%. Крім того, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які встановлять школи. В цілому, школи отримають фінансову автономію і зможуть самостійно визначати свій штатний розпис, структуру, розмір доплат, надбавок, премій та матдопомогу, оплату підвищення кваліфікації та інше. Нагадуємо, В Україні перша смерть від коронавірусу: країна закриває кордони через 48 годин Читайте також: Словаччина закрила в’їзд на свою територію громадянам інших країн (ВІДЕО) Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram