Обласні депутати ініціюють відновлення спеціальної економічної зони «Закарпаття»
17.02.2021 18:39
616
0
Відповідний проект рішення із зверненням до Президента України, парламенту та уряду буде розглянуто на черговій сесії Закарпатської облради.
Сьогодні “екологічна комісія” Закарпатської облради за ініціативою депутата Степана Деркача підтримала одноголосно проект рішення “Про відновлення спеціальної економічної зони «Закарпаття»”.
Проєкт має пройти розгляд ще в інших депутатських постійних комісіях і опісля винесений на розгляд пленарного засідання обласної ради, який має відбутись 25 лютого.
Відповне рішення затвердить лише саме звернення депутатського корпусу до центральної влади, яка і має розробити та внести відповідні зміни до законодавства. Оскільки сам закон вже існує, прийнятий ще в 2001 році за № 2322-III «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», його потрібно лише “реанімувати” і вдосконалити під сучасні умови.
Сама ідея є досить актуальною, оскільки дозволить залучити значні інвестиції в розвиток Закарпатської області.
Однією з головних цілей створення «Спеціальної економічної зони «Закарпаття», закладених в основу відповідного закону ще в 2001 році, було подолання депресивного стану районів, міст, сіл, селищ області із несприятливими соціально-економічними та екологічними умовами розвитку, а також залучення інвестицій в економіку, створення нових робочих місць та сучасної виробничої і транспортної інфраструктури в регіоні. Закон гарантував спеціальні сприятливі умови роботи підприємств упродовж 30 років, зокрема, податкові пільги (ПДВ за ставкою 20%, оподаткування доходів нерезидентів у 2/3 ставок оподаткування, звільнення від сплати зборів до Державного інноваційного фонду).
Проект
ЗВЕРНЕННЯ
ДЕПУТАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ VІІІ СКЛИКАННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
22.03.2001 р. Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2322-III «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», яким передбачалося створення «Спеціальної економічної зони «Закарпаття».
Однією з головних цілей створення «Спеціальної економічної зони «Закарпаття» було подолання депресивного стану районів, міст, сіл, селищ області із несприятливими соціально-економічними та екологічними умовами розвитку, а також залучення інвестицій в економіку, створення нових робочих місць та сучасної виробничої і транспортної інфраструктури в регіоні. Закон гарантував спеціальні сприятливі умови роботи підприємств упродовж 30 років, зокрема, податкові пільги (ПДВ за ставкою 20%, оподаткування доходів нерезидентів у 2/3 ставок оподаткування, звільнення від сплати зборів до Державного інноваційного фонду).
Додатково в СЕЗ «Закарпаття» встановлювався спеціальний митний режим, що передбачав звільнення від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), звільнення на 2 роки від оподаткування прибутку новоствореного, в тому числі у процесі реструктуризації, підприємства, інвестиція в яке є еквівалентною не менш як 250 тисячам доларів США.
З третього по п’ятий рік прибуток підприємства оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Окремою інструментом з пожвавлення розвитку СЕЗ Закарпаття було звільнення надходжень в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у спеціальній економічній зоні “Закарпаття”, від обов’язкового продажу.
На успішний розвиток реалізації проекту СЕЗ «Закарпаття» покладали великі надії не тільки місцеве населення, а й вітчизняний бізнес та іноземні інвестори, оскільки зручне географічне розташування СЕЗ «Закарпаття» поблизу кордонів з Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією принципово відрізняє та надає суттєві переваги бізнесу у порівнянні з іншими аналогічними територіями.
В результаті, вже в 2004 році Закарпаття зайняла перше місце за динамічним рейтингом інвестиційної активності (за оцінкою Інституту реформ) та четверте місце — за кількістю прямих іноземних інвестицій на душу населення, що склали 62,7 млн. дол. США. В 2008 році обсяг інвестицій збільшився більше ніж в 5 разів і склав 365,3 млн. дол. США.
