На Рахівщині можна знайти гірський кришталь

В Українських Карпатах існує чимало місць, які представляють інтерес для шукачів скарбів. Проте в деяких місцях, самоцвіти лежать буквально під ногами.

Тож подорожуючи Карпатами споглядати варто не тільки гірські краєвиди – годиться й уважно дивитися під ноги: просто неба на дорозі можуть трапитися… діаманти! Це так звані мармароські кристалики кварцу – мармароські “діаманти”. Такого гірського кришталю на стежках Східних Карпат можна знайти чимало, повідомив закарпатський фотограф Ігор Меліка.

Гірський кришталь (рос. горный хрусталь, англ. rock crystal – мінерал класу силікатів, прозора безбарвна відміна кварцу. Зустрічається в пустотах, в гідротермальних та альпійського типу жилах у вигляді поодиноких кристалів, іноді друз. В давнину гірський кришталь приймали за скам’янілий лід, так як знаходили його високо в горах, де лежать вічні сніги, та й сама “холодність” каменя служила тому. У природі кварц зустрічається у вигляді добре сформованих кристалів різного кольору (мармароський «діамант»), друз (гірський кришталь, аметист). До приховано кристалічних різновидів відносяться халцедон, яшма, до аморфних – опал.

Однак найбільшою популярністю користуються так звані мармароські “діаманти”. У літературі вони вперше згадуються в 1791 році І. Фігтелем. Вони поширені в тріщинах зон дроблення пісковиків і аргілітів в околицях сіл Великий Бичків, Вербяж, Латурка, Кобилецька Поляна і Косівська Поляна, а також поблизу сіл Воловець, Нижні Ворота, Майдан, Міжгіря, Підполоззя та інших районах. Деякі фахівці стверджують, що мармароські «діаманти» не представляють великої цінності. Однак в старих книжках з географії виданих в 20-тих роках минулого століття говориться, що кристали кварцу представляли немалий інтерес для ювелірів того часу. Гірський кришталь зустрічається в природі у вигляді добре оформлених і витончених кристалів із дзеркально гладкими і блискучими гранями. Ці кристали являють собою комбінацію шестигранної призми із загостреною пірамідальною вершиною. Можна нескінченно милуватися природними композиціями зі зростків кристалів, званих друзами. Тільки природі-чарівниці під силу створення таких досконалих форм і пропорцій.

Мармароські «діаманти» разом з кальцитом заповнюють пустоти і тріщинки в породі. Одиночні кристалики кварцу в пустотах кальцитових жилок кріпляться до породи гранями призми, в той час як пірамідальні головки – вершини на обох кінцях – залишаються вільними для зростання. При вивітрюванні корінних порід «діаманти», будучи досить стійкими завдяки високій твердості, вимиваються водними потоками і потрапляють в піщані відкладення річок і струмків, де з часом накопичуються і утворюють кришталеві розсипи (наприклад, в руслі р. Латориці та в долині гірської річки Стрий в Східних Карпатах).

У різновікових породах Складчастих Карпат поширені карбонатні жили, в яких і містяться мармароські «діаманти». Корінні прояви кришталю виявлено у крейдових і палеогенових верствах сірих масивних пісковиків, парагенетично вони тісно пов’язані з кальцитом, часто з органічною речовиною. Приміром у селі Кваси мармароські «діаманти» виявлено в зоні впливу Рахівсько-Тисенського поперечного розлому в карбонатних жилах серед пісковиках флішу. Карбонатні жили і прожилки потужністю до 10–12 см перерізають флішові відклади. Вони представлені такими мінералами, як родохрозит, кальцит, кварц, цеоліти, арагоніт, доломіт.

Кварц типу мармароських «діамантів» (Marmarosh diamonds) трапляється тут у вигляді ізольованих кристалів, зрідка – їхніх зростків. Вони розміщені переважно на вершинах ромбоедричних або скаленоедричних кристалів кальциту, а також у тріщинах порід серед глинистих продуктів. Розмір кристалів коливається в широких межах. Характерні дуже дрібні індивіди – від 1 до 10 мм за головною кристалографічною віссю. Дуже рідкісні кристали розміром 1,0–1,5 см і більше. У мармароських «діамантах» (Marmarosh diamonds) виявлено вуглеводневі включення, наявність яких у комплексі з органічною речовиною дає змогу стверджувати, що вивчення мінералогії та геохімії жильних мінералів та органічної речовини важливе для детальніших геологічних досліджень з метою прогнозування перспективних ділянок розшуків скупчень нафти і газу.

