Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Попередники і наступники: що зробили для Закарпаття колишні очільники ОДА та чого очікувати від нового губернатора
23.04.2020 13:15
338
0
За чотири місяці, які минули з часу відставки губернатора-кондитера Ігоря Бондаренка, розглядали не одного претендента на посаду керманича Закарпаття. Зокрема, наприкінці січня Кабмін погодив кандидатуру бізнесмена Микити Михайлюка, але президент так і не підписав наказ про його призначення. За попередньою інформацією, Олексія Петрова Зеленський мав представити під час приїзду до Закарпаття на минулому тижні, однак цього не сталося.
В очікуванні на призначення нового губернатора «Перший.com.ua» вирішив пригадати діяльність колишніх очільників ОДА і те, що вони встигли зробити для області.
Ігор Бондаренко
Фото: Uzhgorod.in.ua
Крайній поки що голова Закарпатської облдержадміністрації обійняв посаду 5 липня 2019 року. До того прізвище Бондаренка фігурувало лише у назві популярної мережі кондитерських. Його сприймали радше як підприємця, ніж як політика. Через три місяці після свого призначення він зізнався кореспондентові «Укрінформу», що не збирався іти працювати головою ОДА. Це була непублічна людина на публічній посаді. Бондаренку не відразу вдалося зібрати довкола себе команду, точилися суперечки щодо кандидатур заступників.
Представлення Бондаренка як губернатора відбувалося у незвичному форматі – не в сесійній залі ОДА, а на митниці, чим підкреслювалося його основне завдання як очільника прикордонного регіону: боротися з контрабандою. Опісля губернатор регулярно доповідав про перевиконання надходжень на митниці. Та найпомітнішим його досягненням за нетривалий період перебування на посаді можна назвати те, що Бондаренко нарешті дав зелене світло децентралізації на Закарпатті, підписавши проект Перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад, і 22 грудня у новостворених ОТГ змогли відбутися вибори. А усього за кілька днів, 24 грудня, Ігор Бондаренко був звільнений зі своєї посади.
До того у мережі оприлюднили рейтинг голів ОДА, у якому Бондаренко посідав останнє місце – хоча багато критеріїв, за якими виставляли бали, взагалі не були у компетенції губернаторів. Поза тим, за п’ять місяців роботи значних претензій до Бондаренка не висували – це підкреслював сам ексголова. ЗМІ встигли розкритикували хіба що прес-службу ОДА за пафосний матеріал про те, як очільник області привіз у Свалявський дитбудинок яблука.
Президент охарактеризував причину звільнення Ігоря Бондаренка та його колеги із Львівщини скупо: «В цих двох областях ми не побачили жодного результату». Відтоді виконувати обов’язки голови Закарпатської ОДА почав перший заступник ексгубернатора Олексій Гетманенко.
Геннадій Москаль
Фото прес-служби Закарпатської ОДА
Фото: Укрінформ
Грюкання дверима і матюки у сесійній залі – фірмовий стиль керівництва пана Москаля Закарпаття пам’ятатиме довго. Він очолював область майже чотири роки та заслужив репутацію чи не найбільш скандального і ригідного чиновника, який коли-небудь переступав поріг облдержадміністрації. Призначення Геннадія Москаля відбулося 15 липня 2015 року за форс-мажорних обставин: у Мукачеві недавно зчинилася перестрілка між правоохоронцями і бійцями «Правого сектору». Москаль, який мав звання генерал-лейтенанта міліції і до того очолював Луганщину, був направлений на Закарпаття як «лідер-пожежник», аби загасити жар і залізною рукою відновити правопорядок. Відразу ж по призначенні він пообіцяв перекрити всю область і не допустити «фури з сигаретами, афроукраїнців і оці всі машини, які мають по митному законодавству тільки 5 днів возитися і потім покидати територію, а вони тут уже роками шляються». Відгукуючись про тих, хто йому не подобався, Москаль не добирав слів та дозволяв собі нецензурну лайку навіть на адресу міністрів. Його вислови розбирали на цитати. Геннадій Геннадійович ратував за впровадження кримінальної відповідальності за контрабанду (замість адміністративної) та видав розпорядження про заборону вивезення з області необробленого