ООН жорстко розкритикувала закриття владою трьох телеканалів в Україні: Порушено міжнародні норми, в указах немає жодної аргументації запровадження санкцій

Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Україні випустило доповідь "Громадянський простір і основні свободи в Україні в період з 1 листопада 2019 по 31 жовтня 2021 р.". У ньому ООН жорстко розкритикувала українську владу за тиск на свободу слова в Україні. Зокрема, за закриття трьох опозиційних телеканалів і низки інтернет-ЗМІ. Публікуємо витяги зі звіту, які стосуються роботи ЗМІ.

На свободу думок та їх вираження негативно вплинули санкції проти низки компаній і фізичних осіб, встановлені Радою національної безпеки і оборони України і яким надав чинність президент України у 2021 році, фактично закрили три телевізійні канали й заблокували доступ до інтернет-видань, які багато хто вважає опозиційними або проросійськими медіаджерелами. Хоча захист національної безпеки і громадського порядку є законною метою, яка може виправдати обмеження свободи вираження думок, норми міжнародного права в галузі прав людини вимагають, щоб такі обмеження були необхідними, пропорційними та встановлювалися незалежним органом.

Вищезазначені рішення про санкції, однак, було ухвалено органом виконавчої влади на чолі з президентом, а текст указів не містить жодної аргументації застосування санкцій, зокрема, в них не згадано конкретні міркування безпеки і не пояснюється, як конкретні санкції розв'язали б ці проблеми і чому менш жорсткі санкції не були б ефективними.

Тож ці рішення не продемонстрували відповідність міжнародним нормам щодо необхідності та пропорційності обмежень свободи вираження думок. Крім того, УВКПЛ стурбоване тим, що відсутність чіткого обґрунтування цих санкцій може сприяти самоцензурі засобів масової інформації, щоб уникнути висвітлення чутливих тем, яке може бути розцінено як таке, що стосується питань національної безпеки. Вищезгадані санкції призвели також до стигматизації співробітників засобів масової інформації, які раніше працювали або продовжують працювати в засобах масової інформації, що потрапили під санкції, що перешкоджає критичній журналістиці й викликає розкол серед працівників цієї сфери. Один популярний відеоблогер відкрито закликав українські медіа не брати на роботу осіб, які працювали в медіа, що потрапили під санкції, а кілька груп, що пропагують насильство, організували мітинги, де закликали владу "закрити" ще два телеканали, "Інтер" і "Наш", які багатьма вважаються проросійськими.

Протягом звітного періоду УВКПЛ задокументувало 29 випадків нападу на журналістів, співробітників засобів масової інформації, блогерів та осіб, які висловлюють критичні думки щодо влади, політики уряду або офіційного політичного порядку денного. У 22 з цих інцидентів нападники вдалися до насильства, а в інших випадках мали місце погрози (зокрема в інтернеті), підбурювання до насильства, наклепницькі онлайн-кампанії та умисне пошкодження майна. Більшість з 15 нападів, задокументованих УВКПЛ у 2020 році, було спрямовано проти журналістів-розслідувачів та працівників засобів масової інформації, що висвітлюють політичні теми, такі як твердження про корупцію та запровадження обмежень у зв'язку з COVID-19. У 2021 році 7 з 14 задокументованих нападів було спрямовано проти осіб, які висловлюють свою думку з політичних питань або критикують офіційні наративи.

Одним з аспектів, що викликають стурбованість, є незабезпечення владою особистої недоторканності журналістів, співробітників засобів масової інформації, блогерів, лідерів громадської думки та осіб, які висловлюють свою думку з чутливих питань. Зокрема, органи влади на місцях не вживали заходів до негайного припинення насильницьких дій та неефективно розслідували погрози та напади.

Відсутність належної реакції на насильство, під час нападів або одразу після них, створює атмосферу безкарності, в якій можуть відбуватися подальші напади на журналістів і співробітників засобів масової інформації, внаслідок чого зростають ризики для тих, хто висвітлює чутливі теми.

