Завантажити мобільний додаток Завантажити мобільний додаток

Головна » Життя

На Закарпатті підрахували суму, необхідну для відновлення пошкоджених чи зруйнованих великою водою дамб краю

Зволікання з кардинальним вирішенням проблеми на найвищому державному рівні може призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків, економічних і людських втрат у регіоні

Про це йдеться у Зверненні Закарпатської обласної ради щодо негайного фінансування пошкоджених дамб, схваленому на першому пленарному засіданні 12 сесії та направленому до Кабінету Міністрів України,  Державного агентства водних ресурсів України .

У згаданому документі зазначається, що  Закарпатська область через своє географічне розташування завжди знаходиться під загрозою затоплення. Паводки тут повторюються раз у три-вісім років. Тому планування і будівництво системи захисту – єдиний вихід і порятунок.

Для забезпечення комплексного підходу до управління паводковим стоком у басейні р. Тиса та захисту населених пунктів, народногосподарських об’єктів і земель від шкідливої дії вод, мінімізації збитків від руйнівної дії паводків і повеней у Закарпатській області Кабінетом Міністрів України 24 жовтня 2001 року було прийнято постанову №1388 «Про затвердження Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні        р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року».     13 лютого 2006 року Кабінет Міністрів України постановою №130 затвердив змінену Програму, реалізація якої на період до 2015 року дала змогу захистити 500 населених пунктів, 2600 виробничих об’єктів, 200 тис гектарів сільськогосподарських угідь  і створила безпечні умови проживання населення та ведення господарської діяльності у Закарпатській області.

Стихійне лихо, що сталося 23-27 липня 2008 року, дало можливість перевірити правильність підходів до створення комплексного протипаводкового захисту Закарпатської області та надійність збудованих гідротехнічних споруд. Про це свідчить порівняльний аналіз господарських збитків внаслідок найбільших паводків Закарпатської області. Збитки становили  у 1998 році – 850 млн грн, у 2001 році – 350 млн грн, у 2009 році – 171 млн грн.

За останні ж три роки кошти  на фінансування Програми якщо й надходять, то символічні. Саме тому облрада неодноразово зверталася до Уряду, аби фінансування відновили.  Однак для відновлення пошкоджених або зруйнованих дамб (усього 86 ділянок) Кабінет Міністрів України  не виділив жодної гривні (потреба складає 165 млн 183 тис гривень). Не отримала область також і 25,5 млн гривень, які мало виділити Державне агентство водних ресурсів України, зокрема й на реконструкцію захисних споруд на р. Боржава для захисту с. Вільхівка (Іршавський район), яке найбільше постраждало від останнього паводка 2017 року.

Закарпаття завжди залишатиметься паводконебезпечним регіоном, і зволікання з кардинальним вирішенням проблеми забезпечення необхідного фінансового ресурсу для підтримання ефективного протипаводкового захисту, може призвести до непердбачуваних катастрофічних наслідків, економічних та людських втрат  у регіоні, розміщеному в самому центрі Європи, а також вкрай негативно позначиться на міжнародному іміджі України.

«Ми, депутати Закарпатської обласної ради, вкотре переконливо просимо зважити на серйозність проблеми, та з метою попередження ймовірних наслідків сезонних руйнівних паводків для населення області, прийняти державницьке рішення щодо відновлення фінансування Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса та невідкладного виділення коштів для будівництва захисних дамб річок у Закарпатській області», – наголошується у Зверненні.

Нагадаємо, Чи “світить” підвищення закарпатцям, котрі мали великий страховий стаж, але низьку зарплату?

Реклама
Реклама