Лише в перші три роки існування СЕЗ «Закарпаття» було реконструйовано більше 30 місцевих підприємств, серед яких Хенкель-Ужгород, Грін Рей, ФЕМ Інвест, Берегівський радіозавод, Мукачівський завод “Точприлад”, Стен ltd та інші. Працювати в область прийшли такі всесвітньовідомі корпорації як “Шкода-Авто” – найбільше підприємство в Чеській республіці, Концерн Volkswagen AG – найбільший світовий європейський автовиробник, який об’єднує марки: Porsche, Audi, Seat, Škoda, Scania Lamborghinі, Bentley, “Флекстронікс” – лідер з проектування, виробництва, надання послуг і виготовлення продукції “під ключ, “Ядзакі” – світовий лідер більш ніж з 70-річним досвідом в проектуванні, технології та виробництві електричних,електронних систем для автомобільної індустрії, Концерн Audi AG – один із найбільших гравців на світовому ринку входить в склад європейського концерну Volkswagen AG., Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед – лідер в сфері послуг з виробництва електроніки. За рахунок такої бізнес активізації суттєво покращилось вирішення найбільш болючого питання для регіону – створення нових робочих місць. Так, вже в кінці 2004 року було створене більше 19 000 робочих місць, при мінімальній вартості його створення – 20 000 Є.
Не дивлячись на податкові преференції для суб’єктів господарської діяльності в зоні, останні забезпечили сплату 15% від усього обсягу податкових надходжень в області.
Проте, в 2005 році інвестори СЕЗ «Закарпаття» зіткнулись з проблемою невиконання державою своїх зобов’язань відносно забезпечення гарантій інвесторам. В результаті прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» було скасовано всі пільги для суб’єктів господарської діяльності СЕЗ «Закарпаття», що, безумовно зламало тривалу тенденцію збільшення кількості залучених прямих іноземних інвестицій внаслідок припинення та/або скорочення діяльності ряду підприємств регіону. Починаючи з 2005 року в області не зареєстровано жодного інвестиційного проекту.
Україна та Закарпаття втратили можливість отримати задекларовані інвестиції в розмірі 1,2 млрд. дол. США.
Проекти, що були зареєстровані на території СЕЗ «Закарпаття» недоотримали 155 млн. грн. фінансування. Лише тільки в 2005 році втрачена можливість додаткового створення 6 000 робочих місць. Потенційні іноземні інвестори з крупним капіталом надали перевагу інвестуванню в сусідні Угорщину, Словаччину, Польщу та Румунію із більш стабільними й передбачуваними нормативно-правовими режимом.
Не зважаючи на негативні зміни в обсязі прав інвесторів СЕЗ «Закарпаття» , підприємствам вдалось зберегти більшість персоналу та, навіть, забезпечити тенденцію постійного зростання рівня середньомісячної заробітної плати працівників, який, до того ж у 3 рази перевищив прожитковий мінімуму та в 4 рази – мінімальну заробітну плату (станом на 2008 рік).
Підприємства СЕЗ «Закарпаття» продовжили бути надійним партнером держави в питанні сумлінності сплати податків. Так, за 2007 рік обсяг сплачених підприємствами СЕЗ «Закарпаття» відрахувань до бюджету становив 646691,8 тис. грн., що на 32% більше, ніж в попередньому році. У першому кварталі 2008 р. ця тенденція продовжилася, суб’єктами СЕЗ «Закарпаття» було сплачено платежів до бюджетів від реалізації інвестиційних проектів на суму 242657,2 тис. грн. (81,3 % запланованих на рік), що на 37 % більше відповідного показника за минулий рік та зборів до державних цільових фондів – 10647,5 тис. грн. (43,8 % запланованих на рік), що на 29 % більше відповідного показника за минулий рік. Найбільша частка в платежах до бюджету припадає на податок на додану вартість (181270,7 тис. грн.), далі податок на прибуток (32283,1 тис. грн.), ввізне мито (19027,0 тис. грн.), акцизний збір (5261,0), податок з доходів фізичних осіб (2973,8 тис. грн.), плати за землю (47,8 тис. грн.) та інші платежі (1793,8 тис. грн.). Зростали також збори до державних цільових фондів. За перший квартал 2008 р. суб’єкти СЕЗ «Закарпаття» сплатили збір на обов’язкове пенсійне страхування (9720,6 тис. грн.), збір на страхування від нещасного випадку на виробництві (432,4 тис. грн.), збір на випадок безробіття (327,5 тис. грн.) та збір на випадок тимчасової втрати працездатності (166,5 тис. грн.).