лісу. Одночасно він відзначився підтримкою скандального проекту будівництва ВЕС на Боржавській полонині, проти якого застерігали екологи. Побороти контрабанду Москалеві не вдалося. А як послідовний борець за встановлення сильної владної вертикалі він заморозив процеси децентралізації, відмовляючись надавати висновки новоствореним ОТГ. Москаль навіть направляв позов до Верховного Суду, вимагаючи скасувати окремі положення закону «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Представники громад збирались на протести під будівлею ОДА, але це не дало результатів. Щоб справа зрушила з місця, знадобилася відставка голови облдержадміністрації, яка закономірно відбулася після президентських виборів влітку 2019-го. Василь Губаль Попередник Москаля займав головне крісло Закарпаття упродовж значно коротшого терміну – 10 місяців. Колишній голова Хустської райради, призначений керівником області у вересні 2014 року, зітнувся з низкою викликів: нестабільність у державі, мобілізація військових на Схід і, звісно, хронічно діряві дороги та невмируща контрабанда. Свою діяльність на посаді Губаль розпочав з кадрових чисток, змістивши ряд посадовців, до яких мала претензії громадськість, та звільнивши усіх голів РДА. Цього керівника області неодноразово критикували, називаючи – оберемо найм’якіше – несамостійною фігурою. Губаль почав впроваджувати у краї проекти з заощадження енергії, розподіливши між районами області 14 млн 600 тис. гривень державної субвенції, спрямованої на енергозаміщення та енергозбереження. Також на той час пріоритетним питанням була підтримка військовослужбовців та їхніх родин, для чого на обласному рівні була розроблена комплексна програма. Багато запитань викликало розпорядження губернатора про формування загонів оборони на території області, які начебто мали підпорядковуватися особисто голові ОДА. Та виконати план мобілізації не те що у ці загони, а навіть до лав українського війська на Закарпатті не вдалося, що Губаль визнав на прощальній прес-конференції. На додачу чиновник отримав догану за зрив термінів зведення фортифікацій. Зрештою, після резонансної мукачівської стрілянини у Києві вирішили, що Закарпаттю потрібен керівник іншого, не цивільного типу. Валерій Лунченко Молодий, на той момент 32-річний нардеп родом із Хуста протримався на посаді очільника Закарпаття пів року, з березня по вересень 2014-го. Проти нього зіграла у першу чергу недосвідченість – стара еліта не сприймала його як авторитет. Прийшовши у ОДА без команди і без досвіду, Лунченко спробував призначити на ключові позиції знайомих чиновників із Хустщини, чиї імена фігурували у резонансних справах, і їх попри волю керівника області люстрували. Лунченко суміщав дві посади – голови облдержадміністрації і народного депутата, причому у Верховній Раді був помічений на кнопкодавстві. Після звільнення з посади голови ОДА найважливішим своїм досягненням він назвав збереження на Закарпатті миру. Якими здобутками відзначиться новий очільник області та наскільки довго він зможе втриматися у кріслі, покаже час. Чи вдасться йому зорієнтуватися у специфічних реаліях регіону, до того ж в умовах надзвичайної ситуації, карантину і епідемії? Які завдання перед ним поставлять? Це поки невідомо. Наразі існує термінова потреба не у «нових обличчях», «нових мітлах» або чиїхось ставлениках, а в управлінцях, здатних утримати область на плаву у буремні часи. А таких недавня історія фактично не бачила.Підготувала Христина Шепа,
для «ПЕРШИЙ.com.ua»
Нагадуємо, Відповідний указ з‘явився на сайті Офісу Президента https://pershij.com.ua/pryznachennia-petrova-zakarpattia-ocholyv-sbushnyk/ Читайте також: Прем'єр-міністр має провести засідання Регіонального штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації щодо протидії епідемії та прийняття додаткових заходів щодо запобігання розповсюдженню на території області COVID -19 https://pershij.com.ua/na-zakarpattia-z-robochoiu-poizdkoiu-prybuv-prem-ier-ministr-ukrainy-denys-shmyhal-video/
Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Коментарі - 0