Безкарності та підвищеним ризикам для журналістської роботи ще більше сприяла відсутність відповідальності за напади внаслідок неефективності розслідувань і затягування судових розглядів. Примітно, що досі нікого не притягнули до відповідальності за три резонансні вбивства журналістів, скоєні до звітного періоду. Хоча у 2017 році поліція встановила двох осіб, підозрюваних у вбивстві Олеся Бузини, і передала справу до суду, судовий процес, що почався 28 листопада 2017 року, ще не завершено. Аналогічним чином у справі про вбивство у 2016 році Павла Шеремета досудове розслідування було завершено в травні 2020 року, а суд почався 28 вересня 2020 року, проте станом на 31 жовтня 2021 року вирок ще не було винесено. У справі про вбивство у 2019 році Вадима Комарова станом на жовтень 2021 року слідство тривало, проте підозрюваних не встановлено.

У 2020 і 2021 роках, а особливо під час підготовки до місцевих виборів, що відбулися 25 жовтня 2020 року, УВКПЛ зафіксувало 12 випадків фізичних нападів і погроз щодо членів, співробітників і прихильників політичних партій. УВКПЛ неодноразово зазначало зростання кількості нападів на політичних діячів у період виборчих кампаній, пов'язаний, можливо, з помітним посиленням активності політичних діячів, які прагнуть заручитися підтримкою виборців. Найчастіше об'єктом цих дій є опозиційні партії, виборчі програми яких нерідко містять тези, що зазвичай не відповідають наративам офіційних засобів масової інформації та суперечать антиросійським політичним поглядам або тезам.

Навіть попри те, що щонайменше в п'яти з вищезазначених нападів нападники відкрито демонстрували свій зв'язок з групами, що пропагують насильство, розслідування не встановило жодного підозрюваного. В одному показовому випадку, що мав місце в червні 2020 року в Харкові, місцевий лідер політичної партії "Партія Шарія", який (за його словами) часто отримував погрози від груп, що пропагують насильство, біля свого будинку зазнав жорстокого нападу з боку групи невстановлених осіб, які побили його, імовірно, металевим прутом. У підсумку його з численними травмами було доправлено до відділення інтенсивної терапії. За словами потерпілого, слідство досі не встановило особи нападників і йому не відомо про будь-яке просування в цій справі або про будь-які попереджувальні дії з боку слідчих. Після нападу йому продовжили надходити погрози фізичним насильством від осіб, імовірно, пов'язаних з групами, що пропагують насильство, про що він повідомив до поліції, яка не відкрила провадження. Відмова поліції почати розслідування за фактом погроз, відсутність помітного прогресу в розслідуванні, що триває, зокрема у встановленні підозрюваних, і непритягнення винних до відповідальності сприяє атмосфері безкарності й наражає опозиційних політичних діячів на небезпеку подальших нападів, а також звужує можливості для вираження думок і поширення ідей та інформації.

* * *

Нагадаємо, 2 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ про застосування санкцій проти телеканалів "112 Україна", NewsOne і ZIK. Згідно з указом, який набув чинності з моменту підписання, до телеканалів застосовані санкції протягом п'яти років. Це передбачає блокування мовлення всіх трьох телеканалів. 

26 лютого журналісти незаконно закритих президентом Володимиром Зеленським телеканалів об'єдналися і створили новий телеканал – "Перший Незалежний". Засновниками нового медіа стала група журналістів, які раніше працювали на каналах "112 Україна", NewsOne і ZIK. Але буквально через годину після початку мовлення влада незаконно відключила телеканал від ефіру. 

20 серпня були введені санкції проти головного редактора інтернет-видання "Страна.uа" Ігоря Гужви, компаній-видавців "Странf.uа", блогера і журналіста Анатолія Шарія, його дружини Ольги. В результаті були заблоковані видання "Страна.uа "і " Шарій.net". 

Провідні європейські політики, міжнародні та українські експерти та світові ЗМІ розкритикували указ Зеленського про припинення роботи телеканалів "112 Україна", NewsOne і Zik.