На підставі наведеного можна впевнено констатувати, що функціонування СЕЗ «Закарпаття» позитивно впливає на соціально-економічний розвиток області й України в цілому. Та, нажаль, потенційні можливості СЕЗ «Закарпаття» задіяні не в повному обсязі, в тому числі і через невиконання державою зобов’язань щодо фінансування розвитку інфраструктури СЕЗ «Закарпаття» та забезпечення гарантій інвесторам.
В результаті таких змін, пішло багато компаній, які могли б працювати в Україні, створюючи робочі місця і сплачуючи податки. Від таких дій постраждали не лише інвестори, постраждала економіка України.
Японська корпорація Yazaki, яка вже працювала в Україні і планувала тут розвиватися, побудувала новий завод в Румунії. Ще одне виробництво компанія мала намір розмістити в гірському районі Закарпатської області, але перенесла його в Словацьку республіку.
Американська компанія Jabil Circuit готувала до запуску в Україні виробничі лінії, але в результаті вони почали роботу на угорському підприємстві.
Транснаціональна компанія Flextronics, що побудувала завод в Україні, розширила свої виробничі потужності в Румунії.
Концерн Volkswagen AG працював на українському ринку з 2003 р. В Україні міг бути реалізований один з найбільших проектів автомобілебудування в Європі. Але вже в 2006 році Volkswagen AG почав реалізовувати свій проект в Росії. У Калузі і Нижньому Новгороді Volkswagen AG створив близько 8 тис. робочих місць, вклав 1,3 млрд. євро інвестицій.
Найбільша японська автомобільна компанія Toyota вивчала український ринок, але, порадившись зі своїми колегами, що вже працювали в Україні, розмістила свої потужності також в Росії — в Санкт-Петербурзі, створивши більше 1800 робочих місць і виробивши в 2013 р. більше 35 тис. автомобілів.
Все це втрата робочих місць і податкових надходжень в держскарбницю.
Функціонування пільгових режимів інвестиційної діяльності на території Закарпатської області, які надавалися Законами України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», відігравали домінуючу роль у розвитку економіки регіону. Їхнє дострокове припинення негативно позначилося як не економічній ситуації краю, так і на інвестиційному іміджі Закарпатської області.
На сьогоднішній день очевидною є необхідність повернення довіри до регіону та країни в цілому шляхом відновлення та повернення компаній, які повірили в Україну шляхом відновлення інвестиційного режиму СЕЗ Закарпаття, створення таких умов, при яких вони радитимуть всім співвітчизникам вкладати інвестиції лише до України, адже такий позитивний сигнал для інвесторів в форматі «виправлення помилок минулої влади» та показовий приклад регіону, за підтримки усіх гілок влади як на регіональному, так і на централізованому рівні, особливо в рамках процесів децентралізації, зможе слугувати підґрунтям до подальшого розвитку регіону і, можливо, у майбутньому екстраполяції інвестиційного успіху на інші регіони країни.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 43, 44, 46, 59 Законом України № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні», просимо вжити заходів до відновлення спеціальної економічної зони «Закарпаття», запровадженої на основі Закону України від 22 березня 2001 року № 2322-ІІІ «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття».
