Погода зриває дах: повені, буревії та град стають на Закарпатті нормою (ФОТО)

Дійсно, екстремальні явища як такі для краю є далеко не новими. Примхи закарпатської погоди зумовлені насамперед місцевим рельєфом. Гірські хребти посилюють конвекцію, особливо в літній період. Над горами створюються умови для виникнення інтенсивних злив, що викликають паводки і селі. Та дослідники стверджують: потепління на Закарпатті робить цю тенденцію набагато виразнішою. Останнім часом у області не проходить і року без стихійного лиха.

Звіяні вітром

Потужний буревій пронісся Іршавщиною 25 квітня 2020 року, зірвавши кількасот квадратних метрів покрівлі з пологового і реанімаційного відділень Іршавської райлікарні й архівного відділу Іршавської РДА. Були пошкоджені дахи однієї з місцевих шкіл, ліцею і центру позашкільної освіти. Зносило покрівлі і на приватних будинках, а ще у кількох населених пунктах району зазнали ушкоджень дахи освітніх закладів. Такими дрібницями, як повалені дерева і рекламні щити, можна знехтувати.

Фото: Закарпатська ОДА

Збитки, завдані недавнім лихом, доведеться додати до тих майже 54 мільйонів гривень, яких коштував області шквальний вітер, що налетів у липні 2019 року. Тоді постраждали Ужгородський та Іршавський райони. Найбільшої шкоди стихія завдала у селі Сюрте на Ужгородщині, де вітер руйнував дахи і паркани. Подібні катаклізми трапляються і по кілька разів на рік: 2017 року у червні шквальний вітер та підтоплення зачепили Виноградівщину, а у вересні ламало дерева і відносило стріхи у Тячівському і Рахівському районах. У важкодоступних регіонах обірвало високовольтні лінії електропередач, без дахів зосталася дюжина шкіл і десятки приватних хат. Найдужче стихія пошарпала високогірне село Білин на Рахівщині. Хтозна, яке село чи місто Закарпаття опиниться на місці вигаданого маркесівського Макондо чи реального Нового Орлеану і буде знесене ураганом до останньої тріски? Те, що небезпечних погодних явищ на Закарпатті стає дедалі більше, підтверджують і метеорологічні дані.

«Звичайно, ми спостерігаємо в літній період, особливо останніх років десяти, більш екстремальні грозові явища, відчувається їх посилення, і ця тенденція набуває розмаху», – розповів «Першому.com.ua» начальник Закарпатського центру з гідрометеорології Василь Манівчук.

Він зазначив, що температура підвищується, особливо останні 15 років, і метеорологи дуже часто фіксують рекорди – добові і навіть історичні для всього періоду. Сезони зміщуються: зима настає у другій половині січня, літо – у квітні. А літні дощі почали нагадувати тропічні зливи, коли за пів години – годину на землю проливається місячна норма опадів.

«Це дуже небезпечно, – сказав Манівчук, – фактично, інфраструктура не тільки нашого краю, а загалом на Європейському континенті не готова до прийняття таких опадів». Він засвідчив, що небезпечні явища, такі як підтоплення, грози, град, сильний вітер, проявляються на Закарпатті надзвичайно різко і стають частішими.

Навіть у цих ситуаціях знаходяться «майстри», які радять постраждалим надійніше прикручувати покрівлі і замінювати стару черепицю чи шифер на металочерепицю, і невдоволені, що нарікають на місцеву владу за кепське утримання адмінбудівель. Є речі, перед якими всі безсилі, а на щось досі можна вплинути, навіть коли видається, ніби планета оголосила людям війну.

Град поб’є, вода понесе

Град розміром з куряче яйце, який випав у селі Брід на Іршавщині в червні2018 року, перетворив черепицеві дахи будинків на суцільне решето і поламав посіви, а скло на автівках виглядало, немов побувало під обстрілом. У дійсності так і трапилося – із тією різницею, що снаряди виготовила не людина, а природа. Того літа будівельні бригади зі всього району подалися на роботу у Брід. Селу на Іршавщині дісталося найбільше, проте всього від негоди постраждали чотири райони, а сукупна сума збитків сягнула 63,7 млн гривень. Мешканцям Броду пощастило, що град побив тільки машини, дахи і кукурудзу, не проламавши нікому голову. Це був не перший подібний градобій на Закарпатті – за два роки до того крижини розміром з кулак випали на Виноградівщині. Семеро людей, які були в цей час на полі і не змогли сховатися, отримали садна і рани. З огляду на це стає зрозуміло, що пошкодження майна – найменше зло. Стихія може вбити. П’ятикласник із Воловця втопився у р. Вича під час травневого паводку 2019 року. Хлопчик з товаришами прийшов подивитися, що коїться на річці, не втримався на березі і впав у стрімку воду. Тоді на Закарпатті затопило 241 дворогосподарство та 2005  га сільськогосподарських угідь, а рівень води у басейні Ужа досяг рекордної позначки.