У зв'язку з незаконними діями влади журналісти звернулися до державного секретаря США Ентоні Блінкена щодо запровадження тотальної цензури та серйозної загрози свободі інформації в Україні, направили відкриті листи Європейському комісару з питань розширення і політики добросусідства з 2010 по 2014 рік Штефану Фюле і екс-президенту Польщі Олександру Кваснєвському, Генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу, Верховному комісару ООН з прав людини Мішель Бачелет, спеціальному доповідачу ООН з питань заохочення та захисту прав на свободу думок та їх вільне вираження Ірен Хан та прес-секретарю Управління ООН з прав людини Марті Хуртадо. А Рада Європи порекомендувала журналістам незаконно закритого каналу "Перший Незалежний" звернутися до Європейського суду з прав людини у зв'язку з обмеженням свободи слова в Україні.

Також колективи медіа, незаконно закритих українською владою в особі президента Володимира Зеленського, зустрілися з Секретарем Сенату, віце-президентом Комітету закордонних справ, оборони та Збройних сил Жоелем Герріо, а також віце-президентом Комісії з конституційного законодавства, законодавства, загального виборчого права, регламенту та загального управління Сенату Франції Наталі Гуле. У ході зустрічі представники ЗМІ поінформували сенаторів про катастрофічну ситуацію зі свободою слова в Україні.

Крім цього, співробітники незаконно закритих українською владою телеканалів "112 Україна", NEWSONE, ZIK, а також "Перший Незалежний", який був закритий за листом заступника Голови СБУ без суду, і сайтів "Страна.uа" і "Шарий.net" прийшли на форум Ялтинської Європейської Стратегії у форматі YES Brainstorming 2021, який стартував 10 вересня в Києві, щоб розповісти про ситуацію зі свободою слова в Україні.

Журналісти закритих ЗМІ звернулися з листом до делегатів ПАРЄ, де розповіли про тиск влади на незалежні медіа в Україні і попросили дати свою оцінку. Підтримав їх і Фонд захисту свободи слова в Україні, голова якого направила лист президенту США Джо Байдену у зв'язку з переслідуванням владою незалежних медіа в Україні. 

У понеділок, 27 вересня, стартувала чергова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, де працювали журналісти "Першого Незалежного" та інформували її учасників про незаконні дії української влади щодо незалежних медіа, таких як "112 Україна", NEWSONE, ZIK, "Перший Незалежний", а також видань "Страна.uа" і "Шарій.net". У рамках засідання Асамблеї журналісти передали сотням європейських політиків, зокрема євродепутатам, делегатам ПАРЄ, працівникам МЗС, європейським політикам, міністрам і чиновникам різних країн листи, а також брошури, де детально розповіли про тиск на свободу слова в Україні.

Вже 12 жовтня в день саміту Україна - ЄС співробітники незалежних українських медіа "112 Україна", NewsOne, ZIK, "Перший Незалежний" провели акцію з метою привернути увагу гостей саміту до порушення свободи слова в Україні.

На одній з локацій - Бориспільській трасі, по якій учасники саміту їхали з аеропорту журналісти розгорнули плакати з написами українською та англійською мовами: "Перший Незалежний"," 112 Україна", NewsOne, ZIK, незаконно закриті владою. Зеленський знищує свободу слова в Україні". У журналістів були заклеєні роти. Також цього дня журналісти незаконно закритих українських медіа провели акцію під стінами Маріїнського палацу та на інших локаціях, які відвідають гості саміту.

Медійники, що висвітлюють саміт G20 в Римі, висловили стурбованість ситуацією з цензурою в Україні і підтримали незаконно закриті телеканали  "112 Україна", NEWSONE, ZIK, "Перший Незалежний" та Інтернет-видання "Страна.uа" і "Шарій.net".

1 листопада журналісти незаконно закритих телеканалів "112 Україна", NewsOne, ZIK, а також видань "Страна.uа" і "Шарій.net" провели зустріч з представником посольства Німеччини Лукасом Бемом. В ході зустрічі представники медіа поінформували про тиск української влади на свободу слова в країні, а також надали міжнародний юридичний висновок групи французьких юристів за зверненням Фонду захисту свободи слова про незаконність закриття українських телеканалів "Перший Незалежний", "112 Україна", ZIK і NewsOne.

За останні місяці світові ЗМІ, європейські політики та експерти опублікували понад 120 тис. матеріалів, присвячених цькуванню українською владою опозиції та незалежних телеканалів.