Не прожити без води. Який матеріал обрати для водопровідних труб

Будівництво будь-якої споруди передбачає прокладення внутрішнього водопроводу, а через певний час – його реконструкцію. У наш час водопровідні труби виготовляють з дуже широкого спектру матеріалів – від сталі до полімерів. У житлових будинках функціонує як холодне, так і гаряче водопостачання. Окрім того, тиск у системі відрізняється в умовах приватного будинку і квартири у багатоповерхівці. Тиск, хімічний склад і температура води – все це необхідно враховувати, обираючи водопровідні труби.   Сталева класика Донедавна труби зі сталі були єдиним і безальтернативним варіантом для монтажу водопроводу. Якщо будинку більше 25-30 років – там, швидше за все, стоять сталеві труби. Їхня поширеність виправдана кількома факторами:

• Термостійкість. Ці труби здатні витримати температуру води до +100℃. Якщо по них тектиме окріп, з ними нічого не станеться. Вони універсальні і підходять для підведення і холодної, і гарячої води. Проблему корозії відтерміновує цинкування – оцинковані труби для водопроводу краще опираються іржі.
• Механічна міцність, завдяки якій трубам не страшне випадкове пошкодження чи підвищення тиску.
• Низька ціна. Сталеві труби для водопроводу залишаються одними з найдоступніших.

• Сталь іржавіє. Навіть якщо вона оинкована, захисний покрив поступово стирається і труба починає гнити. Метал неможливо вберегти від корозії назавжди, особливо якщо він постійно контактує з водою.
• Просвіт труб з часом зменшується через відкладання солей та іржі, тож їх потрібно буде прочищати.
• Складність монтажу. Сталеві трубопроводи монтують за допомогою зварювання або різьбових з’єднань. Так чи інакше, знадобиться допомога професіоналів.

Термін служби сталевих труб – 50 років і більше. Є проста закономірність: вироби з товстими стінками витримують довше, ніж з тонкими. Труби з нержавіючої сталі  опираються корозії ще краще, ніж оцинковані. Те, що стримує їхнє використання у побутових водопроводах – висока вартість.   «Благородна» мідь Зазвичай водопровідні труби намагаються приховати, проте з мідними не так. Завдяки своєму естетичному вигляду вони можуть бути частиною дизайну інтер’єру. Мідь дуже пластична, практично не піддається іржі та має бактерицидні властивості.

• Стійкість до перепадів температури і тиску.
• Менша схильність до корозії заростання порівняно зі сталевими трубами.
• Безпечність для здоров’я. При взаємодії хлору з міддю не утворюється шкідливих речовин.

• Завищена ціна цього металу – перший серед недоліків.
• Низька стійкість до жорсткої води. Щоб не почалася прискорена корозія, рН не повинен перевищувати 7,0.
• Невисока механічна міцність. Більша пластичність міді – це, іншими словами, менша твердість.

Термін служби мідних труб – до 70 років.   Гнучкі полімери Останнім часом все більшої популярності набирають водопровідні труби з полімерних матеріалів – поліетилену, поліпропілену, полівінілхлориду. Кожен з цих матеріалів має свої особливості. Скажімо, поліетиленові труби низького тиску не витримують температур вище +40℃ і годяться для прокладання лише холодного водопроводу. Труби зі зшитого поліетилену допускається монтувати для підведення гарячої води, проте коштують вони дорожче. Труби з ПВХ підходять тільки для холодної води. Загальні особливості полімерних труб:

• Відсутність корозії і заростання. У металевих трубах від цього нікуди не подітися, але пластик від води не іржавіє. У нього взагалі з розкладанням проблеми.
• Простий монтаж. Полімерні труби можуть з’єднуватися муфтовим або стиковим зварюванням. Оскільки вони менше важать і плавляться при нижчій температурі, ніж метал, працювати з ними легше.
• Доступність. На сьогодні пластмасові труби – найдешевший варіант для внутрішнього водопроводу.

• Низька термостійкість. Так чи інакше цим грішать всі пластмаси. Найбільш термостійкі поліпропіленові труби спроможні витримати воду, нагріту до +90-95℃, але не окріп. Від тривалого впливу гарячої води полімерні вироби деформуються. Те саме стосується високої температури зовні.
• Нестійкість до хлору. Більшість полімерів чутливі до хлору і хлоровмісних сполук.
• Газопроникність. Полімери на молекулярному рівні здатні пропускати кисень, що може призвести до руйнування металевих елементів системи водопостачання.
• Складність утилізації. Це стосується всього пластику на планеті.

Термін служби – від 30 років залежно від типу матеріалу.   Металопластикові труби Такі вироби нагадують слоєний пиріг з пластику та металу. Полімери підсилюють за допомогою каркасу з інших матеріалів: алюмінієвої фольги, міді, скловолокна. Шари цього «пирога» скріплюють міцним клеєм.

• Стійкі до корозії
• Не накопичують мінеральні відкладення всередині
• Невисока ціна
• Не потребують зварювання при монтажі

• Різьбові з’єднання слабнуть і з плином часу стають менш надійними, оскільки алюміній при перепаді температур стискається більше, ніж пластик. Місця з’єднань доведеться час від часу підтягати.
• Не найкраща міцність.

Термін служби – до 35 років. Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram