Працювати до смерті: підвищення пенсійного віку як об’єктивна необхідність

19.02.2020 10:53 90 0
Працювати до смерті: підвищення пенсійного віку як об’єктивна необхідність
Винесуть вперед ногами У 2005 році керівник Мукачівської районної спілки споживчих товариств Іван Матінко був знайдений мертвим на робочому місці. Він мав проблеми з серцем і переніс операцію з заміни клапана, після чого повернувся до роботи. Йому було 59 років.22 листопада 2019 р. Херсонській області у оточенні колег пішов із життя 46-річний заступник голови Горностаївської РДА Олександр Шум, який, як повідомлялось, у своєму віці вже мав проблеми з серцем. 27 січня 2020 р. стара з косою знайшла на роботі 65-річного сторожа паливного складу із Вінниці. А 3 лютого 2020 року в Кам’янському Дніпропетровської області 68-річного водія шкільного автобуса інсульт вхопив просто за кермом, і тільки дивом не постраждали юні пасажири транспортного засобу, який врізався в огорожу навколо найближчого будмайданчика. Смерть не розрізняє посад – що довше люди працюють, то більша ймовірність, що з робочого місця їх винесуть уперед ногами. У прямому сенсі. У журналі TheLancet опублікували дослідження, яке проаналізувало вік маніфестації старечих недугів, таких як інсульт, ішемічна хвороба серця і хвороба Паркінсона, у мешканців різних країн. З’ясувалося, що українці мають «букет» вікових захворювань уже в 57 років. А німці, наприклад, у 70. 1 квітня 2020 року настане передостанній етап підвищення пенсійного віку для жінок – до 59.5 років.  Через рік, з 1 квітня 2021 року українці обох статей будуть виходити на пенсію у 60 років. Якщо хвора людина вийде на пенсію пізніше, краще від цього не стане нікому: ні їй, ні її роботодавцеві, ні фонду соціального страхування, який виплачуватиме безкінечні лікарняні. Але є всі ознаки того, що це ще не межа. Голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова у інтерв’ю «Економічній правді» зазначає: «Шляхів у нас два: виходити на пенсію раніше та отримувати пенсію, яка у нас є, або підвищувати пенсійний вік та отримувати більші пенсії. Підвищення пенсійного віку — невідворотний процес. Є дослідження Світового банку. У ньому йдеться про те, що у 2030 році при параметрах нинішньої солідарної системи у нас пенсію за формулою будуть отримувати 40% громадян. Усі інші будуть отримувати мінімальну пенсію». Третьякова пропонує з 2023 року збільшувати пенсійний вік один раз на рік на один місяць.Вонатакож вказує на те, що японців думають відправляти на заслужений відпочинок у 72 роки (щоправда, це не офіційно). У 2018 р. середня очікувана тривалість життя і Україні становила 71,76 років. Якщо ми підемо шляхом країни сонця, що сходить, українці просто не доживатимуть до виходу на пенсію – чим суттєво допоможуть зекономити держбюджет. На відміну від своїх японських ровесників, які можуть прожити у відносно доброму здоров’ї більше84 років і отримувати пенсію у середньому $1,350. За інформацією ж Пенсійного фонду України, на 1 січня 2020 року 69.7% українських пенсіонерів нараховували пенсію до 3000 гривень.