З повагою,
ГОЛОВА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
РАДИ VІІІ СКЛИКАННЯ Петров О.Г.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Пропускний» проект: на Закарпатті побудують новий пункт пропуску (ВІДЕО)
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram
Проєкт має пройти розгляд ще в інших депутатських постійних комісіях і опісля винесений на розгляд пленарного засідання обласної ради, який має відбутись 25 лютого.
Відповне рішення затвердить лише саме звернення депутатського корпусу до центральної влади, яка і має розробити та внести відповідні зміни до законодавства. Оскільки сам закон вже існує, прийнятий ще в 2001 році за № 2322-III «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», його потрібно лише “реанімувати” і вдосконалити під сучасні умови.
Сама ідея є досить актуальною, оскільки дозволить залучити значні інвестиції в розвиток Закарпатської області.
Однією з головних цілей створення «Спеціальної економічної зони «Закарпаття», закладених в основу відповідного закону ще в 2001 році, було подолання депресивного стану районів, міст, сіл, селищ області із несприятливими соціально-економічними та екологічними умовами розвитку, а також залучення інвестицій в економіку, створення нових робочих місць та сучасної виробничої і транспортної інфраструктури в регіоні. Закон гарантував спеціальні сприятливі умови роботи підприємств упродовж 30 років, зокрема, податкові пільги (ПДВ за ставкою 20%, оподаткування доходів нерезидентів у 2/3 ставок оподаткування, звільнення від сплати зборів до Державного інноваційного фонду).
Проект
ЗВЕРНЕННЯ
ДЕПУТАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ VІІІ СКЛИКАННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
22.03.2001 р. Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2322-III «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», яким передбачалося створення «Спеціальної економічної зони «Закарпаття».
Однією з головних цілей створення «Спеціальної економічної зони «Закарпаття» було подолання депресивного стану районів, міст, сіл, селищ області із несприятливими соціально-економічними та екологічними умовами розвитку, а також залучення інвестицій в економіку, створення нових робочих місць та сучасної виробничої і транспортної інфраструктури в регіоні. Закон гарантував спеціальні сприятливі умови роботи підприємств упродовж 30 років, зокрема, податкові пільги (ПДВ за ставкою 20%, оподаткування доходів нерезидентів у 2/3 ставок оподаткування, звільнення від сплати зборів до Державного інноваційного фонду).
Додатково в СЕЗ «Закарпаття» встановлювався спеціальний митний режим, що передбачав звільнення від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), звільнення на 2 роки від оподаткування прибутку новоствореного, в тому числі у процесі реструктуризації, підприємства, інвестиція в яке є еквівалентною не менш як 250 тисячам доларів США.
З третього по п’ятий рік прибуток підприємства оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Окремою інструментом з пожвавлення розвитку СЕЗ Закарпаття було звільнення надходжень в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у спеціальній економічній зоні “Закарпаття”, від обов’язкового продажу.
На успішний розвиток реалізації проекту СЕЗ «Закарпаття» покладали великі надії не тільки місцеве населення, а й вітчизняний бізнес та іноземні інвестори, оскільки зручне географічне розташування СЕЗ «Закарпаття» поблизу кордонів з Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією принципово відрізняє та надає суттєві переваги бізнесу у порівнянні з іншими аналогічними територіями.
В результаті, вже в 2004 році Закарпаття зайняла перше місце за динамічним рейтингом інвестиційної активності (за оцінкою Інституту реформ) та четверте місце — за кількістю прямих іноземних інвестицій на душу населення, що склали 62,7 млн. дол. США. В 2008 році обсяг інвестицій збільшився більше ніж в 5 разів і склав 365,3 млн. дол. США.