Фото: прес-служба ДСНС України

Паводки загрожують Закарпаттю, як ніколи раніше. Якщо з початку XVIII до першої половини XX століття великі повені траплялися у регіоні приблизно раз на вісімнадцять-дев’ятнадцять років, то зараз – у середньому кожен другий рік. Через велику водув селі Вільхівкау грудні 2017 року рятувальники  евакуювали 146 людей. Плавали 803 дворогосподарства та 1 987 га сільськогосподарських угідь. Василь Манівчук розповідає, що останніми роками трапляються випадки, коли населені пункти на Закарпатті підтоплюються через локальні зливи: Рахів, Біла Церква Рахівського району, Ком’яти, Родникова Гута. Дуже короткочасні зливи не приходять нізвідки – вони формуються на місці. Це обмежені явища, методик прогнозування яких не існує.

Фото: прес-служба ДСНС України

Закарпатці, які пережили нищівні повені 1998 та 2001 років, скажуть, що це все дрібниці – і матимуть рацію. Але регулярні надзвичайні ситуації дрібних і середніх масштабів підточують інфраструктуру нітрохи не менше, ніж одна велика катастрофа раз на двадцять-тридцять років, бо між ними фізично не встигають відновлювати те, що постраждало. Від стихії потерпає усе: сільське, житлово-комунальне та лісове господарство, рекреаційні, біологічні і водні ресурси та цілі екосистеми, не кажучи вже про шкоду для життя, здоров’я та матеріального благополуччя людей. Кліматичні зміни, які спричинюють лиха, неможливо обернути назад. Щоб виживати, доведеться до них пристосовуватися.

Прогноз на 2050-й

Співробітниця Українського гідрометеорологічного інституту, кандидатка географічних наук Віра Балабух розрахувала ймовірний сценарій змін клімату на Закарпатті. За її оцінками, середня річна температура повітря, яка до 2010 року виросла на 0,7ºС, до 2050-го може підвищитися на 1.2°Cвідносно кліматичної норми. Загальна кількість опадів зміниться мало, проте дощі йтимуть рідше і стануть інтенсивнішими. Літо стане ще спекотнішим і більш засушливим, а зима – коротшою і м’якшою. Теплий період у краї до середини ХХІ ст. подовжиться на 2–3 тижні в порівнянні з 1961–1990 роками. Всі ці тенденції ми можемо спостерігати вже зараз. Зима 2019-2020 років була аномально теплою, проте це відображає закономірність. Дослідниця відзначає: «Збільшення температури повітря у теплий період зумовило зростання нестійкості атмосфери і спричинило до збільшення частоти та інтенсивності конвективних явищ погоди: гроз, злив, граду, шквалу». Іншими словами, через потепління подібні нещастя траплятимуться все частіше. Добовий максимум опадів на Закарпатті може вирости на 4%, найбільше – у травні, вересні та грудні. Улітку ж засуха збільшить небезпеку пожеж та може зашкодити врожаю. Втім, на Закарпатті, як стверджує В. Балабух, потепління збільшить період вегетації рослин, що разом зі зростанням мінімальної температури у холодний період посилить агрокліматичний потенціал території і сприятиме вирощуванню більш теплолюбивих культур. Певно, закарпатські фермери недарма експериментують з екзотичними рослинами. Що можна зробити, коли аномалії стають нормою? Eрік E. Maссей у праці «Досвід Європейського Союзу в адаптації до зміни клімату та застосування його в Україні» виділяє кілька типів заходів, спрямованих на пристосування до кліматичних змін. Серед них – і заходи, спрямовані на підвищення потенціалу для подолання надзвичайних ситуацій, і заходи, спрямовані на отримання вигоди від зміни клімату (для тих, хто може її дістати). Ще у 2015 році у Рахівському районі, завершився транскордонний проєкт ЄС «LOC-CLIM-ACT: Місцеві дії щодо впливу кліматичних змін». Як не дивно, міжнародні експерти дійшли висновку, що регіон Центральної Європи розташований у  порівняно «безпечній зоні», а це означає не такі суттєві зміни в кліматичних параметрах та менш загрозливі прогнози на майбутнє. З березня 2018 р. по лютий2020 р. в Закарпатті впроваджувався проект ImProDiReT, мета якого полягала у розробці плану дій для зменшення ризиків стихійних лих. Була розроблена мапа загроз для області. Серед запропонованих ідей – розробка мобільного додатку iTYSA, який оцінював би повеневі ризиків у басейні Тиси та надсилав миттєві повідомлення про небезпеку місцевій владі, громадам і бізнесу, допомагаючи розробити план дій і маршрути евакуації. У протистоянні стихії важлива організованість і готовність реагувати на виклики з боку громад, правильний розподіл ресурсів, планування роботи служби надзвичайних ситуацій, а також забезпечення максимально швидкого відновлення після руйнувань. Якщо не готуватися до біди, вона все рівно прийде, лише наслідки будуть серйознішими. Знаючи, що буде ураган, принаймні не варто перекривати дах соломою.

підготувала Христина Шепа,

для ПЕРШИЙ.com.ua