Петро Сарваш із PRO URBE — на лаві підсудних у справі про знищення пам’ятки архітектури

У п’ятницю, 6 листопада, суд продовжив розгляд справи щодо пошкодження костелу Святого Іоанна Хрестителя в Мужієві — пам’ятки архітектури національного значення XIII–XV століть.

У центрі обвинувачення — не просто відступи від технології реставрації. За версією обвинувачення, Петро Сарваш підмінив погоджену Міністерством культури проєктну документацію власним, не затвердженим Мінкультом проєктом — і саме за ним організували та виконували будівельні роботи на пам’ятці.

Перед початком засідання Петро Сарваш повідомив суд, що ніде не працює більше ніж чотири роки, є пенсіонером, раніше судимим не був, суду довіряє.

Спочатку проєкт погодили. Потім роботи пішли за іншим

У 2019 році Петро Сарваш представив власний проєкт реставрації костелу на архітектурному форумі в Будапешті. Для його реалізації було погоджене фінансування від угорського благодійного фонду імені Ласло Телекі.

Згодом Сарваш залучив ліцензованого архітектора та ТОВ «Наша спадщина» Володимира Віровбала до розроблення проєкту, необхідного для отримання дозволів. У 2021 році цей проєкт погодило Міністерство культури та інформаційної політики України.

Погоджена державою документація передбачала збереження мурів із природного каменю, дерев’яний дах і покриття натуральною черепицею. Вона відрізнялася від проєкту, який Петро Сарваш презентував раніше: у тому варіанті пропонувались цегляні стіни та скляний дах. Цей проєкт не подавали на погодження і не отримували на нього схвалення.

Погоджений Мінкультом проєкт передали замовнику реставрації.

Та, як стверджує обвинувачення, на будівельний майданчик потрапила вже інша документація. Розробник погодженого проєкту — ТОВ «Наша спадщина» та особисто Володимир Віровбал — вирішив припинити участь у роботах через відсутність оплати за авторський нагляд і неможливість отримати дозвіл на початок будівництва.

Наприкінці 2022 року роботи, за версією слідства, почали без такого дозволу й без договору на авторський нагляд. Петро Сарваш надав будівельникам власний проєкт, який Мінкульт не погоджував. Сам Сарваш, як зазначено в обвинувальному акті, контролював виконання робіт за цією документацією до 24 лютого 2023 року.

Замість реставрації — цегла, цемент і залізобетон

У суді було викладено й конкретні наслідки робіт, описані в обвинувальному акті. За версією обвинувачення:

давні мури не законсервували та не укріпили до початку робіт;

замість передбаченого проєктом природного каменю зводили цегляні стіни на цементному розчині, застосовували бетонні перемички й залізобетонне армування;

на ділянці мурів на відмітці +10,400 не провели розчищення, консервацію та укріплення, а також не виконали передбачених робіт із захисту від вологи;

південний портал із кам’яних блоків не відновили, а південний вхід заклали цеглою на цементному розчині;

було втрачено обрамлення віконних прорізів, а їхнє заповнення, за обвинувальним актом, не відповідало проєктній документації;

замість кам’яної кладки стіни відновлювали цеглою, цементно-вапняним розчином і залізобетоном.

Ідеться про рішення, які, за обвинуваченням, змінили автентичну матеріальну структуру костелу. Їхні наслідки описані у висновку судової будівельно-технічної експертизи №929 від 14 квітня 2025 року. У документі зазначено втрату автентичних елементів і негативний вплив на пам’ятку внаслідок робіт, які проводили за вказівкою архітектора Петра Сарваша.

Суд має встановити, хто і за якою документацією працював

Архітектору Петру Сарвашу інкримінують ч. 3 ст. 298 Кримінального кодексу України — умисне незаконне пошкодження об’єкта культурної спадщини національного значення.

Суд ще має оцінити докази та доводи сторін. Водночас, за матеріалами обвинувачення, під час робіт костел зазнав змін, які призвели до втрати частини його автентичних елементів.

Ця історія завдала репутаційної шкоди й самому проєкту реставрації: угорські партнери виділили на нього фінансування, однак його реалізація опинилася під загрозою через дії та непрофесійні рішення, які сторона обвинувачення пов’язує із Сарвашем.

                                                                                                                                                                                Джерело: «Region TV»