Лише в перші три роки існування СЕЗ «Закарпаття» було реконструйовано більше 30 місцевих підприємств, серед яких Хенкель-Ужгород, Грін Рей, ФЕМ Інвест, Берегівський радіозавод, Мукачівський завод “Точприлад”, Стен ltd та інші. Працювати в область прийшли такі всесвітньовідомі корпорації як “Шкода-Авто” – найбільше підприємство в Чеській республіці, Концерн Volkswagen AG – найбільший світовий європейський автовиробник, який об’єднує марки: Porsche, Audi, Seat, Škoda, Scania Lamborghinі, Bentley, “Флекстронікс” – лідер з проектування, виробництва, надання послуг і виготовлення продукції “під ключ, “Ядзакі” – світовий лідер більш ніж з 70-річним досвідом в проектуванні, технології та виробництві електричних,електронних систем для автомобільної індустрії, Концерн Audi AG – один із найбільших гравців на світовому ринку входить в склад європейського концерну Volkswagen AG., Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед – лідер в сфері послуг з виробництва електроніки. За рахунок такої бізнес активізації суттєво покращилось вирішення найбільш болючого питання для регіону – створення нових робочих місць. Так, вже в кінці 2004 року було створене більше 19 000 робочих місць, при мінімальній вартості його створення – 20 000 Є.
Не дивлячись на податкові преференції для суб’єктів господарської діяльності в зоні, останні забезпечили сплату 15% від усього обсягу податкових надходжень в області.
Проте, в 2005 році інвестори СЕЗ «Закарпаття» зіткнулись з проблемою невиконання державою своїх зобов’язань відносно забезпечення гарантій інвесторам. В результаті прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» було скасовано всі пільги для суб’єктів господарської діяльності СЕЗ «Закарпаття», що, безумовно зламало тривалу тенденцію збільшення кількості залучених прямих іноземних інвестицій внаслідок припинення та/або скорочення діяльності ряду підприємств регіону. Починаючи з 2005 року в області не зареєстровано жодного інвестиційного проекту.
Україна та Закарпаття втратили можливість отримати задекларовані інвестиції в розмірі 1,2 млрд. дол. США.
Проекти, що були зареєстровані на території СЕЗ «Закарпаття» недоотримали 155 млн. грн. фінансування. Лише тільки в 2005 році втрачена можливість додаткового створення 6 000 робочих місць. Потенційні іноземні інвестори з крупним капіталом надали перевагу інвестуванню в сусідні Угорщину, Словаччину, Польщу та Румунію із більш стабільними й передбачуваними нормативно-правовими режимом.
Не зважаючи на негативні зміни в обсязі прав інвесторів СЕЗ «Закарпаття» , підприємствам вдалось зберегти більшість персоналу та, навіть, забезпечити тенденцію постійного зростання рівня середньомісячної заробітної плати працівників, який, до того ж у 3 рази перевищив прожитковий мінімуму та в 4 рази – мінімальну заробітну плату (станом на 2008 рік).
Підприємства СЕЗ «Закарпаття» продовжили бути надійним партнером держави в питанні сумлінності сплати податків. Так, за 2007 рік обсяг сплачених підприємствами СЕЗ «Закарпаття» відрахувань до бюджету становив 646691,8 тис. грн., що на 32% більше, ніж в попередньому році. У першому кварталі 2008 р. ця тенденція продовжилася, суб’єктами СЕЗ «Закарпаття» було сплачено платежів до бюджетів від реалізації інвестиційних проектів на суму 242657,2 тис. грн. (81,3 % запланованих на рік), що на 37 % більше відповідного показника за минулий рік та зборів до державних цільових фондів – 10647,5 тис. грн. (43,8 % запланованих на рік), що на 29 % більше відповідного показника за минулий рік. Найбільша частка в платежах до бюджету припадає на податок на додану вартість (181270,7 тис. грн.), далі податок на прибуток (32283,1 тис. грн.), ввізне мито (19027,0 тис. грн.), акцизний збір (5261,0), податок з доходів фізичних осіб (2973,8 тис. грн.), плати за землю (47,8 тис. грн.) та інші платежі (1793,8 тис. грн.). Зростали також збори до державних цільових фондів. За перший квартал 2008 р. суб’єкти СЕЗ «Закарпаття» сплатили збір на обов’язкове пенсійне страхування (9720,6 тис. грн.), збір на страхування від нещасного випадку на виробництві (432,4 тис. грн.), збір на випадок безробіття (327,5 тис. грн.) та збір на випадок тимчасової втрати працездатності (166,5 тис. грн.).
