Не провалитися у вигрібну яму: як влаштована сучасна автономна каналізація
19.04.2021 16:32
823
0

У давньому Римі каналізація існувала ще більше двох тисяч років тому. У закарпатських селах у багатьох приватних будинках, а часто і в громадських закладах, зокрема у школах, всі «зручності» досі лишаються на вулиці, а центральною водовідвідною спорудою є вигрібна яма.
Цю систему не можна назвати ні зручною, ні ефективною, ні безпечною. Два роки тому наробила галасу звістка, нібито першокласник у селі Забрідь провалився у вигрібну яму шкільного туалету. Вчителі і директорка тоді запевняли, що хлопчик просто вступив у фекалії. І все одно – це не той досвід, який дитина мала б отримувати в школі.
Іноді закарпатці свідомо відмовляються змінювати стан речей, щоб не платити за каналізацію та водовідведення. У деяких місцевостях просто немає центральних комунікацій. Але, як не дивно, навіть таку примітивну споруду, як вигрібна яма, можна вдосконалити, не поступаючись при цьому автономією.
Не плутайте септик з антисептиком
У новобудовах септики – не така вже й рідкість. Вони допомагають економити на водовідведенні, але, на відміну від вигрібних ям, не видають настільки неприємного запаху, не забруднюють стічними водами довкілля і не перетворюють частину подвір’я на тягуче болото.
По суті септик – це фільтраційна система, у якій стічні води очищаються до такого ступеня, що їх можна скидати у ґрунт. Іноді очищену воду можна використовувати у технічних цілях, проте, звісно ж, далеко не для пиття. Спочатку «септиком» називали тільки камеру, до якої потрапляли стоки, а згодом назва поширилася на всю систему.
Найпростіший септик для дому з переливними колодязями можна спорудити навіть самостійно. Щоправда, для грамотного підбору септика та правильного його монтажу краще все-таки звернутися до спеціалістів https://konard.ua/ua/.
Малопотужні системи можуть не впоратися зі збільшенням навантаження, якщо повсякденний обсяг водовідведення зросте. Необхідно враховувати, скільки у будівлі мешканців чи користувачів, скільки сантехнічного обладнання і які пікові навантаження. Рівень ґрунтових вод на ділянці визначає, чи допустимо встановлювати ту чи іншу конструкцію і на яку глибину. Тип ґрунту також впливає на те, наскільки ефективно септик виконуватиме свою функцію і як швидко відбуватиметься замулення.
Основних видів септиків три:
Складнішою є конструкція септика з полем фільтрації. Все починається з багатокамерного відстійника, у якому стоки послідовно позбуваються важких забруднень. Потім вода потрапляє у розподільний колодязь, а звідти – у мережу перфорованих трубопроводів, де нарешті просочується на дренажну піщано-гравійну подушку, влаштовану у ґрунті. Розміщення такої конструкції вимагає великої площі, однак вона цілком спроможна впоратися з відходами великої родини. Над полем фільтрації можна розбити клумбу чи газон, проте заборонено саджати городину або фруктові дерева.
Якщо замість дренажних труб у такій системі встановити інфільтратор, площа знадобиться менша.
У біоочисних системах стоки так само спочатку відстоюються і розділяються у кількох камерах, але остання стадія очищення води проходить у камері з анаеробними бактеріями, які руйнують органічні сполуки. Ступінь очищення води у біосептиках найвищий і може сягати 90%. До речі, спеціальні біопрепарати з бактеріями можна додавати у будь-який септик – це покращить очищення стоків, та й викликати асенізатор доведеться рідше.
Що головне – з такими системами усі сантехнічні зручності можна встановлювати у домі. Каналізація і цивілізація в певному сенсі ідуть поруч.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До уваги закарпатців: які поїзди курсуватимуть на великодні свята
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram
- Накопичувальний
- З системою ґрунтової фільтрації
- Станції біологічного очищення




Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Коментарі - 0