Гірський кришталь, або мармароські «діаманти», знаходив в селі Нижні Ворота, що на Воловеччині і місцевий геолог Михайло Кортина. Воно й не дивно, адже кварц є одним із найбільш поширених мінералів у земній корі. У гірських породах, сланцях або пісковиках численні тріщини заповнюються кальцитами. Дрібні прозорі кристалики кварцу кристалізуються по тріщинах, мають велику відбивну здатність, тож не помітити їх за вдалої погоди важко. Найбільш цікавим є Рахівський район, адже тут зосереджені найстаріші породи, вік яких – понад три мільярди років. І відповідно до цієї класифікації і слід шукати мінерали, бо вони, як правило, не трапляються будь-де, а пов’язані з якимись розломами у земній корі, розділами, контактами порід.

Пошук гірського кришталю вимагає похмурої погоди – у дощ камінців не побачити, а сонце засліплює. Грунт має бути сухим, тоді “діаманти” виблискують, мов скло. Крім того, родовища з мінералами розміщені в гірських місцевостях переривчасто. Щоб знати, де й що шукати, варто опрацьовувати геологічну карту і запитувати в місцевих геологів, контактувати з експедиціями. Мармароські «діаманти» можна також знайти в селі Кобилецька Поляна, між горами Кичера 976 м і Цунгу 1020 м, а ще біля витоків річки Мала Шопурка. Дрібні кристалики гірського кришталю туристи часто знаходять на Міжгірщині між селами Ізки і Буковець, а саме в районі гори Кичерка (776 м) – північно-східні схили гори Магура-Жиде (підніжжя хребта Полонина Боржава).

Дрібні прозорі кристалики кварцу призматично-ромбоедричного габітусу з великою відбивною здатністю, були знайдені в тріщинах порід у західній околиці селі Нижні Ворота під автомобільним мостом через р. Латорицю. Тут на поверхню виходить флішова товща, складена перешаруванням аргілітів і пісковиків, що зім’яті в дрібні складки. Породи розбиті численними тріщинами, які переважно заповнені кальцитом, відтак в порожнинах на стінках тріщин можна спостерігати сяючі «діаманти» (Marmarosh diamonds). Більшість популярних каменів оточені чутками, легендами і прикметами. Звичайно ж, гірський кришталь – камінь з тисячолітньою історією не є винятком. Ці кристалики, які схожі на застиглі шматочки льоду, завжди були оточені загадковою магією. Не дарма ж у багатьох казках чаклуни здійснювали магічні рухи руками над кришталевою кулею, наводячи чари і заглядаючи в майбутнє. У сучасному світі атрибутика з гірського кришталю також знаходить прихильників всього таємничого і загадкового.

Гірський кришталь не тільки чистий і прозорий, як джерельна вода, а й холодний на дотик. Однак якщо взяти в руку кришталь і шматок скла, то відразу можна визначити, де камінь. Кришталь залишається холодним, а скло проводить тепло і відразу ж нагрівається. На відміну від скла кварц вільно пропускає ультрафіолетові промені, про антисептичну дію яких загальновідомо. В давнину тибетці, пропускаючи сонячний промінь крізь кришталеві кулі, опромінювали рани воїнів. Кришталеві вироби прикрашали різьбленням та інкрустували золотом. Згодом люди навчилися гранувати кришталь і використовувати його в якості вставок в персні, браслети і кулони. В середньовіччі, гірський кришталь вправляли навіть у вінці монархів.

Відтак на закарпатській Рахівщині, мають наміри розвивати геотуризм та запровадити так звані геомаршрути. На сьогодні геотуризм попри свою новизну користується в світі все більшою популярністю. Це специфічний вид надрокористування, при якому ресурси залишаються недоторканими – використовуються тільки їхні естетичні, пізнавальні (навчальні), наукові і культурні якості, як складова національного, культурного та історичного надбання. Один із перспективних геомаршрутів «Мармароські діаманти» (Marmarosh diamonds) проходиме з Рахова до села Кобилецька Поляна, в околицях якого розповсюджені прояви гірського кришталю, який своєю досконалою огранкою і грою барв нагадує природні алмази. На протязі цього маршруту туристам буде надано можливість ознайомитися з давніми і сучасними гірничими виробками, якими, в різний час, відкривалися поліметалеві поклади, а також зібрати невелику колекцію порід і руд. Родзинкою маршруту стануть поклади родоніту, адже цей самоцвіт в світі зустрічається дуже рідко.

Заховані далеко в горах самоцвіти, як і раніше, чекають на своїх шукачів. Тож подорожуючи Карпатами і милуючись дивовижною природою, не завадить уважно дивитися під ноги – а ну ж як там діаманти!? Та якщо ж з першого разу Вам не пощастило знайти самоцвіти, не переймайтеся, принаймні в горах цікаво проведете час. Адже Карпати – це джерело натхнення, сили і енергії. І в цьому разі знайдене стає набагато ціннішим за будь-які матеріальні скарби.