На підставі наведеного можна впевнено констатувати, що функціонування СЕЗ «Закарпаття» позитивно впливає на соціально-економічний розвиток області й України в цілому. Та, нажаль, потенційні можливості СЕЗ «Закарпаття» задіяні не в повному обсязі, в тому числі і через невиконання державою зобов’язань щодо фінансування розвитку інфраструктури СЕЗ «Закарпаття» та забезпечення гарантій інвесторам.
В результаті таких змін, пішло багато компаній, які могли б працювати в Україні, створюючи робочі місця і сплачуючи податки. Від таких дій постраждали не лише інвестори, постраждала економіка України.
Японська корпорація Yazaki, яка вже працювала в Україні і планувала тут розвиватися, побудувала новий завод в Румунії. Ще одне виробництво компанія мала намір розмістити в гірському районі Закарпатської області, але перенесла його в Словацьку республіку.
Американська компанія Jabil Circuit готувала до запуску в Україні виробничі лінії, але в результаті вони почали роботу на угорському підприємстві.
Транснаціональна компанія Flextronics, що побудувала завод в Україні, розширила свої виробничі потужності в Румунії.
Концерн Volkswagen AG працював на українському ринку з 2003 р. В Україні міг бути реалізований один з найбільших проектів автомобілебудування в Європі. Але вже в 2006 році Volkswagen AG почав реалізовувати свій проект в Росії. У Калузі і Нижньому Новгороді Volkswagen AG створив близько 8 тис. робочих місць, вклав 1,3 млрд. євро інвестицій.
Найбільша японська автомобільна компанія Toyota вивчала український ринок, але, порадившись зі своїми колегами, що вже працювали в Україні, розмістила свої потужності також в Росії — в Санкт-Петербурзі, створивши більше 1800 робочих місць і виробивши в 2013 р. більше 35 тис. автомобілів.
Все це втрата робочих місць і податкових надходжень в держскарбницю.
Функціонування пільгових режимів інвестиційної діяльності на території Закарпатської області, які надавалися Законами України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», відігравали домінуючу роль у розвитку економіки регіону. Їхнє дострокове припинення негативно позначилося як не економічній ситуації краю, так і на інвестиційному іміджі Закарпатської області.
На сьогоднішній день очевидною є необхідність повернення довіри до регіону та країни в цілому шляхом відновлення та повернення компаній, які повірили в Україну шляхом відновлення інвестиційного режиму СЕЗ Закарпаття, створення таких умов, при яких вони радитимуть всім співвітчизникам вкладати інвестиції лише до України, адже такий позитивний сигнал для інвесторів в форматі «виправлення помилок минулої влади» та показовий приклад регіону, за підтримки усіх гілок влади як на регіональному, так і на централізованому рівні, особливо в рамках процесів децентралізації, зможе слугувати підґрунтям до подальшого розвитку регіону і, можливо, у майбутньому екстраполяції інвестиційного успіху на інші регіони країни.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 43, 44, 46, 59 Законом України № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні», просимо вжити заходів до відновлення спеціальної економічної зони «Закарпаття», запровадженої на основі Закону України від 22 березня 2001 року № 2322-ІІІ «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття».
З повагою,
ГОЛОВА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
РАДИ VІІІ СКЛИКАННЯ Петров О.Г.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Пропускний» проект: на Закарпатті побудують новий пункт пропуску (ВІДЕО)
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram
Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Коментарі - 0