Інфографіка: ПФУ

Тому чимало українців після досягнення пенсійного віку продовжують працювати, скільки дозволяють сили. Станом на жовтень 2019 року в Україні працювало 2,5 млн пенсіонерів.Таких чимало у бюджетній сфері – освіті, медицині. В Україні реформи у цих галузях мають на меті «очистити» їх від старих кадрів. Люди похилого віку частіше хворіють, гірше адаптуються до змін і таки ризикують померти на робочому місці. Водночас, у них більше практичного досвіду, ніж необґрунтованих амбіцій (у молодих якраз навпаки), вони досконало знають свою справу, лояльніші і відповідальніші. Бували випадки, коли лікар з категорії«за 70» одразу клав правильний діагноз пацієнту, при вигляді якого молоді колеги розводили руками. Варто розуміти і те, що бідність – не єдина причина, яка змушує людей продовжувати працювати, відсвяткувавши черговий ювілей. Перш за все, ця межа встановлена штучно, і досягнення пенсійного віку не означає втрати працездатності, бо тут все індивідуально – когось інфаркт наздоганяє у 45, а хтось і після 60 знаходить у собі достатньо сил для того, щоб займатися улюбленою чи принаймні звичною справою. Дехто вважає, що припинення трудової діяльності – психологічний рубіж старості: мовляв, вийшовши на пенсію, людині не лишається нічого, окрім як опустити руки і пасивно очікувати кінця. Робота – це і певний статус у суспільстві, і спосіб структурувати своє буття та надати йому сенсу: відповідь на питання «хто я» часто тотожна відповіді на питання «чим я займаюся». Молоді пенсіонери Навіть при підвищенні пенсійного віку до 60 років українські пенсіонери залишаться відносно молодими. В усьому світі пенсійний вік індексують відповідно до подовження тривалості життя. Одні з наймолодших пенсіонерів – французи. У Франції з грудня минулого року тягнуться масові протести проти прийняття реформи, яка передбачає відкладення виходу на пенсію з 62 до 64 років. А довгожителі там іще ті – японців наздоженуть!
Країна Віквиходу на пенсію (2019)  Чоловіки/ Жінки Запланованепідвищення Тривалістьжиття
Чехія  63 роки 6 міс. / 63  роки 2 міс.  65 років (2036) 79 років
Нідерланди  66 років  67+ (2022) 82 роки
Данія  67 років; 65 років і 6 місяців*  68+ років (2030) 81 рік
Естонія  63 роки і 6-9 місяців  65 років (2026), 68+ (2027) 78 років
Франція  62 роки  64 роки (2025) 83 роки
Німеччина  65 років 7 місяців  67 років(2031) 81 рік
Великобританія  65 років  67+ (2028), 68 (2046) 81 рік
Угорщина  64 роки  65 років (2022) 76 років
 Італія  66 років 7 місяців  67+ (2022) 83 роки
 Латвія  63 роки 6 місяців  65 років (2025) 75 років
 Литва  63 роки 10 місяців / 62 роки 8 місяців  65 років (2026) 75 років
 Польща  65 років/ 60 років 78 років
Іспанія  65 років 6 місяців  67 років (2027) 83 роки
Ісландія  67  років 82 роки
Росія  60 років 6 місяців / 55 років 6 місяців  65 років /60 років (2028) 72 роки
США  66 років  67 років (2027) 79 років
Японія 65 років 84 роки
*Пенсія, пов’язана з заробітком, відокремлена від державної пенсії. + Індексація триватиме після вказаної дати За даними з відкритих джерел та Світового банку У 2019 році відповідно до Глобального пенсійного індексу, який оцінює пенсійні системи країн світу за показниками адекватності, стійкості і цілісності, найвищі оцінки отримали Нідерланди і Данія. Виплати нідерландським пенсіонерам включають три складові: державна пенсія, додаткова пенсія та/або індивідуальне страхування.Пенсію за віком отримують усі. Цікаво, що у самотніх вона вища, ніж в одружених: перші отримують 70% від мінімальної зарплати, другі – половину від неї. Окрім того, у країні багато недержавних пенсійних фондів, створених для певних секторів промисловості, видів занять або навіть окремих великих компаній (наприклад, Shell). Ці фонди забезпечують своїм учасникам додаткові виплати, окрім державних пенсій, і внески до них у багатьох випадках обов’язкові – тобто, ними охоплені практично всі працівники. Участь у приватних пенсійних фондах, які утримують банки і страхові компанії,  добровільна – це третій стовп пенсійної ренти. Також після смерті подружнього партнера/одного з батьків другий партнер/дитина до 21 року отримує право на частину пенсії покійного – легальна відповідь привласненню пенсій «мертвих душ», яке іноді має місце в Україні. У Данії діє подібна модель: базова державна пенсія плюс виплати від обов’язкових чи добровільних професійних пенсійних фондів, які охоплюють цілі індустрії. Ці фонди фінансуються на основі страхових договорів. Меншу роль відіграють пенсійні фонди окремих компаній: фонди, у яких об’єднані малі і середні компанії з однієї галузі, показали себе більш ефективними. Додатковою опорою на старість можуть стати накопичувальні рахунки у банках. Мінусом великої кількості пенсійних фондів є те, що людина, змінюючи роботу, може одночасно переходити у інший фонд, і її заощадження будуть розпорошені. Втім, пізніше їх можна об’єднати. У деяких країнах, накопичивши достатньо коштів, можна піти відпочивати раніше. Так часто роблять американці. Проте і їм Forbes радить врахувати ризик, що вони можуть прожити до 90 і довше. Модель накопичувальної пенсійної системи, коли кожен сам відкладає собі на старість, у розвинених уже набула більшої ваги, ніж солідарна, за якої нині працюючі утримують пенсіонерів у надії, що коли-небудь їхні нащадки утримуватимуть їх самих. Ці сподівання можуть виявитися безпідставними, якщо нащадків буде мало. Подбай про старість сам В Україні у ході пенсійної реформи додатково до солідарної системи (перший рівень пенсійного забезпечення)пропонують ввести ще два рівні – обов’язкове накопичення (другий рівень) і добровільне накопичення (третій рівень). Третій рівень номінально уже існує, проте не відіграє помітної ролі: на початок 2019 року учасниками недержавних пенсійних фондів в Україні були 855,3 тис. осіб,або лише 5% працевлаштованого населення. На думку одних, це говорить про неефективність системи, інші ж вбачають у цьому віддзеркалення загальної недовіри до фінансового сектору. Старт другого рівня пенсійного забезпечення свого часу планували на 1 січня 2019 року, але відклали. Передбачається, що працівники або роботодавці від їхнього імені, а також самозайняті особи будуть обов’язково перераховувати певну частину доходів до накопичувального пенсійного фонду.Фонд інвестуватиме їхні внески у різні фінансові інструменти. Після виходу на пенсію учасник одержуватиме виплати, яка складатимуться з накопиченої суми внесків та інвестиційного доходу. Пенсійні заощадження не замінять державні виплати, а доповнять їх. У тих же Нідерландах і Данії система діє добре. Про те, як цей механізм має функціонувати і регулюватися на практиці в Україні, іще не дійшли остаточної згоди. Починаючи з 2017 року, у Верховній Раді побувало кілька альтернативних законопроектів. Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Тимур Хромаєв в інтерв’ю «Ліга. Нет» припустив, що накопичувальні пенсії з’являться не раніше 2023 року. За його словами, потрібен час, щоб побудувати інфраструктуру, привести у порядок ринок недержавних фондів і вирішити проблему з хронічним дефіцитом Пенсійного фонду, який фінансує солідарну систему. «Враховуючи демографічну ситуацію в Україні, потрібно розуміти, що перший рівень у нас швидше за все залишатиметься дотаційним ще дуже довго, – міркує Хромаєв. – Тому українцям критично важливо почати думати про пенсійні заощадження уже зараз». Перевернута піраміда За даними Державної служби статистики, у 2019 р. бабусь і дідусів, які перетнули шістдесятирічний рубіж, налічувалося більше 7 мільйонів, а їхніх онуків, молодших від 14 років – майже 6,5 мільйонів. Новонароджених дівчаток було менше, ніж 80-річних жінок. Значну частину свого демографічного потенціалу Україна втратила у 90-х, коли системна криза змусила багато родин відмовитися від народження дітей. У 2018 році, за словами  голови правління Пенсійного фонду Євгена Капінуса, на 10 працюючих припадало 11 пенсіонерів. А коли теперішні 35-ти літні стануть 65-річними і на зміну їм прийде покоління їхніх пізніх дітей, піраміда вікової структури населення України перевернеться остаточно. База у неї вже не виглядає надійною. Солідарну пенсійну систему в такому разі чекатиме крах.  

Статевовікова структура населення України у 2019 р. Графік: Державна служба статистики України

У більшості розвинутих країнграфіки вікової структури населення уже давно перестали нагадувати які-небудь правильні геометричні фігури. Якщо щастить – добре заточений олівець: основа і середина майже однакові, і тільки біля «вістря» починаєтьсявидиме скорочення. Дітей у таких суспільствах народжується небагато, однак більшість доживає до зрілості, а у перспективі – до старості.

Вікова структура населення Франції у 2019 р. Графік: populationpyramid.net

Лише у спільнотах, які зберігають доіндустріальний уклад, статевовікова структура досі складується у класичну піраміду: у сім’ях народжується багато дітей, та з кожним роком все більше помирає, часто з причин, яким можна було б запобігти: від хвороб, недоїдання і насильства.

Вікова структура населення Ефіопії у 2019 р. Графік: populationpyramid.net

Скорочення як народжуваності, так і смертності – вплив цивілізації. В наш час українські батьки не повторять фразу героя Нечуя-Левицького: «Тепер господарює в мене моя дочка-єдиниця, бо старших дочок Бог прибрав до себе, ще як були в сповитку». Тільки якщо більшість немовлят виростають до репродуктивного віку, а старці доживають до 90, це ж не загрожує демографічною катастрофою? Напряму – ні, але опосередковано. Якщо змінюються умови життя, зсуваються пріоритети. Колисучасну молодь запитують про дітонародження, та відмахується: куди там, спершу кар’єра, саморозвиток, а потім можна буде подумати і про дитину. В однині. Проте одна дитина не зможе утримувати престарілих батьків, бабусь і дідусів. Висновок – вони мають самостійно забезпечити свою старість. Можливо, тих, хто заробляв пенсію у радянській системі, це може обурити, проте всі, хто будує кар’єру нині, мають розуміти, що таке становище –наслідок у тому числі їхніх рішень. Хотіли роботу, а не дітей – отримайте, що замовляли. Подвійну порцію. Експерти твердять, що пом’якшити негативні наслідки демографічного старіння може тільки розвинута система охорони здоров’я, яка дозволить літнім людям довше залишатись активними і вносити вклад у економіку, а не бути для неї тягарем. І не отримувати інсульти на робочому місці. Але це вже геть інша тема.

Підготувала Христина Шепа, 

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Нагадуємо, На одному з підприємств Ужгорода горіла ємність з бітумом (ФОТО) Читайте також: Захмарні ціни: скільки коштує новобудова твоєї мрії в Ужгороді? (ФОТО)
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
 
Теги: Смерть
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...